Справа № 174/794/25
п/с 2/174/416/2025
19 серпня 2025 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ілюшик І.А.,
за участю: секретаря - Троцько О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (далі - ТОВ «БІЗПОЗИКА»), звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначив, що 11.09.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та відповідачем було укладено договір № 502773-КС-002 про надання кредиту, який підписаний одноразовим ідентифікатором. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 20000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, шляхом перерахування на банківську картку позичальника.
Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у боржника станом на 28.05.2025 року утворилась заборгованість за договором № 502773-КС-002 про надання кредиту, в розмірі 67 800,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 20 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 33 800,00 грн.; суми заборгованості по штрафам - 10 000,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 4 000,00 грн. В зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу за договором та судові витрати по справі.
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17.06.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розглянуто клопотання позивача.
Представник позивача просив суд розглядати справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзиву, заяв, заперечень до суду не надала, у зв'язку з чим, враховуючи, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.09.2024 року ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір про надання кредиту № 502773-КС-002 (а.с. 21-26).
11.09.2024 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір про надання кредиту № 502773-КС-002. Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), підписана позичальником електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора UA-4099 (а.с. 27-32).
11.09.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 502773-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором. Сторонами погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів. Зазначений договір підписано за допомогою одноразового ідентифікатора UA-4099 (а.с. 16-20).
Також, до укладення вищевказаного кредитного договору, ОСОБА_1 ознайомилася із паспортом споживчого кредиту, що підтвердила електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-8720 (а.с. 14-15).
З візуальної форми послідовності дій клієнта вбачається порядок дій здійснений сторонами кредитного договору щодо його укладення (а.с. 33).
До матеріалів справи долучено витяг з анкети клієнта ОСОБА_1 в якому зазначені всі анкетні дані відповідача та інформація стосовно бажаного кредиту (а.с. 34).
Зі змісту підтвердження щодо здійснення переказів грошових коштів вбачається, що 11.09.2024 ТОВ «ПрофітГід» було здійснено успішний переказ грошових коштів позивача на рахунок позивача в розмірі 20 000,00 грн. за кредитним договором № 502773-КС-002 від 11.09.2024 (а.с. 35).
Відповідно до довідки про стан заборгованості та розрахунку заборгованості за кредитом № 502773-КС-002 від 11.09.2024 станом на 28.05.2025 р. за відповідачем наявна заборгованість в сумі 67 800,00 грн., що складається з: 20 000 грн. заборгованість за кредитом; 33 800 заборгованість по відсотках; 4 000 грн. заборгованість по комісії; 10 000 грн. заборгованість по штрафам (а.с. 11-13).
Отримання відповідачем коштів підтверджується випискою наданою АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду ( а.с.69,70).
Судом встановлено, що порядок отримання та надання кредитів ТОВ «БІЗПОЗИКА» регламентується Правилами надання споживчих кредитів для продуктів «Кредит на 4 місяці» та «Кредит на 6 місяців» ТОВ «БІЗПОЗИКА» (нова редакція), затверджених наказом ТОВ ТОВ «БІЗПОЗИКА» № 24-ОД від 16.08.2024 р. (Правила) та копію яких додано позивачем до позовної заяви (а.с. 36-39).
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно з ст. 205 ЦК України, правочин може вчинитися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.ч. 3-6, 8 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова Установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Судом встановлено, що 11.09.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 502773-КС-002 в електронному вигляді, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Наданий позивачем розрахунок наявної заборгованості за договором відповідачем не оспорювався, жодних доказів, які б спростовували суму заборгованості відповідачем суду не надано, свій розрахунок не наведений, судово-економічна експертиза у справі за клопотанням відповідача не призначалась. Тобто, відповідач не спростував докази, надані позивачем щодо цього факту.
Також, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по штрафам у розмірі 10 000,00 грн.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02. 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.
Таким чином, оскільки кредитний договір був укладений сторонами 11.09.2024 та діяв в період дії в Україні воєнного стану, то нараховані позивачем штрафи у розмірі 10 000,00 грн не можуть бути стягнуті із ОСОБА_1 , оскільки відповідач нормою закону звільнений від обов'язку такої сплати. Нараховані штрафи підлягають списанню позивачем.
Крім того, позивач про це і зазначає в позовній заяві, посилаючись, що ТОВ «Бізнес Позика» не просить стягнути з відповідача жодну неустойку (у формі пені чи штрафу).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 20 000,00 грн., 33 800 заборгованість по відсотках; 4 000 грн. заборгованість по комісії; а всього у розмірі 57 800,00 грн.
Згідно із ч. 13 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача необхідно стягнути судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, в сумі 2 065,11 грн. пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 211, 258, 259, 263-265 280 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за договором № 502773-КС-002 про надання кредиту від 11.09.2024 року, що становить 57 800 ( п'ятдесят сім тисяч вісімсот )00 грн. 00 коп., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 20 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 33 800,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 4 000,00 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) сплачений судовий збір в розмірі 2 065,11 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя І.А. Ілюшик