14 серпня 2025року
м. Київ
справа № 211/1047/23
провадження № 61-9050ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гайдаша Євгенія Владиленовича на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 січня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності та
У липні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гайдаш Є. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Довгинцівського районного суду
м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 січня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2025 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вимоги щодо форми, змісту касаційної скарги та додатків до неї передбачено в статті 392 ЦПК України.
У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК Українипередбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
(далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше
0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 8 пункту 1 частини другої статті 4 Закону судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
За змістом касаційної скарги встановлено, що заявником оскаржується, зокрема, судове рішення, яким відмовлено в задоволенні однієї немайнової вимоги (про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу)та однієї майнової вимоги (визнання права власності).
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2023 року становив 2 684,00 грн.
Судовий збір за подачу касаційної скарги в частині оскарження судового рішення за вимогою немайнового характеру має становити 2 147,20 грн (2 684,00 грн х 0,4 грн
х 200%).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Тому, керуючись вимогами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону, розмір судового збору під час звернення із касаційною скаргою має обчислюватися з урахуванням вартості майна.
Особа, яка подала касаційну скаргу, не надала належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного будинку, також не повідомила, яка ціна позову, а із наданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити вартість спірного нерухомого майна, тому заявниці необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна або повідомити ціну позову, і, відповідно, самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору.
Особа, яка подала касаційну скаргу, має сплатити за подання касаційної скарги за вимогу майнового характеру судовий збір за наступною формулою (А ? 1 % ? 200 %), де А - це вартість будинку.
Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів
бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Суд роз'яснює, що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гайдаша Євгенія Владиленовича на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 січня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2025 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Ситнік