18 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 605/461/24
провадження № 61-7654ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Луцишиної Ганни Михайлівни на рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2025 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 13 травня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та
18 червня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Луцишина Г. М. засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2025 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 13 травня 2025 року, в якій просить їх змінити в мотивувальних та резолютивних частинах шляхом задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
28 липня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано заявниці десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для подання до Верховного Суду ордеру, з зазначенням конкретного органу (Верховного Суду), в якому вона представляє інтереси ОСОБА_1 .
Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У серпні 2025 року на адресу Верховного Суду від заявниці надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, надано належно оформлений ордер на підтвердження повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 у Верховному Суді.
Вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги передбачені в статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
В касаційній скарзі заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу касаційної скарги на рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2025 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 13 травня 2025 року.
На обґрунтування вказаного клопотання заявниця вказує, що ОСОБА_1 є особою пенсійного віку, її єдиним доходом є пенсія, наразі її стан здоров'я погіршився. Розмір судового збору перевищує 5 відсотків від доходу позивача.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон).
Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно з частинами першою, другою статті 8 Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю;
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника..
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Відповідно до частини п'ятої статті 136 ЦПК України особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Згідно з частиною третьою статті 8 Закону при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.
Вирішення питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.
До клопотання про звільнення від сплати судового збору заявницею додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 27 червня 2025 року, з якої вбачається, що за період з січня до грудня 2024 року ОСОБА_1 отримала 11 599,30 грн доходу.
5 відсотків від доходу ОСОБА_1 за 2024 рік складає 579,96 грн.
Встановлено, що заявницею оскаржуються судові рішення, якими відмовлено в задоволенні двох вимог немайнового характеру (визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 таким, що втратили частку у майні колишнього колгоспного двору).
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 8 пункту 1 частини другої статті 4 Закону судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Судовий збір за подачу касаційної скарги повинен становити 4 844,80 (3028,00 грн х 0,4 х 2 х 200 %).
З огляду на надані заявницею докази її майнового стану, касаційний суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання про звільнення від сплати судового збору і зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги, до 579,96 грн (5 відсотків доходу заявниці за 2024 рік).
Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів
бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України).
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду, а з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
ЄСПЛ зауважує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції»).
Заявнику необхідно забезпечити доступ до незалежного і безстороннього вирішення спору за встановленою процедурою.
Касаційний суд вбачає наявність підстав для продовження заявнику встановленого судом процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, а саме надати до суду докази дійсної вартості нерухомого майна та визначити необхідний розмір судового збору.
Суд роз'яснює, що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Керуючись статтями 127, 185, 392, 393 ЦПК України,
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Луцишиної Ганни Михайлівни про звільнення від сплати судового збору задовольнити частково.
Продовжити представнику ОСОБА_1 - адвокату Луцишиній Ганні Михайлівні встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 28 липня 2025 року, на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Ситнік