18 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 750/6682/23
провадження № 61-10165ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М. від участі у розгляді його касаційної скарги на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом Комунального підприємства
«АТП-2528» Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
6 серпня 2025 року ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав до Верховного Суду заяву, зі змісту якої встановлено, що вона є касаційною скаргою на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 6 серпня 2025 року визначено такий склад колегії суддів: Карпенко С. О.
(суддя-доповідач), Сердюк В. В., Фаловська І. М.
7 серпня 2025 року ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав заяву про відвід судді Фаловської І. М. від участі у розгляді його касаційної скарги на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року, який мотивував тим, що суддя брала участь у розгляді його касаційної скарги у цій справі, за результатами якого ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження; з вказаним судовим рішенням заявник не згоден, тому заявив відвід судді Фаловській І. М.
Ухвалою Верховного Суду від 7 серпня 2025 року заявлений ОСОБА_1 відвід судді Фаловській І. М. визнано необґрунтованим та передано для вирішення зазначеного питання іншому судді.
Ухвалою Верховного Суду від 8 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні
заяви ОСОБА_1 про відвід судді Фаловської І. М.
14 серпня 2025 року ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав заяву про відвід колегії суддів у складі Карпенко С. О. (судді-доповідача),
Сердюка В. В., Фаловської І. М. від участі у розгляді його касаційної скарги
на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року, яку зареєстровано 15 серпня 2025 року.
Мотивував заяву тим, що судді, вирішуючи питання про відвід судді
Фаловської І. М., не керувались другим показником Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради Організації Об'єднаних Націй від 27 липня 2006 року, натомість застосували
частину четверту статті 36 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України, яка не містить жодних підстав для вирішення питання про відвід, тому заявник має сумніви в об'єктивності і компетентності суддів та їх спроможності ухвалювати законні судові рішення у цій справі.
Заявлений ОСОБА_1 відвід є необґрунтованим з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
У статті 37 ЦПК України визначено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або небезсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України»,
№ 33949/02, § 49-52, від 9 листопада 2006 року).
Верховний Суд, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу щодо суб'єктивного критерію, дійшов висновку про відсутність підстав стверджувати, що судді Карпенко С. О., Сердюк В. В., Фаловська І. М. виявили або можуть виявити особисту упередженість до заявника. Презумпція особистої неупередженості суддів діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного, а доказів протилежного заявником не надано.
За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність суддів. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Відповідно до другого показника Бангалорських принципів поведінки суддів
від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у
змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Вказуючи, що судді, вирішуючи питання про відвід судді Фаловської І. М., не керувались другим показником Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради Організації Об'єднаних Націй від 27 липня 2006 року, заявник не конкретизує, які саме процесуальні дії судді викликали у нього сумніви в її об'єктивності.
Водночас зазначеним у заяві про відвід судді Фаловської І. М. доводам заявника суд вже надав відповідну оцінку на предмет наявності підстав для відводу судді.
Варто звернути увагу заявника, що для відведення судді на підставі пункту 5
частини першої статті 36 ЦПК України необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають у нього сумніви в об'єктивності судді.
Верховний Суд, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу, дійшов висновку, що зміст заяви ОСОБА_1 не свідчить про наявність підстав, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, для відводу колегії суддів у складі Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Незгода заявника з мотивами ухвали Верховного Суду від 7 серпня 2025 року не є підставою для відводу колегії суддів відповідно до статті 36 ЦПК України.
Ухвалення колегією суддів зазначеного судового рішення є реалізацією процесуальних повноважень, передбачених нормами ЦПК України, при цьому наявність підстав для відводу судді Фаловської І. М. перевірялась іншим суддею, визначеним у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Верховний Суд звертає увагу заявника, що він як учасник справи зобов'язаний виявляти повагу до суду та не може використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для нього судового рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ураховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу колегії суддів у складі Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., питання про відвід відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України підлягає передачі на розгляд судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою
статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 36, 37, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
від участі у розгляді його касаційної скарги на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року.
Заяву про відвід передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська