18.08.2025 Справа № 914/2456/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Король М.Р.,
розглянувши заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТТЕНДЕР»
до боржника: Фізичної особи-підприємця Баворовського Євгенія Олександровича
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Баворовського Євгенія Олександровича (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТТЕНДЕР» (адреса: Україна, 02072, місто Київ, вул.Чавдар Єлизавети, будинок 5, офіс 212; ідентифікаційний код: 41817392) 11 010,00 грн. заборгованості на підставі: договору приєднання №SO-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель PROZORRO, актів надання послуг, скринів направлення боржнику актів надання послуг, банківських виписок по рахунку, платіжних доручень.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, судом встановлено наступне.
Згідно з ч.1 ст.148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 155 Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Однак, разом з цим, Господарським процесуальним кодексом України встановлено певні вимоги до заяви про видачу судового наказу. Так, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Із положень ст. 152 (п. 8 ч. 1) та ст. 155 (п. 7. ч. 1) Господарського процесуального кодексу України слідує, що з матеріалів поданої заяви суд повинен встановити наявність чи відсутність виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, не розглядаючи обґрунтованості заявлених стягувачем вимог по суті.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; відповідно до п.8 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України - якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Судом зауважується, що надана до матеріалів копія договору №SO-2015-003 про надання доступу до онлайн - сервісу під час проведення процедур публічних закупівель не містить дати його укладення та доказів його акцептування боржником, таких, як роздруківка ЕЦП на паперовому носії, де вказано відповідний штрих-код та/або QR-код, із зазначенням ПІБ підписувача, №, дату нанесення, номер сертифіката підпису.
Також, із наданих до заяви про видачу судового наказу матеріалів неможливо встановити факт направлення актів надання послуг саме до Особистого кабінету боржника за допомогою онлайн - сервісу «SIGNY», як це передбачено умовами договору (п.4.11).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу (ч. 2 статті 96 ГПК України).
Суд звертає увагу заявника, що роздруківка електронного доказу не може вважатись електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов'язковим реквізитом електронного документа, оскільки у такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення.
Згідно з частин 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб'єктами електронного документообігу. Саме накладання електронного підпису завершує створення електронного документа.
Таким чином, без накладеного електронного цифрового підпису електронний документ не може вважатися створеним, і тому, не може розглядатися судом, як доказ (Правова позиція ВС КГС 19.01.2021р. №922/788/19, ВС КЦС 19.01.2022р. №202/2965/19).
Відтак, обставини укладення між сторонами електронного договору, жодним чином не підтверджені.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про відмову у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «СМАРТТЕНДЕР» судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Баворовського Євгенія Олександровича заборгованості у розмірі 11 010,00 грн.
Одночасно суд звертає увагу заявнику, що згідно з ч.1 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 147, 150, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «СМАРТТЕНДЕР» у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Баворовського Євгенія Олександровича заборгованості у розмірі 11 010,00 грн.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку і строки, передбачені ст.ст. 254-255 ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.
Суддя Король М.Р.