про залишення позовної заяви без руху
18.08.2025 р. Справа № 914/2467/25
Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Бібрської міської ради Львівського району Львівської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Великоглібовицький деревообробний завод»
про: стягнення 957 174,86 грн.,
12.08.2025р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Бібрської міської ради Львівського району Львівської області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Великоглібовицький деревообробний завод» про стягнення 957 174,86 грн.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне:
За правилами господарського процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статтям 162, 164 ГПК України, а також вимогам статті 172 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві та в долученому клопотанні Бібрська міська рада Львівського району Львівської області просить відстрочити сплату судового збору, покликаючись на ст.8 Закону «України «Про судовий збір» (з урахуванням подачі позову через підсистему «Електронний суд»).
Згідно з п. 12 статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених Законом України «Про Державний бюджет на відповідний рік».
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) визначається судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
При цьому, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Проте, заявник не навів доводи та не надав документи, які підтверджують його майновий стан, не надав жодних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору на момент звернення до суду із позовною заявою та доказів можливості сплати вказаних грошових коштів до закінчення розгляду справи в суді першої інстанції.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, однак лише за вичерпних умов, а саме приписами цієї статті визначено суб'єктів звернення щодо яких можна здійснити відстрочення та розстрочення сплати судового збору.
Оскільки заявник є юридичною особою, то у відповідності до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд не може відстрочити сплату судового збору.
Аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховний Суд у постанові від 14.01.2021р. у справі № 0940/2276/18.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд зазначає, що ст.129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому посилання заявника позовної заяви фактично на неможливість сплати судового збору не може вважатися безумовною підставою для відстрочення такої сплати.
Таким чином, як органи державної влади, так і суб'єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним господарюючим суб'єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Викладені обставини свідчать про відсутність доказів сплати судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі та неналежне виконання міською радою вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
З огляду на викладене, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою належить відмовити.
Варто зазначити, що відмова у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
При цьому, під час розгляду клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суд також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У ч. 2 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У позовній заяві міститься майнова вимога на суму 957 174,86 грн., а тому розмір судового збору належний до сплати, з урахуванням подання позову в електронній формі, складає 11 486,10 грн., як вірно визначено міською радою.
Відповідно до частин 1, 2 статті 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником належним чином не виконано вимоги ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку у десять днів з дня вручення ухвали для усунення вищезазначеного недоліку, а саме надання суду документів, які підтверджують сплату судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву у справі №916/2467/25 залишити без руху та надати заявнику строк у 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення зазначених недоліків та виконання вимог ст. 164 ГПК України.
У разі невиконання вимог ухвали у визначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.В задоволенні клопотання Бібрської міської ради Львівського району Львівської області про відстрочення сплати судового збору за подання даного позову до ухвалення судового рішення у справі відмовити.
2. Позовну заяву Бібрської міської ради Львівського району Львівської області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Великоглібовицький деревообробний завод» про стягнення 957 174,86 грн. - залишити без руху.
3.Надати Бібрській міській раді Львівського району Львівської області строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4.Роз'яснити Бібрській міській раді Львівського району Львівської області, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься не поданою і буде повернута особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Король М.Р.