вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" серпня 2025 р. Справа№ 910/7342/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Король Д.А.
учасники справи:
від позивача : Бойко Т.М.;
від відповідача: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Племптахорепродукт Зугреський»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2025
у справі № 910/7342/25 (суддя Пукас А.Ю.)
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Племптахорепродукт Зугреський»
до російської федерації в особі генеральної прокуратури російської федерації
про стягнення 708 538 614, 17 грн,
До Господарського суду міста Києва звернулось Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Племптахорепродукт Зугреський" з позовом до російської федерації про стягнення матеріального збитку в розмірі 708538614,17 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 по справі № 910/7342/25 позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Племптахорепродукт Зугреський" з доданими до неї документами передано за підсудністю до Господарського суду Донецької області.
Не погоджуючись з указаною ухвалою, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Племптахорепродукт Зугреський" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 по справі № 910/7342/25 та направити матеріали справи до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на думку апелянта, місцевим господарським судом необґрунтовано було передано позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Племптахорепродукт Зугреський" з доданими до неї документами за підсудністю до Господарського суду Донецької області. За твердженням апелянта справа підлягає розгляду у Господарському суді міста Києва.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Племптахорепродукт Зугреський" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 у справі № 910/7342/25, розгляд апеляційної скарги призначено на 14.08.2025.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що станом на дата подання позову відповідач не має в Україні офіційної адреси місцезнаходження, оскільки з 24 лютого 2022 року дипломатичні відносини між Україною і російською федерацією розірвано у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією останньої. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території рф та діяльність дипломатичних установ рф на території України зупинено.
Частиною 1 статті 29 ГПК України визначено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Відповідно до частини 8 вказаної статті позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.
В частині 3 статті 30 ГПК України в чинній редакції йдеться про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна.
З поданого до суду позову вбачається, що Позивачем заявляються збитки спричинені внаслідок збройної агресії рф, воєнними діями на території України у зв'язку із пошкодженням нерухомого майна Позивача, яке перебувало на території Донецької області.
Суд зазначає, що право особи на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду, в тому числі додержання правил юрисдикції у господарських судах.
Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.08.2019 у справі № 916/142/19.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 дійшла висновку, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині 3 статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Зважаючи на зазначене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду про те, що оскільки спір у даній справі виник з приводу нерухомого майна, такий спір повинен розглядатися за місцезнаходженням цього майна, тобто Господарським судом Донецької області. При цьому доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, позиція суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
Відповідно до чинного законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
Оцінюючи наведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 у справі № 910/7342/25 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Племптахорепродукт Зугреський» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 у справі № 910/7342/25 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 у справі № 910/7342/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст постанови складено та підписано 20.08.2025
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран