Справа № 761/30117/24
Провадження № 2/761/2718/2025
10 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді- Фролової І.В.,
секретаря судового засідання- Бордусенка Б. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веб Дизайн», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» про витребування майна з чужого незаконного володіння,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веб Дизайн», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», у якому просила витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Веб Дизайн» (м. Київ, вул. Зоологічна 4-А, код ЄДРПОУ 3190489) на користь власника ОСОБА_1 машиномісце/паркомісце загальною площею 4,20 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраці йний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2866127380000.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ОСОБА_1 є Довірителем Фонд уінвестування будівництва. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» передало ОСОБА_1 пакет правовстановлюючих та інших документів, необхідних для здійснення державної реєстрації права власності на відповідне «машиномісце/пакромісце» НОМЕР_3, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
У лютому 2024 року ОСОБА_1 стало відомо, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Веб Дизайн» зареєстровано право власності на паркомісце НОМЕР_3, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №366979049 від 22.02.2024.
ОСОБА_1 вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Веб Дизайн» заволоділо оспорюваним майном незаконно, без відповідної правової підстави, а тому ОСОБА_1 , як належний власник цього майна, має право витребувати це майно з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Веб Дизайн», у зв'язку з чим звернулася з даним позовом.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26 серпня 2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.
22 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» надіслало додаткові пояснення у справі, відповідно до яких до матеріалів справи представником Позивача в якості доказу була долучена копія Переліку об'єктів інвестування по результатам технічної інвентаризації (Паркомісця, будинок АДРЕСА_3 ) від 19.02.2018 року, підписаного начебто генеральним Документ сформований в системі «Електронний суд» 22.10.2024 2 директором ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» ОСОБА_2 та заступником директора ТОВ «Фінансова компанія «ЖИТЛО-КАПІТАЛ» Гонтарем Д.О., а також була долучена копія Переліку Об'єктів інвестування по результатам технічної інвентаризації (Паркомісця, будинок №2) від 19.02.2018 року, підписаного тими самими особами. Переліки об'єктів інвестування по результатам технічної інвентаризації ані 10.12.2013 року, ані 19.02.2018 року генеральний директор ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» ОСОБА_2 не підписував, оскільки подібні об'єкти не відносилися до об'єктів житлового будівництва і їх фінансування із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, відповідно до вимог чинного на той час законодавства, могло і здійснювалося ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» самостійно, без залучення жодних посередників у вигляді фінансових компаній, фондів фінансування будівництва, компаній з управління та без використання будь-яких інших фінансових інструментів.
23 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «Веб Дизайн» подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Веб Дизайн» зазначає, що на підтвердження своїх позовних вимог ОСОБА_1 надає суду копію Переліку об'єктів інвестування по результатам технічної інвентаризації (Паркомісця, будинок №1) від 19.02.2018 року, підписаного генеральним директором ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» ОСОБА_2 та заступником директора ТОВ «Фінансова компанія «ЖИТЛО-КАПІТАЛ» Гонтарем Д.О., а також копію Переліку Об'єктів інвестування по результатам технічної інвентаризації (Паркомісця, будинок АДРЕСА_4 ) від 19.02.2018 року, підписаного тими самими особами. Однак, відповідно до своїх пояснень, ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» стверджує, що такі переліки об'єктів інвестування по результатам технічної інвентаризації генеральний директор ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» ОСОБА_2 не підписував, оскільки, як зазначалось вище, подібні об'єкти не відносилися до об'єктів житлового будівництва і їх фінансування із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, відповідно до вимог чинного на той час законодавства, могло і здійснювалося ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» самостійно, без залучення жодних посередників у вигляді фінансових компаній, фондів фінансування будівництва, компаній з управління та без використання будь-яких інших фінансових інструментів. Отже, ОСОБА_1 помилково припускала, що Забудовник не мав права відчужувати об'єкти інвестування, які не відносилися до об'єктів житлового будівництва, для спорудження яких кошти інвесторів залучались Забудовником на підставі прямих договорів і, відповідно, майнові права на які не передавались управителю ФФБ - ТОВ «Фінансова компанія «ЖИТЛО-КАПІТАЛ».
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 10 грудня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Зазначені норми матеріального права визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Як вбачається з матеріалів справи, 4 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» (код за ЄДРПОУ 35393445) (Управитель) та ОСОБА_1 (Довіритель) було укладено Договір № 33-0404/2019-2 від 04.04.2019 року про участь у Фонді фінансування будівництва,згідно якого Довіритель зобов'язався передати Управителю в управління грошові кошти з метою отримання Довірителем у власність об'єкта інвестування, а саме: машиномісце підземного паркінгу НОМЕР_3, надалі - «Об'єкт інвестування», розташоване у Комплексі житлових будинків з вбудованими приміщеннями, що розташований за будівельною адресою: АДРЕСА_9 (1 черга будівництва - житловий будинок АДРЕСА_3 (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:91:005:0019), надалі - «Об'єкт будівництва».
ОСОБА_1 сплатила на рахунок Управителя грошові кошти загальною сумою 58 800,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями АТ «КБ «ПриватБанк» № 0.0.1319956092.1 від 09.04.2019 р. на суму 14700,00 грн., № 0.0.1350543228.1 від 13.05.2019 р. на суму 10000, 00 грн., № 0.0.1399969153.1 від 04.07.2019 р. на суму 10000, 00 грн., та № 0.0.1516471475.1 від 08.11.2019 р. на суму 24100, 00 грн., що дорівнює 100% вартості Об'єкта інвестування.
Факт повного розрахунку з Управителем підтверджується також Витягом від 13.12.2022 р. з переліку довірителів, які мають право отримати у власність закріплені за ними об'єкти інвестування, відповідно до отриманих довірителем від управителя майнових прав на цей об'єкт інвестування та Довідкою № 1111 від 13.12.2022 року фонду фінансування будівництва виду А «ЖК Герцен-Парк», якою Управитель підтверджує право Довірителя на набуття у власність, закріпленого за нею Об'єкта інвестування.
06.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» (Забудовник) та ОСОБА_1 було підписано Акт № 354 прийняття-передачі об'єкту інвестування, згідно якого на виконання умов Договору № 33-0404/2019-2 від 04.04.2019 року про участь у ФФБ Забудовник передав, а Довіритель прийняв Об'єкт інвестування за адресою АДРЕСА_8: Машиномісце підземного паркінгу № НОМЕР_4, поверх підвал рівень 1-й, загальною площею 4,2 кв. м.
Забудовник передав Довірителю оригінал Технічного паспорта № ПП 10/14-К від 27.09.2021 на машиномісце АДРЕСА_5 . Таким чином, Довіритель отримала від Забудовника пакет правовстановлюючих та інших документів, необхідних для здійснення державної реєстрації права власності на відповідне «машиномісце/паркомісце» № НОМЕР_1 , розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
В подальшому, після введення Об'єкта будівництва в експлуатацію Наказом департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1108 від 01.09.2021 року паркінгу у складі проекту будівництва комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями на АДРЕСА_6 (ІІІ черга будівництва) було присвоєно поштову адресу АДРЕСА_2 .
Право власності на вказане паркомісце ОСОБА_1 не зареєструвала у зв'язку із введенням на території України воєнного стану та тимчасовий переїзд з м. Київ.
У лютому 2024 року стало відомо, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Веб Дизайн» було зареєстровано право власності на паркомісце № 63А, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , права яке належать ОСОБА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 366979049 від 22.02.2024, згідно якої власником об'єкта «машиномісце/паркомісце», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Веб дизайн» (Код за ЄДРПОУ 31904829).
Підставою внесення відповідного запису стало рішення № 71225234 від 22.01.2024 року державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гончар Ганни Володимирівни.
Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 366979049 від 22.02.2024 підставою для внесення запису про право власності у ТОВ «Веб дизайн» (Код за ЄДРПОУ 31904829) на машиномісце АДРЕСА_5 стали: Технічний паспорт (Витяг з ЄДЕССБ), серія та номер: TI01:1463-4269-1156-9394, виданий 16.01.2024, видавник: ЄДЕССБ, акт приймання-передачі, серія та номер: б/н, виданий 12.10.2021, видавник: сторони; договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 26/09-2017/98, виданий 26.09.2017, видавник: сторони договору; акт приймання-передачі, серія та номер: б/н, виданий 26.09.2017, видавник: сторони; документ, що підтверджує наявність факту виконання умов правочину, витяг з переліку інвесторів, серія та номер: б/н, видавник: ТОВ "УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ"; довідка про право довірителя на набуття у власність об'єкта інвестування, серія та номер: 26/09-2017/98, виданий 14.02.2020, видавник: сторони договору.
Таким чином, ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Веб Дизайн» отримано правовстановлюючі документи на один і той же об'єкт нерухомого майна від одного і того ж Забудовника.
Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі ст. 177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні й нематеріальні блага.
Майном як особливим об'єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (ч. 1 статті 190 ЦК України).
Верховний Суд України у постанові від 30 січня 2013 року у справі №6-168цс12 визначив, що майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до Закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Частина 2 статті 331 ЦК України передбачає, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
За положеннями пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Положенням пункту 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553), для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартиру, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об'єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подаються такі документи: 1) документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об'єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо; 2) технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартиру, житлове, нежитлове приміщення тощо).
Зазначеними нормами встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб.
Велика Палата ВС у своїй Постанові від 14 вересня 2021 року (пункти 146, 147, 149) за результатами розгляду справи № 359/5719/17 щодо захисту прав інвестора будівництва дійшла до наступних висновків.
Інвестор після виконання ним фінансових зобов'язань за укладеними договорами купівлі-продажу цінних паперів та резервування об'єкта нерухомості (чи аналогічними правочинами, що підтверджують здійснення інвестування) отримує документи, які підтверджують реальність такого правочину та встановлюють для нього його особисті майнові права на конкретний об'єкт нерухомого майна. Для отримання права власності на такий об'єкт нерухомості інвестор має трансформувати свої майнові права у власність шляхом державної реєстрації речових прав на цей об'єкт нерухомості, але виконати це можна лише за умов завершення будівництва новоствореного об'єкта нерухомості відповідно вимог чинного законодавства та прийняття такого нерухомого майна до експлуатації (статті 328, 331 ЦК України).
Отже саме інвестор є особою, яка первісно набуває право власності на об'єкт нерухомого майна, що споруджений за його кошти.
Інвестор наділений правами, тотожними правам власника нерухомого майна, пов'язаними зі створенням об'єкту нерухомого майна, а тому в разі порушення його речових прав він має право на звернення до суду за їх захистом шляхом пред'явлення позову про визнання за ним його майнових прав та витребування своєї власності з незаконного володіння іншої особи (статті 392, 388 ЦК України). При цьому не вимагається визнання недійсними нікчемних правочинів, які спрямовані на незаконне заволодіння майном інвестора іншими особами (стаття 228 ЦК України).
Окрім того, ВП ВС частково відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 24 червня 2015 року в справі № 367/5136/13-ц (провадження № 6-318цс15), про необхідність позивача захищати свої майнові права, а не право власності, яке ще не виникло. На переконання Великої Палати ВС, у разі виконання інвестором власних інвестиційних зобов'язань після завершення будівництва об'єкта інвестування відповідно до вимог закону майнові права інвестора трансформуються у право власності, яке підлягає державній реєстрації за інвестором як первісним власником.
Відповідно до частини першої статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Застосовуючи положення ст.387 ЦК України, необхідно виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.
Правовий аналіз положень статті 387 цього Кодексу дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.
Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі№ 703/1191/20 (провадження № 61-19324 св 21), віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб'єктом.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд також у Постанові від 31 березня 2021 року у справі № 752/4033/16-ц, провадження № 61-13656 св 20, та додатково зауважив, що належним відповідачем у віндикаційному позові є володіючий невласник».
Окрім цього, у постанові Верховного Суду від 02 серпня 2023 року по справі № 607/25518/19 у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зроблено висновки про те, що з урахуванням специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб'єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна.
При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб'єкта і права володіння цим майном (як складової права власності). Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем.
У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності. Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно.
Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 грудня 2021 року в справі № 522/3885/19 (провадження № 61-10952св21) з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14- 8цс21) зроблено висновок, що: "Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. […] Інвестор наділений правами, тотожними правам власника нерухомого майна, пов'язаними зі створенням об'єкта нерухомого майна, а тому в разі порушення його речових прав він має право на звернення до суду за їх захистом шляхом пред'явлення позову про визнання за ним його майнових прав та витребування своєї власності з незаконного володіння іншої особи".
При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що позивачем доведено, що він як інвестор будівництва виконав свої грошові зобов'язання за Договором про участь у ФФБ, у зв'язку з чим наділений правами, тотожними правам власника, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення свого позову, знайшли підтвердження, а тому машиномісце загальною площею 4,20 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2866127380000 підлягає витребуванню у Товариства з обмеженою відповідальністю «Веб Дизайн» на користь власника ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а відтак, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на оплату судового збору в розмірі 968, 96 грн.
На підставі викладеного та ст.ст. 15, 16, 316, 328, 331, 387 ЦК України, з урахуванням положень пункту 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553), керуючись ст. ст.2, 4, 5, 12, 13, 81, 141, 259, 265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веб Дизайн», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.
Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Веб Дизайн» на користь ОСОБА_1 , машиномісце/паркомісце, загальною площею 4,20 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2866127380000.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веб Дизайн» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Веб Дизайн», адреса місцезнаходження -м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 31904829,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент», адреса місцезнаходження -м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 17, оф. 3/1, код ЄДРПОУ 32920218,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», адреса місцезнаходження -м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 33-Б, код ЄДРПОУ 35393445.
Повний текст рішення виготовлений 16 червня 2025 року.
Суддя: