Справа № 639/5146/25
Провадження № 2-о/639/133/25
19 серпня 2025 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Труханович В.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті,-
У липні 2025 року до Новобаварського районного суду міста Харкова звернувся із заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, згідно якої просив суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України в м. Бердянськ Запорізької області.
Дана заява надійшла до суду через «Електронний суд». Ухвалою Новобаварського районого суду міста Харкова від 18 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті залишено без руху. Надано строк для усунення вказаних недоліків.
Копія ухвали суду від 18 липня 2025 року направлялась на електронну адресу заявника - ОСОБА_1 , яка вказана у заяві, 21 липня 2025 року, та доставлена до його електронної скриньки 21 липня 2025 року, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Вказаний спосіб повідомлення та направлення стороні у справі процесуальних документів, за наявності зазначеної нею особисто адреси електронної пошти був підтриманий у постанові Верховного Суду від 20.01.2023 у справі №465/6147/18, в якій Верховний Суд, зокрема, але не виключно прийшов до висновку, що особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Так, Верховний Суд неодноразово зазначав, що у відповідності до частини першої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Пунктом 3 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, встановлено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п'ята статті 14 ЦПК України).
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).
Із змісту вказаної процесуальної норми убачається, що для цілей цього кодексу офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Також, копія ухвали суду від 18 липня 2025 року направлялась до електронного кабінету ОСОБА_1 та доставлена до його електронного кабінету 18 липня 2025 року, про що свідчить довідка про доставку електронного документу.
У п. 41 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 по справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до "Електронного кабінету" є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення. Відповідно до п.6 ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов'язанні виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Суд вбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України). Так саме на сторін покладено обов'язок цікавитись та слідкувати станом розгляду справи, а також дотримуватись процесуальних строків здійснення тих, чи інших процесуальних дій.
Однак, заявник, будучи обізнаний про наявність справи в провадженні суду, не цікавився її рухом та у встановлений законом строк недоліки у заяві не усунув.
Як вбачається з положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
З огляду на викладене суд може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.
Здійснивши аналіз норм законодавства, можна зробити висновок, що суд, так і особа, яка подала позовну заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов'язків. Зокрема, в разі подання особою позовної заяви оформленої з порушенням вимог статей 175 і 177 ЦПК України, суддя зобов'язаний постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків.
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. У зв'язку з тим, що заявник ОСОБА_1 не усунув вказані в ухвалі суду від 18 липня 2025 року недоліки у встановлений строк, суд приходить до висновку, що матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, підлягають поверненню заявнику. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті - повернути заявнику.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 19.08.2025
Суддя В.В. Труханович