Справа № 183/8386/25
№ 1-кс/183/1543/25
20 серпня 2025 року слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2025 року за № 12025047350000169, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
прокурор звернувся до слідчого судді з цим клопотанням, у якому просить накласти арешт на вилучене 16 серпня 2025 року посвідчення на ім'я ОСОБА_4 з номером НОМЕР_1 , з обов'язковою забороною розпорядження та користування. Визначити місце зберігання посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 з номером НОМЕР_1 , в матеріалах кримінального провадження № 12025047350000169.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив про встановлення досудовим розслідуванням, що 16 серпня 2025 року до Самарівського РВП надійшло повідомлення про те, що поблизу автодороги М-18 на 203 км, в с. Піщанка, Самарівського району, Дніпропетровської області зупинено транспортний засіб ЗАЗ ДЕО з державним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який під час перевірки надав водійське посвідчення з ознаками підробки.
16 серпня 2025 року слідчим Самарівського РВП проведено огляд місця події, під час якого громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно та у присутності понятих надав для огляду посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 з номером НОМЕР_1 , яке поміщено до спец. пакету CRI 1137469 та вилучено до Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області.
18 серпня 2025 року посвідчення водія на ім'я ОСОБА_5 з номером НОМЕР_3 по кримінальному провадженню № 12025047350000169 визнане речовим доказом, оскільки зберігає на собі сліди кримінального проступку.
Таким чином прокурор зазначає, що оскільки, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 з номером НОМЕР_1 є основним об'єктом кримінального проступку, та є необхідність у проведенні відповідної експертизи, з метою забезпечення всебічності, повноти та об'єктивності дослідження усіх обставин справи, накладення арешту на посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 з номером НОМЕР_1 у цьому кримінальному провадженню є необхідним.
У судове засідання прокурор не з'явився, про дату та час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає, що неприбуття прокурора не перешкоджає розгляду клопотання.
Належним чином повідомлений власник майна - ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив. Слідчий суддя вважає, що неприбуття власника майна не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Слідчий суддя, дослідивши заявлене клопотання, надані в його обґрунтування докази, висновує таке.
З витягу з ЄРДР від 18 серпня 2025 року вбачається, що підрозділом дізнання Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 18 серпня 2025 року за № 12025047350000169 за попередньою кваліфікацією - ч. 4 ст. 358 КК України, з коротким викладом обставин: 16 серпня 2025 року до Самарівського РВП надійшло повідомлення про те, що поблизу автодороги М-18 на 203 км, в с. Піщанка, Самарівського району, Дніпропетровської області зупинено транспортний засіб ЗАЗ ДЕО з державним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який під час перевірки надав водійське посвідчення з ознаками підробки.
16 серпня 2025 року в період часу з 16:45 год до 17:05 год старшим слідчим СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 проведено огляд місця події - на ділянці місцевості за адресою: Дніпропетровська обл., Самарівський р-н, а/д М-18, сполучення «Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта», 203 км. На вказаній ділянці розташований транспортний засіб марки «ЗАЗ Lanos», державний номерний знак НОМЕР_2 , біля якого знаходився водій вказаного транспортного засобу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який добровільно надав для огляду посвідчення водія НОМЕР_1 . Вказане посвідчення водія було вилучене та поміщене до сейф-пакету CRI № 1137469.
Постановою дізнавача СД Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 від 18 серпня 2025 року визнано та залучено у якості речового доказу по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР 03 червня 2025 року № 12025047350000169 посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 з номером НОМЕР_1, в спец. пакеті. Вказане посвідчення водія залишено на зберігання в матеріалах кримінального провадження № 12025047350000169.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для арешту майна слідчий суддя виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з п. 1 ч. 2, п. 4 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як передбачено ч. 2 п. 7 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження.
Також, слідчому судді доведено, що тимчасово вилучене у ході огляду місця події майно, а саме - посвідчення водія № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, а саме є матеріальним об'єктом, яке зберігає на собі сліди кримінального правопорушення, містить інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже, є речовим доказом кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, у зв'язку з чим необхідно накласти арешт на вказане тимчасово вилучене майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, оскільки існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що таке тимчасово вилучене майно є доказом кримінального правопорушення і його арешт, як захід забезпечення кримінального провадження, необхідний для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, оскільки фактично є речовим доказам і зберегло на собі сліди кримінального правопорушення.
Щодо вирішення питання про зберігання майна, слідчий суддя виходить з того, що відповідно до п. 4 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 року № 1104, речові докази, крім тих, що повернуті власнику або передані йому на відповідальне зберігання, реалізовані, знищені, технологічно перероблені, зберігаються до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку. Якщо через громіздкість чи з інших причин речові докази не можуть бути передані суду, вони зберігаються в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку, до набрання законної сили судовим рішенням, яким закінчується кримінальне провадження або вирішується спір про їх належність у порядку цивільного судочинства. Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати прокуроравизначити місце його зберігання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 98, 107, 170, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
накласти арешт із забороною прав розпорядження та користування на тимчасово вилучене у ході огляду місця події, проведеного 16 серпня 2025 року, на ділянці місцевості поблизу автодороги М-18 на 203 км, в Самарівському районі, Дніпропетровської області, а саме: посвідчення водія № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 .
Зобов'язати прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 визначити місце зберігання майна з дотриманням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104.
Виконання ухвали покласти на прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 .
Контроль за дотриманням прав власника арештованого майна, до скасування арешту, покласти на прокурорів, що здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні від 18 серпня 2025 року за № 12025047350000169.
Ухвала підлягає негайному виконанню і діє до закінчення досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала у повному обсязі складена та оголошена 20 серпня 2025 року о 08:35 годині
Слідчий суддя ОСОБА_1