19 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 340/5876/24
адміністративне провадження № К/990/29874/25
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюк А.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області та Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості, -
ОСОБА_1 (далі -позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області та Державної судової адміністрації України (далі - відпвовідач), у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями на проведення видатків з виплати суддівської винагороди судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 за період: з 17 червня 2022 року по 31 грудня 2022 року (включно), виходячи з встановленого на 01 січня 2022 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого складає 2481 грн. із застосуванням до посадового окладу регіонального коефіцієнту 1,1, з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно), виходячи з встановленого на 01.01.2023 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого складає 2684 грн. із застосуванням до посадового окладу регіонального коефіцієнту 1,1, з 01 січня 2024 року по 30 червня 2024 року (включно), виходячи з встановленого на 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого складає 3028 грн. із застосуванням до посадового окладу регіонального коефіцієнту 1,1;
- зобов'язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області бюджетними асигнуваннями, необхідними та достатніми для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 за період: з 17 червня 2022 року по 31 грудня 2022 року (включно), виходячи з встановленого на 01 січня 2022 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого складає 2481 грн. із застосуванням до посадового окладу регіонального коефіцієнту 1,1, з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно), виходячи з встановленого на 01 січня 2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого складає 2684 грн. із застосуванням до посадового окладу регіонального коефіцієнту 1,1, з 01 січня 2024 року по 30 червня 2024 року (включно), виходячи з встановленого на 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого складає 3028 грн. із застосуванням до посадового окладу регіонального коефіцієнту 1,1;
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області щодо нарахування та виплати судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 17 червня 2022 року по 30 червня 2024 року (включно), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн. без застосування до посадового окладу регіонального коефіцієнту 1,1;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградської області провести нарахування та виплату судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період: з 17 червня 2022 року по 31 грудня 2022 року (включно), виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2022 року - 2481 грн із застосуванням до посадового окладу регіонального коефіцієнту 1,1, з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті, з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно), виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2023 року - 2684 грн. із застосуванням до посадового окладу регіонального коефіцієнту 1,1, з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті; з 01 січня 2024 року по 30 червня 2024 року (включно), виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року - 3028 грн. із застосуванням до посадового окладу регіонального коефіцієнту 1,1, з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 за період з 17 червня 2022 року по 30 червня 2024 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2022 року в розмірі 2481,00 грн, з 01 січня 2023 року в розмірі 2684,00 грн та з 01 січня 2024 року у розмірі 3028 грн. з урахуванням регіонального коефіцієнту.
Зобов'язано Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 17 червня 2022 року по 30 червня 2024 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2022 року в розмірі 2481,00 грн, з 01 січня 2023 року в розмірі 2684,00 грн та з 01 січня 2024 року у розмірі 3028 грн. з урахуванням регіонального коефіцієнту.
Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області щодо нарахування та виплати судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 17 червня 2022 року по 30 червня 2024 року включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області провести перерахунок та виплату суддівської винагороди судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів:
- за період з 17 червня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно виходячи з базового розміру посадового окладу судді в 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб розмір якого встановлено на 01 січня 2022 року в сумі а саме 2481,00 грн, з урахуванням виплачених сум;
- за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року включно виходячи з базового розміру посадового окладу судді в 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб розмір якого встановлено на 01 січня 2023 року в сумі а саме 2684,00 грн, з урахуванням виплачених сум;
- за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2024 року включно виходячи з базового розміру посадового окладу судді в 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року в сумі а саме 3028,00 грн з урахуванням виплачених сум.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області задоволено. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області та Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості скасовано. У задоволенні позову відмовлено.
12 червня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року, залишити рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області та Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості повернуто особі, яка її подала.
14 липня 2025 року до Верховного Суду надійшла вдруге касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржниця просила поновити строк, скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року, залишити рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року без змін.
У зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Загороднюка А.Г. (наказ від 14 липня 2025 року № 299/0/5-25) Єресько Л.О. (наказ від 20 червня 2025 року № 2347/0/5-25), та Соколова В.М. (наказ від 23 червня 2025 року № 2375/0/5-25), -- питання щодо відкриття касаційного провадження вирішується колегією суддів по виходу судді з відпустки.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній відсутнє посилання на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень та не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Натомість касаційна скарга містить опис обставин справи, цитування норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини та загальні формулювання незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями з посиланням на норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права зводяться до незгоди із висновком суду апеляційної інстанції щодо обставин справи та наполяганні на переоцінці наявних у справі доказів, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень відповідно до статті 328 КАС України.
Серед іншого, у касаційній скарзі, скаржник посилається на підпункти "а", "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивачки.
Проте, Суд зазначає, що посилання на підпункти пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов'язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв'язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу, що ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2025 року повернув касаційну скаргу позивача, надав оцінку зазначеним підставам і судове рішення про повернення касаційної скарги набуло законної сили.
Зазначене свідчить, що позивач формально підійшов до оформлення касаційної скарги та проігнорував роз'яснення Верховного Суду щодо необхідності дотримання законодавчих вимог до змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судового рішення.
Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 44, 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області та Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: А.Г. Загороднюк