19 серпня 2025 року
м. Київ
справа №990/368/25
адміністративне провадження № П/990/368/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Соколова В.М.,
суддів: Мацедонської В. Е., Білак М. В., Кашпур О. В., Уханенка С. А.
перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у якому просить:
1. визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17 квітня 2025 року №89/зп-25 «Про визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)»:
- у частині затвердження декодованих результатів практичного завдання, виконаного 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), щодо кандидата ОСОБА_1 ;
- у частині затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами), щодо кандидата ОСОБА_1 , в частині балів цього кандидата за виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду, результату цього етапу кваліфікаційного іспиту і дати його затвердження, а також в частині балів кандидата за кваліфікаційний іспит, їх результат і дати його затвердження;
- у частині відмови в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнання такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, припинення участі у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, кандидата ОСОБА_1 .
2. зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України відновити участь кандидата ОСОБА_1 у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, з допуском, забезпеченням рівності умов, передбачуваності та справедливості процедури проведення для кандидата виконання практичного завдання з цивільної спеціалізації типу 2, як останнього етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами).
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2025 року позовну заяву залишено без руху, а заявниці надано десятиденний строк з дати вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позову шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду, із зазначенням підстав для його поновлення з відповідними обгрунтуваннями та доказами.
Також позивачці роз'яснено, що у разі невиконання вимог вказаної ухвали в установлений судом строк позовна заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 07 серпня 2025 року надіслано ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» та отримано нею 10 серпня 2025 року о 12:43.
На виконання ухвали Суду, 15 серпня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.
В обгрунування заяви позивачка зазнає, що у квітні, травні, червні 2025 року перебувала на робочому місці у Інгулецькому районному суді міста Кривого Рогу, куди була відряджена для здійснення правосуддя. Позивачка наголошує, що за період травень-червень 2025 року не перебувала у відпустці, оскільки мала за мету перед черговою відпусткою розглянути максимальну кількість справ. З 1 квітня 2025 року по день настання чергової відпустки (07 липня 2025 року) в провадження надійшло 476 справ, з початку року 731. З 1 квітня 2025 року ухвалено 757 процесуальних документів, з яких 95 рішень, 11 вироків, 94 постанови та 220 судових наказів та інше.
ОСОБА_1 підкреслює, що надмірне робоче навантаження може бути самостійною та достатньою причиною пропуску строку звернення до суду.
Крім того, позивач зазначає, що 01 липня 2025 року звернулася до ВККС з запитом щодо надання інформації, яка була потрібна для прийняття рішення щодо оскарження рішення ВККС. 09 липня 2025 року на електронну пошту отримала відповідь від ВККС, проте лист не містив відповіді на питання та не переконав у правильності дій відповідача.
Оцінюючи клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, Верховний Суд виходить із такого.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальні строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За правилами частин першої, третьої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, зокрема, ВККС під час процедури проведення добору кандидатів на посаду судді, конкурсу на посаду судді чи призначення на посаду судді відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлюється місячний строк (частина восьма статті 122 КАС України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2025 року (справа № 990/237/24) Суд указав, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але він цього не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Надалі у справі № 990/237/24 Велика Палата Верховного Суду презюмувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач акцентує увагу на робочому навантаженні та виконанні своїх безпосередніх обов'язків щодо здійснення правосуддя.
Велика Палата Верховного Суду у межах розгляду справи № 990/14/25, з-поміж іншого, указала, що у проблемних питаннях застосування інституту строків в адміністративному процесі не можна оминати увагою не менш важливі, змістовно-логічні, глибокі юридичні аспекти правильного розуміння та застосування правил цього інституту права. Йдеться про ті з них, в юридичній площині яких відбувається визначення:
- моменту настання події, з якої має починатися відлік процесуального строку оскарження її протиправності;
- правничої ситуації, яка би дозволяла уяснити, чи знав той, чиє право порушене, або мав би знати (дізнатися) про ухвалення, зокрема, певного рішення, яке спонукає до активних дій, до поведінки, націленої на своєчасний вибір форми та способу виправлення й усунення шкідливої дії цього рішення, але свідомо нічого не робить або сподівається на виправлення помилки тим, хто її допустив;
- умов, за яких мають чинитися вольові дії, спрямовані на реалізацію права на оскарження дій, бездіяльності чи рішення того, хто діями, бездіяльністю чи певним рішенням порушив права, свободи чи зачепив інтереси того, хто про це стверджує, а також відбуватися своєчасне звернення за захистом порушеного права (пункт 25 постанови від 15 травня 2025 року у справі №990/14/25).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви та додатково підтверджено в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, ОСОБА_1 не заперечує, що про результати іспиту знала з 17 квітня 2025 року, водночас брак часу для оскарження рішення ВККС України через професійну діяльність не є поважною причиною поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки така обставина не відноситься до непереборної перешкоди для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Посилання ОСОБА_1 на звернення до ВККС з запитом щодо наданні інформації не може бути визнано поважною причиною пропуску строку, оскільки запит сформовано після спливу строку звернення до суду з позовом.
Початок відліку строку звернення до суду пов'язується з моментом, коли позивачка дізналася про рішення, дії чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення її прав свобод чи інтересів, а не моменту отримання відповіді на запит.
Отже, указані позивачкою причини, наведені нею в обґрунтування недотримання строків звернення до суду, не дають достатніх і переконливих підстав для визнання їх поважними для поновлення строку звернення до адміністративного суду, а тому Суд не вбачає підстав для задоволення заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України установлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За правилами частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а тому не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації його права на судовий захист.
З огляду на те, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, не є поважними, позовна заява не приймається до розгляду і повертається особі, яка її подала.
Керуючись статтями 169, 248, 266 КАС України, Верховний Суд,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
Копію ухвали та позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами надіслати особі, яка її подала.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді В. Е. Мацедонська
М. В. Білак
О. В. Кашпур
С. А. Уханенко