Справа № 759/4210/25 Головуючий 1-ї інстанції: Проскурня О.І.
Провадження №33/824/2411/2025 Доповідач: Яковлева В.С.
29 травня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Яковлева В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника - адвоката Бабича Володимира Анатолійовича на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 ,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 239037 від 05.02.2025), та накладено на нього адміністративне стягнення - штраф у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, захисник Бабич В.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Святошинського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП. Справу №759/4210/25 закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги захисник зазначає про те, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнята за результатами однобічного та неповного з'ясування судом обставин справи, та винесена з грубим порушенням норм процесуального права.
Так, з наданого відеозапису вбачаються неприпустимі порушення прав ОСОБА_1 , з боку представників патрульної поліції, а саме, що представниками патрульної поліції не належно виконано свої зобов'язання в частині роз'яснення прав та обов'язків особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 були роз'ясненні усі передбачені законом наслідки його дій, а сам відеозапис не містить моменту зупинки транспортного засобу працівниками поліції. Крім того, він навіть не був відсторонений від керування транспортним засобом працівниками поліції.
Звертає увагу на те, що оскільки його підзахисний керував не власним транспортним засобом, а транспортним засобом, що належить автомобільному перевізнику, тому перед тим, як почати рух на цьому транспортному засобі він був зобов'язаний пройти медичний огляд. На підтвердження вищевказаного до матеріалів справи долучено Подорожній лист №3, від 05.02.2025 року з відміткою про результати огляду лікаря. У якому крім того зазначається, що транспортний засіб був повернутий у визначений строк та у відповідному стані.
В судове засідання апеляційного суду учасники, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, не з'явилися, поважних причин неявки суду апеляційної інстанції не надали, що не перешкоджає відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП розгляду апеляційної скарги без учасників судового провадження.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції встановлено, що 05.02.2025 об 11 год. 44 хв. у м. Києві по проспекту Академіка Палладіна, 16, ОСОБА_1 керував автомобілем «Man TGX 18.480», номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення; відеозаписом; даними направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння від 05.02.2025.
Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та в своїй сукупності підтверджують факт порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України.
Доводи захисника про те, що відеозапис не містить моменту зупинки транспортного засобу працівниками поліції, не спростовують вину ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, оскільки як вбачається з долученого до матеріалів справи відеозапису, останній в ході спілкування з працівниками поліції жодним чином не заперечував факт керування транспортним засобом за обставин викладених у протоколі.
Крім того, з даного відеозапису вбачається, що на пропозицію співробітника поліції ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп'яніння та йому повідомили, що буде складено протокол (01:19).
Посилання апелянта на те, що працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 його права та обов'язки як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №239037 від 05.02.2025 р., зі змісту якого встановлено, що ОСОБА_1 роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що свідчить підпис останнього у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення.
Що стосується доводів про те, що ОСОБА_1 не відсторонили від керування транспортним засобом, то слід зазначити, що ст.266 КУпАП в частині відсторонення водія від керування транспортним засобом не містить вимоги щодо долучення до матеріалів справи будь-яких даних, які б підтверджували цей факт.
Крім того, слід зазначити, що не відсторонення працівниками поліції водія від керування транспортним засобом не звільняє останнього від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, якщо така вина у вчиненні правопорушення доведена у встановленому законом порядку.
Апеляційний суд зауважує, що та обставина, що ОСОБА_1 керував не власним транспортним засобом, а транспортним засобом, що належить автомобільному перевізнику, та до справи долучено Подорожній лист №3 від 05.02.2025 р. з відміткою про результати огляду лікаря, в якому зазначено, що транспортний засіб був повернутий у визначений строк та у визначеному стані, не звільняє водія від обов'язку, передбаченого п.2.5 ПДР, а саме на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Інших доводів, які б свідчили про необґрунтованість прийнятого судом рішення, апелянт не навів та апеляційним судом не встановлено.
З урахуванням наведеного висновки суду першої інстанції є вмотивованими та підстав для скасування судового рішення за апеляційними доводами не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Бабича Володимира Анатолійовича - залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду В.С. Яковлева