Справа № 759/4174/25 Головуючий у 1 інстанції: Ул'яновська О.В.
Провадження № 22-ц/824/12692/2025 Доповідач: Шебуєва В.А.
18 серпня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Кафідової О.В., Оніщука М.І.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу адвоката Терещенко Людмили Вячеславівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 травня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-
В лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання. Зазначила, що ОСОБА_2 є її батьком. ІНФОРМАЦІЯ_1 їй виповнилось 18 років. На даний час вона є ученицею денної форми навчання у Школі гордості районної шкільної ради Хемілтон-Уентворта Берні Кастіс Секондарі Скул (Канада), а тому потребує матеріальної допомоги від батька. ОСОБА_2 має змогу її утримувати, але добровільно кошти на її утримання не надає. Позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на своє утримання у розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу), але не менш, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до закінчення навчання або досягнення дитиною 23 років.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 14 травня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , яка продовжує навчання, аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 лютого 2025 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_1 віку двадцяти трьох років. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн., а також у дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 лютого 2025 року і до закінчення навчання або до досягнення віку двадцяти трьох років. Також просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що ОСОБА_1 має проблеми зі здоров'ям, що потребує постійного фінансування. З підліткового віку ОСОБА_1 страждає на акне, про що відповідач добре обізнаний. Лікування передбачає регулярне придбання дорогих дерматологічних засобів, медикаментів, а також системні консультації з лікарями-спеціалістами. Внаслідок психологічного стресу та емоційного тиску у ОСОБА_1 виникли серйозні порушення ваги. Для стабілізації фізичного і психічного стану їй необхідні регулярні заняття спортом, відвідування басейну, а також спеціальне харчування, що потребує додаткових витрат. Усі ці витрати повністю лягають на плечі матері позивачки, яка одноосібно забезпечує її та її молодшого брата, сплачує за оренду житла, комунальні послуги, харчування, мобільний зв'язок, інтернет, витрати на освіту, дозвілля, подарунки на свята, тощо. Зменшуючи заявлений позивачкою розмір аліментів з 1/6 до 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача суд не здійснив належний аналіз витрат позивачки та обсяг її потреб. Заявлений розмір аліментів відповідає реальним мінімальним потребам ОСОБА_1 , яка навчається повний день у закордонному закладі. Відповідач має стабільний дохід та в змозі сплачувати аліменти на утримання позивачки у визначеному нею розмірі. Вважає, що суд безпідставно зменшив розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь позивачки, з 5000,00 грн. до 2000,00 грн., посилаючись на принцип співмірності розміру гонорару адвоката до складності справи, витраченого часу та обсягу наданих послуг. Суд фактично самостійно визначив обсяг послуг адвоката, хоча ці дані були підтверджені договором та квитанцією про сплату витрат.
ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 . Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволеення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 є батьком позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 13).
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 06 листопада 2023 року у справі №759/18414/23 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуті аліменти на утримання дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно, в розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 25 вересня 2023 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття (а.с. 22-23).
Згідно виданої Школою гордості районної шкільної ради Хемілтон-Уентворта Берні Кастіс Секондарі Скул довідки від 20 лютого 2025 року, ОСОБА_1 є студенткою денної форми навчання, має вік, що дозволяє їй продовжити навчання у 2025-2026 навчальному році, але наразі ще не проведена реєстрація (а.с. 15-17).
Відповідно до довідки про доходи №3 від 26 лютого 2025 року ОСОБА_2 працює в КП «Київський інститут земельних відносин» з 25 січня 2022 року та обіймає посаду начальника відділу геоінфораційних технологій (а.с. 41).
ОСОБА_1 порушила питання про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на своє утримання у розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу), до закінчення навчання або до досягнення нею віку двадцяти трьох років.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25 лютого 2025 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею віку двадцяти трьох років.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.
Відповідно до положень ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Частиною 3 ст. 199 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
За ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Після набуття повноліття ОСОБА_1 продовжила навчання у Школі гордості районної шкільної ради Хемілтон-Уентворта Берні Кастіс Секондарі Скул, що не заперечував відповідач. А тому суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_2 на користь позивачки аліментів на її утримання на період навчання.
Колегія суддів погоджується із визначеним судом розміром аліментів, які підлягають стягненню ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проживає та навчається в Канаді. Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 не надано жодних доказів на підтвердження умов проживання в Канаді, вона не зазначила про свій статус у країні проживання, даних про наявність або відсутність певного грошового забезпечення або допомоги, обсягу її витрат, які пов'язаних із продовженням навчання. А тому у колегії суддів відсутні підстави для висновку, що визначений судом розмір аліментів не відповідає потребам ОСОБА_1 , пов'язаних із продовженням навчання.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на витрати ОСОБА_1 у зв'язку з лікуванням акне, зайняття спортом та спеціальне харчування. На такі обставини ОСОБА_1 не посилалася у позовній заяві та не надала жодних доказів на їх підтвердження.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відшкодування ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Частиною 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Надання ОСОБА_1 правничої допомоги в суді першої інстанції адвокатом Терещенко Л.А. по суті зводилося до подання позовної заяви. До позовної заяви представник ОСОБА_1 долучив лише копію паспорта позивачки, свідоцтва про її народження, довідки про реєстрацію місця її проживання в Україні та довідки Школи гордості районної шкільної ради Хемілтон-Уентворта Берні Кастіс Секондарі Скул.
З урахуванням часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і складності справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргуадвоката Терещенко Людмили Вячеславівни , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 травня 2025 року без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Кафідова О.В.
Оніщук М.І.