1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 13 серпня 2025 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 липня 2025 року, відносно,
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянина України, працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України,
за участю: прокурора в режимі відеоконференцзв'язку захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_9 та продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , до 20 вересня 2025 року включно.
Одночасно визначено заставу в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 гривень та покладено обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про необґрунтованість підозри, оскільки в даному випадку існують цивільно - правові відносини між потерпілим ОСОБА_10 , та згідно його показань, організаторкою вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_11 .
Разом з тим, у повідомленні про підозру, ОСОБА_11 , як співучасник кримінального правопорушення не згадується, а сам злочин, кваліфікований за ч. 4 ст. 189 КК України. Така правова кваліфікація, на думку сторони захисту, є помилковою.
Зауважує, що ОСОБА_6 , а також, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , діяли на прохання та в інтересах ОСОБА_11 , і їхні дії, при доведенні органом досудового розслідування інших елементів складу злочину, можна кваліфікувати як примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 355 КК України).
На думку захисника, утримання ОСОБА_6 під вартою є незаконним, оскільки він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, його винуватість не доведена, а пред'явлена підозра не обґрунтована та не підтверджена доказами.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СУ ГУ НП у Київській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 03 квітня 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025110000000278, за підозрою, у тому числі ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.
30 квітня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушення, передбачених ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 289 КК України.
23 червня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушення, передбачених ч.4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.
17 липня 2025 року старший слідчий СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_9 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого суддіШевченківського районного суду міста Києва
від 23 липня 2025 року клопотання слідчого задоволено.
Колегія суддів погоджується із прийнятим рішенням, виходячи із наступного.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування та продовження запобіжного заходу.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для продовження цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримано.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 перевірено при розгляді клопотання. При цьому допитано підозрюваного, заслухано думку прокурора та позицію захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.
Під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати його у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
Крім того, заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, продовжують існувати та виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
Зокрема, ОСОБА_6 , на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів проти власності, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою застосування насильства, в умовах воєнного стану, що свідчить про високий ступінь суспільної небезпеки таких дій, а тому будучи не ізольованим від суспільства, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з огляду на покарання, яке загрожує в разі визнання винним.
При цьому, враховуючи обізнаність підозрюваного щодо даних про учасників кримінального провадження, з огляду на обставини підозри, за попередньою змовою групою осіб, тривалість інкримінованих дій насильницького характеру, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Також, продовжуючи запобіжний захід ОСОБА_6 , слідчим суддею враховано вік підозрюваного, його стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують його особу, дані про його сімейні та соціальні зв'язки та спосіб життя підозрюваного, який раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, однак такі відомості не можуть свідчити про відсутність або зменшення відповідних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя, розглядаючи клопотання, всебічно з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою підозрюваного, при цьому заслухав пояснення як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, та навів в ухвалі мотиви необхідності задоволення клопотання слідчого.
Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважав за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України в межах, визначених ч.5 ст.182 КПК України.
Визначаючи заставу у даному випадку, слідчий суддя врахував конкретні обставини кримінального провадження, майновий, сімейний стан та інші дані про підозрюваного, ризики, передбачені ст.177 КПК України, з урахуванням даних про стадію досудового розслідування, а також те, щоб розмір застави не був для нього занадто непомірним та міг у повній мірі забезпечити його належну процесуальну поведінку, з урахуванням обсягу підозри, зв'язків підозрюваного та його матеріального стану, слідчий суддя дійшов висновку, що застава в межах визначених ст. 182 КПК України здатна забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
Враховуючи наведене, слідчим суддею визначено заставу в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 гривень.
На думку колегії судів, слідчий суддя правильно визначив розмір застави підозрюваному ОСОБА_6 , оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Доводи сторони захисту про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 , підозри, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя вірно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Слідчий суддя, розглядаючи клопотання, всебічно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою підозрюваного.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_15 , за наявності обставин, які виправдовують подальше обмеження права його на свободу, що не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Таким чином підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не встановлено та даних, які б унеможливили подальше тримання ОСОБА_15 , під вартою, матеріали судового провадження не містять.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів не вбачає достатніми для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 липня 2025 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 761/29841/25 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_19
Провадження 11сс/824/5933/2025 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК