19 серпня 2025 р. м. Чернівці Справа № 640/22739/19
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Державної авіаційної служби України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Державної авіаційної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Браво» про стягнення заборгованості,
Державна авіаційна служба України звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Браво» про стягнення заборгованості зі сплати державних зборів до державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях у сумі 262745,36 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2019 року (головуючий суддя - Васильченко І.П.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено, що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено строки для подання заяв по суті справи.
На підставі розпорядження керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2020 року №459 адміністративну справу №640/22739/19 передано на повторний автоматизований розподіл справ між суддями.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року (головуючий суддя - Клименчук Н.М.) прийнято справу №640/22739/19 до свого провадження та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду м. Києва на підставі Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (зі змінами, внесеними згідно із Законом №3863-IX від 16.07.2024) та розробленого на виконання цього Закону Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України 16.09.2024 №399, яким визначено порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України, дану адміністративну справу було передано на розгляд та вирішення Чернівецькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року прийнято дану справу до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; роз'яснено, що її розгляд починається спочатку; встановлено строки для подання заяв по суті справи.
З матеріалів справи вбачається подання представником позивача до Окружного адміністративного суду міста Києва заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яка обґрунтована тим, що розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін позбавляє позивача можливості реалізувати його процесуальні права, у тому числі й права на касаційне оскарження рішення суду у даній справі, та довести до суду належним чином свою позицію. На думку представника позивача, розгляд цієї справи без виклику сторін до суду може призвести до недосконалого дослідження доказів та, як наслідок, неправильного вирішення спору у цій справі.
Однак, згідно матеріалів справи, указана заява не була розглянута Окружним адміністративним судом міста Києва.
Розглянувши заяву представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та перевіривши наявні матеріали, суд зазначає таке.
Частинами першою-третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Крім цього, частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Так, частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Отже, зважаючи на наведені норми, враховуючи предмет даного позову та суть спірних відносин, суд зазначає, що дана адміністративна справа не віднесена Кодексом адміністративного судочинства України до жодної з категорій справ, визначених частиною четвертою статті 257 та частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, які необхідно розглядати виключно за правилами загального позовного провадження.
Водночас згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, вирішення питання за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатись адміністративна справа, враховуючи при цьому наведені вище норми процесуального права, належить до виключної компетенції суду, про що зазначається в ухвалі про відкриття провадження у справі відповідно до пункту 4 частини дев'ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Беручи до уваги склад учасників справи, характер спірних правовідносин та враховуючи інші критерії, визначені частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судом було вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, про що і зазначено в ухвалі від 11 березня 2025 року, якою прийнято дану справу до свого провадження.
До того ж, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2019 року, якою відкрито провадження у цій справі, також було вирішено, що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Доводи представника позивача, якими він обґрунтовує подану до суду заяву, не свідчать про безумовну необхідність здійснювати розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження.
Крім цього суд звертає увагу на те, що заявником не конкретизовано доцільність проведення розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, а також не вказано про неможливість повідомити суду ті чи інші обставини, які стосуються розгляду даної справи, у заявах по суті справи та/чи письмових поясненнях.
Кодексом адміністративного судочинства України, незалежно від того, в порядку якого провадження розглядається адміністративна справа (загального чи спрощеного), передбачено право учасників справи надавати суду заяви, клопотання, пояснення з наведенням своїх доводів, міркувань чи заперечень стосовно позовних вимог та інших питань, які виникають під час судового розгляду.
Суд також зазначає, що розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження не обмежує учасників справи в реалізації прав, передбачених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України (зокрема, права на перегляд судового рішення в апеляційному/касаційному порядку).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість заяви представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а тому така задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 12, 241, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника Державної авіаційної служби України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Державної авіаційної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Браво» про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк