Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
19 серпня 2025 року № 520/6173/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом Липковатівського аграрного фахового коледжу до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку -
Липковатівський аграрний фаховий коледж звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Північного-східного офісу Держаудитслужби від 10.03.2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-01-03-005835-a.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновок Північного-східного офісу Держаудитслужби від 10.03.2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-01-03-005835-a, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач, Північно-східний офіс Держаудитслужби, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Липковатівського аграрного фахового коледжу було оголошено процедуру відкритих торгів UA-2025-01-03-005835-a на закупівлю: “ Природний газ ».
В результаті даної процедури закупівлі не подано жодної тендерної пропозиції.
Липковатівським аграрним фаховим коледжем було укладено без використання електронної системи закупівель договір постачання природного газу від 02.01.2025 № 19-8090/24-БО-Т з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
Північно-східним офісом Держаудитслужби за результатами проведеного моніторингу було складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-01-03-005835-a.
Відповідно до вказаного висновку встановлено порушення підпункту 6 пункту 13, пунктів 3, 5, 10, абзацу третього пункту 17 Особливостеи?? здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі по тексту - Особливості).
Також, вказаним висновком зобов'язано здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення виконання зобов'язань за договором та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване рішення, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України “Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Згідно до ч. 6 ст. 8 Закону України “Про публічні закупівлі» за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу «Загальні положення» Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі - Особливості № 1178) замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Відповідно пункту 5 розділу «Загальні положення» Особливостей № 1178 забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей).
Відповідно абзацу 1 пункту 10 розділу «Загальні положення» Особливостей № 1178 замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленогопостановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу, з урахуванням положень, визначених цими особливостями.
Відповідно до підпункту 6 пункту 13 розділу «Загальні положення» Особливостей № 1178 придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли: відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб'єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації.
Отже, з аналізу викладених норм виходить, що придбання замовниками товарів і послуг може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у випадках, зокрема, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у відповідний строк. Разом з тим, предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб'єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Так, в ході моніторингу встановлено, що в Договорі про закупівлю абзац 4 пп.3 п.6.2 включено у іншій редакції ніж передбачено проектом Договору (у Договорі зазначена редакція «невключення/виключення Споживача до/з Реєстру споживачів;» тоді як у проекті Договору була редакція «невключення/виключення Споживача до/з Реєстру споживачів Постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС»); в Договорі відсутній пункт 13.8 щодо випадків зміни істотних умов договору, який був передбачений Проектом договору.
Позивач не заперечував того, що укладений позивачем договір від 02.01.2025 № 19-8090/24-БО-Т з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відрізнявся від проекту договору про закупівлю.
У позові зазначено, що зазначені коригування не змінюють істотні умови та стосуються технічних характеристик предмета закупівлі, обсягу поставки, вартості чи інших істотних умов договору. Вказано, що такі уточнення є типовими технічними коригуваннями, які не впливають на зміст правовідносин між навчальним закладом та постачальником, істотні умови договору та вимоги до постачальника не відрізняються від закупівлі, що не відбулась. Зазначено, що вони були погоджені сторонами під час підписання договору та не порушують принципів закупівельного процесу.
Північно-східний офіс Держаудитслужби запитом від 25.02.2025 звернувся через електронну систему закупівель до Замовника за поясненням з метою отримання інформації стосовно вищевикладеного.
На запит Північно-східного офісу Держаудитслужби від 25.02.2025 позивач 03.03.2025 оприлюднив пояснення зокрема наступного змісту: «...Щодо змін, які стосуються пункту 13.8 (розділ 13 «Строк дії Договору та інші умови») та абзацу 4 пп.3 п.6.2 розділу 6 «Права та обов'язки Сторін», зазначаємо, що вони не впливають на суттєві умови договору, а є технічними уточненнями, які були погоджені сторонами під час підписання договору.»
Приписами 6 пункту 13 розділу «Загальні положення» Особливостей № 1178 визначено можливість придбання замовниками товарів і послуг шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару за умови, зокрема, проект договору про закупівлю не повинен відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Таким чином, зміст (умови/пункти) проекту договору закупівлі відрізняється від змісту договору від 02.01.2025 № 19-8090/24-БО-Т, укладеного позивачем з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
Вказане свідчить про недотримання позивачем приписів підпункту 6 пункту 13 Особливостей № 1178 та укладення договору на придбання товару без використання електронної системи закупівель за відсутності правових підстав.
Відповідно до абзацу 3 пункту 17 Особливостей № 1178 забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення відкритих торгів/використання електронного каталогу, крім випадків, передбачених цими особливостями.
На підставі викладеного, позивачем не дотримано вимоги підпункту 6 пункту 13, пунктів 3, 5, 10, абзацу 3 пункту 17 Особливостей № 1178, а тому висновок в цій частині є вірним та обґрунтованим.
Щодо твердження позивача, що висновок Держаудитслужби щодо необхідності припинення виконання зобов'язань за договором не ґрунтується на положеннях чинного законодавства, суд зазначає наступне.
Так, Північно-східним офісом Держаудитслужби за результатами проведеного моніторингу було складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-01-03-005835-a, яким зобов'язано здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення виконання зобов'язань за договором та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Форма висновку та порядок його заповнення затвердженінаказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 р. за № 958/35241 (далі - Порядок № 522).
Згідно з приписами п.3 вказаного Порядку № 522, висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Відповідно пункту 23 розділу «Загальні положення» Особливостей № 1178 моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.
Відповідно до вимог пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922 у висновку, складеному за результатами моніторингу, обов'язково зазначається зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Спосіб усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель законом не визначається.
Водночас частиною восьмою статті 8 Закону № 922 визначено, що замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку. Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Таким чином, після оприлюднення висновку замовник має три варіанти поведінки: усунути викладені у ньому порушення законодавства у сфері публічних закупівель та надати документи, що підтверджують це органу державного фінансового контролю;надати аргументовані заперечення до висновку; надати інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Отже, виходячи із структури та змісту частини 8статті 8 Закону № 922, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.
Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 280/8475/20, № 420/693/21, № 200/10092/20, № 620/6135/20.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, оскаржуваний висновок зобов'язує позивача усунути виявлені порушення у визначеному законом порядку та визначає, як один із способів усунення порушення шляхом припинення виконання зобов'язань за договором.
При цьому, вказаний спосіб у висновку не є вичерпним, а позивач, допустивши порушення законодавства у сфері публічних закупівель, має обов'язок, визначений законом, усунути такі порушення.
Відповідно до частини 6 статті 1 Закону № 922 договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Частиною 1 статті 41 Закону № 922 визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України за особливостями, визначеними цим Законом.
Правовою підставою зазначення шляху усунення порушення у вигляді припинення зобов'язань (розірвання договору) за договором є те, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 ЦК України).
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин, частина 3 стаття 215 ЦК України).
Також, відповідно підпункту 1 пункту 21 розділу «Загальні положення» Особливостей № 1178 договір про закупівлю є нікчемним у разі коли замовник уклав договір про закупівлю з порушенням вимог, визначених пунктом 5 цих особливостей.
За змістом частини 1статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами вищевказаної закупівлі правочину є недодержання вимог Закону в момент його укладення.
Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.
Метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до частини першої статті 5 цього Закону № 922 закупівлі здійснюються за принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Зважаючи на вищенаведене, оскільки договір укладено, і такому укладенню передувало порушення вимог Закону № 922 та Особливостей №1178, зобов'язання, викладені у висновку, щодо припинення зобов'язань (розірвання договору) за договором є правомірним, оскільки ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Аналогічні висновки були також викладені Верховним Судом у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 420/693/21, від 10 листопада 2022 року у справі № 200/10092/20-а, від 24 січня 2023 року у справі № 280/8475/20, від 31 січня 2023 року у справі № 260/2993/21, від 02 березня 2023 року у справі 160/4436/21.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, оскаржуваний висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби складено обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Щодо інших посилань сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Липковатівського аграрного фахового коледжу (63221, Харківська область, Нововодолазький район, с. Липкуватівка, вул. Доценка, 1, код ЄДРПОУ 00705657) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 4 під'їзд, 10 поверх, код ЄДРПОУ 40478572) про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.