про залишення позовної заяви без руху
19 серпня 2025 року м. Рівне№460/14182/25
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Греська О.Р, перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому останній просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов на військову службу під час мобілізації від 21.05.2025 №8686 в частині призову ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 ) на військову службу під час мобілізації;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військова частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 148 від 22.05.2025 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 ) на відповідну посаду.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) виключити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , Зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 ) зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
В ході розгляду справи судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, визначених ст.ст. 160,161 КАС України.
Так, за правилами ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, в силу вимог ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При цьому, за визначенням, наведеним у ст.4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Суд враховує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
Як свідчить зміст позову, предметом спору в даній справі є скасування наказу щодо призову на військову службу від 21.05.2025 та скасування наказу в частині зарахування до списків особового складу від 22.05.2025.
Таким чином, оскільки спірний наказ стосуються проходження позивачем військової служби (яка є різновидом публічної служби в розумінні ст.4 КАС України), то в даному випадку застосовується місячний строк звернення до суду з цим позовом.
До суду з даним позовом про скасування наказу щодо призову на військову службу від 21.05.2025 та скасування наказу в частині зарахування до списків особового складу від 22.05.2025, позивач звернувся 13.08.2025, через систему "Електроний суд", тобто з пропуском строку звернення до суду, визначеного ч.5 ст.122 КАС України.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі іменується Закон України №3674-VI).
За приписами частини першої статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", установлено з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028,00 грн. на одну особу.
Вимога про визнання протиправними акта, дій чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати чи визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Таким чином, вважається, що поданий позивачем позов містить дві вимоги немайнового характеру, за які позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (3028,00 грн. х 0,4 х 2).
Статтею 9 Закону України № 3674-VI визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Як вказав Верховний Суд у постанові КАС ВС від 27.06.2024 - № 440/18837/23, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Це означає, що суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи.
Так, на підтвердження сплати судового збору за подання позову позивачем надано квитанцію №3637-4726-2418-1822 від 20.07.2025.
Судом встановлено, що сума судового збору за вказаною квитанцією не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України за подання позовної заяви у адміністративній справі №460/14182/25, так як номер платіжного документа №3637-4726-2418-1822 від 20.07.2025. вже внесено до бази даних у адміністративній справі 460/12327/25, що підтверджується довідкою ВДЗ (канцелярії) Рівненського окружного адміністративного суду від 13.08.2025.
Отже, вказану квитанцію позивачем вже було надано до Рівненського окружного адміністративного суду разом позовною заявою у іншій справі, що виключає можливість її врахування як доказу сплати судового збору за подання позовної заяви у даній адміністративній справі.
Таким чином, позивачем не додано до адміністративного позову документа про сплату судового збору.
За приписами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладені обставини, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для подання до суду доказів сплати суми судового збору у розмірі 2422,40 грн. (оригінал платіжного документа), або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору (докази важкого фінансового становища), а також заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску та позовну заяву оформлену відповідно до ст.160, 161 КАС України (відповідно до кількості учасників справи).
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Олег ГРЕСЬКО