19 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа № 200/6144/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в перерахунку пенсії від 29.08.2024 № 359;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу з моменту призначення пенсії за вислугу років - з 08.06.2023 на підставі довідки Донецької обласної прокуратури від 22.08.2024 №21-10135вн-24 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховуються для перерахунку пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування звернення до суду позивач зазначив, що відповідачем незаконно (протиправно) відмовлено у такому перерахунку, з мотивів, що станом на 01.01.2022 позивач не був отримувачем пенсії по Закону України "Про прокуратуру" та начебто нормативно-правові акти про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури не приймалися.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.09.2024 адміністративну справу № 200/6144/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, передано до Полтавського окружного адміністративного суду за територіальною підсудністю.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області позов не визнав, у наданому до суду відзиві на позовну заяву просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у відзиві зазначило, що заяву позивача за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Розгляд цієї справи, відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Позивач є пенсіонером органів прокуратури, якому призначена пенсія за вислугу років з 08.06.2023 згідно із Законом України "Про прокуратуру" та перебуває на обліку в ГУПФУ в Донецькій області, що відповідачами не заперечується.
22.08.2024 Донецькою обласною прокуратурою видано довідку №21-10135вн-24 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій позивача про те, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 та керуючись статтею 81, 86 Закону України "Про прокуратуру" за відповідною посадою прокурор прокуратури окружної прокуратури, станом на 01.01.2022, становить 65333,34 грн /а.с.12/.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Донецької обласної прокуратури від 22.08.2024 №21-10135вн-24.
За результатами розгляду такого звернення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийняте рішення від 29.08.2024 №359, відповідно до якого вирішено відмовити в проведенні перерахунку пенсії, у зв'язку з відсутністю підстав.
Не погодившись із вищевказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України є Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).
Із набранням чинності цим Законом № 1697-VII визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, крім, зокрема, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1.
До скасування вищевказаних норм, стаття 50-1 Закону № 1789-XII передбачала, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII внесено зміни до Законів №1697-VII та №1789-XII, визначивши, що з 01.01.2015 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України (частина вісімнадцята статті 50-1 та частина двадцята статті 86 відповідно).
Водночас, Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) (далі - Рішення № 7-р(ІІ)/2019) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
При цьому, пунктом 3 встановлено такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
У своєму Рішенні № 7-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України також зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.
Судом враховується, що частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII у первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Однак, згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.
Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.
До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII.
Як зазначено вище, у пункті 2 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, відповідні положення втратили чинність з 13.12.2019, а тому Закон № 1697-VII з указаної дати не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Водночас, суд акцентує увагу на тому, що підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Враховуючи відсутність нормативного акта, який би регулював порядок перерахунку раніше призначених пенсій працівникам прокуратури, суд з урахуванням частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку про можливість застосування до спірних правовідносин Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, яким встановлено, що з метою перерахунку призначеної пенсії до Управління пенсійного фонду подається заява встановленого зразка.
Згідно з частинами першою та другою статті 81 Закону №1697-VII заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок.
Водночас, відповідно до другого речення абзацу третього пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ передбачалося, що за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих та військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 13.09.2023 № 8-р(ІІ)/2023 у справі за конституційними скаргами щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу третього пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 № 113-ІХ (щодо винагороди прокурора як гарантії його незалежності)" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 № 113-ІХ.
У цьому Рішенні Конституційний Суд України, відповідаючи на порушені заявниками питання, з покликанням, з-поміж іншого, на свої рішення від 26.03.2020 № 6-р/2020, від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019, від 01.03.2023 № 1-р(II)/2023, виснував, що врегулювання законом, а не підзаконним актом питань матеріального, соціального, пенсійного забезпечення прокурорів становить гарантію забезпечення їх незалежності, унеможливлює втручання органів виконавчої влади в діяльність прокуратури, що інакше призведе до недодержання принципу поділу влади.
Конституційний Суд України зазначив також, що наділення Кабінету Міністрів України повноваженням урегульовувати питання винагороди прокурорів не можна визнати таким, що відповідає конституційній вимозі щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
З огляду на ці міркування Конституційний Суд України дійшов висновку, що друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX є таким, що суперечить статті 6 Конституції України в поєднанні з частиною другою статті 131-1 Конституції України.
Крім того, визначення розміру окладу на зазначений період відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури, у спірний період, визнано неконституційним.
Як встановлено судом, 22.08.2024 Донецькою обласною прокуратурою відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 позивачу видано довідку №21-63вих24 від 24.06.2024 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення).
Ця довідка була надана позивачем до пенсійного органу для здійснення перерахунку пенсії.
Таким чином, відповідно до положення Рішення № 7-р(ІІ)/2019, суд дійшов висновку, що із дня набрання чинності цього Рішення Конституційного Суду України у позивача виникло право на перерахунок пенсії та ним дотримано вимоги щодо реалізації такого права, а саме: отримано довідку про розмір заробітної плати та надано її до пенсійного органу із відповідною заявою про проведення перерахунку пенсії.
Згідно з частинами другою, третьою та четвертою статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII пенсія призначається в розмірі 60% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього. Посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років.
Отже, при перерахунку пенсії повинні враховуватися складові заробітної плати позивача за посадою, з якої позивачу призначено пенсію.
На користь такого висновку свідчить також норма, викладена у третьому реченні частини четвертої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, згідно з якою посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років.
Суд зауважує, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування та перерахунок на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових заробітної плати (грошового забезпечення), зазначених у довідках.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що довідка від 22.08.2024 №21-10135вн-24, видана позивачу для перерахунку його пенсії, не була оскаржена, не визнана недійсною, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави не брати її до уваги.
Враховуючи наведене, суд погоджується з твердженням про те, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону №1697-VII на підставі довідки Донецької обласної прокуратури від 22.08.2024 №21-10135вн-24.
Отже, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 29.08.2024 №359 є необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, та підлягає визнанню протиправним і скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", №40450/04, пункт 64).
Засіб юридичного захисту має бути "ефективним" у теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), №21987/93, пункт 95).
При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, у якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі "Джорджевич проти Хорватії" (Djordjevic v Croatia), №41526/10, пункт 101; рішення у справі "Ван Остервійк проти Бельгії" (Van Oosterwijck v Belgium), №7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, у якій опинився позивач після порушення.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату позивачу з 08.06.2023 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки Донецької обласної прокуратури від 22.08.2024 р. №21-10135вн-24, з урахуванням виплачених сум.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, враховуючи задоволення позову, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати, сплачені позивачем за подання цього позову.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 29.08.2024 №359.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 08.06.2023 відповідно до Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки Донецької обласної прокуратури від 22.08.2024 №21-10135вн-24, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 968,96 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.С. Канигіна