18 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/9762/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі також - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, відповідно до якої просить:
визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні з 27 травня 2025 року з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" від 10.12.2016 року №889-VІІІ з урахуванням довідок про заробітну плату Державного архіву Львівської області №К- 3023/07-12(1) від 15.01.2025 року та№К-3023/07-12(2) від 15.01.2025 року - неправомірними;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 27 травня 2025 року перевести ОСОБА_1 пенсію, яку він отримує, за віком відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV на пенсію за віком відповідно Закону України "Про державну службу" від 10.12.2016 року №889-VIII, нарахувати пенсію на підставі довідок про заробітну плату Державного архіву Львівської області №К-3023/07- 12(1) від 15.01.2025 року та №К-3023/07-12(2) від 15.01.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу в період з 21.12.2012 по 01.01.2013 була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", а з 02.01.2013 його переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV. Позивач звернувся із заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно Закону України "Про державну службу" від 10.12.2016 року №889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату Державного архіву Львівської області №К-3023/07- 12(1) від 15.01.2025 року та №К-3023/07-12(2) від 15.01.2025, однак йому відмовлено вказаним вище рішенням, що порушує його право на пенсійне забезпечення, у зв'язку з чим, він був змушений звернутися до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с.26-28/ представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з відсутності правових підстав для перерахунку пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 3723-ХІІ, оскільки законодавством не врегульовано ані права особи на такий перерахунок, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку пенсії.
Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також - КАС України) у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Відповідно до частини другої статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При цьому, як визначено частиною другою статті 262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області.
З 21.12.2012 отримував пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, з 02.01.2013 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» /а.с. 34-40/, що сторонами не заперечується.
27.05.2025 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», до якої було додано довідку про складові заробітної плати від 15.01.2025 № К-3023/07- 12(1) та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії від 15.01.2025 № К-3023/07-12(2), видані Державним архівом Львівської області /а.с. 17-18/.
У порядку екстериторіальності заяву позивача розглянуто відповідачем, який своїм рішенням від 03.06.2025 № 522 відмовив у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» /а.с. 8/.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку вимогам позивача, суд зазначає наступне.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ).
01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так, згідно з пунктом 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» згаданого Закону державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17.
Не є спірною та обставина, що ОСОБА_1 з 21.12.2012 по 01.01.2013 вже отримував пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ.
При цьому надалі позивача було переведено на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Цей спір виник через бажання позивача знову перейти на пенсію державного службовця та здійснити перерахунок пенсії на підставі довідок про заробітну плату Державного архіву Львівської області №К- 3023/07-12(1) від 15.01.2025 та №К-3023/07-12(2) від 15.01.2025.
Відповідач оскаржуваним рішенням відмовив позивачу в здійсненні відповідного переведення за не доцільністю (зменшенням пенсії), оскільки ним не були взяті до уваги додані позивачем довідки про заробітну плату Державного архіву Львівської області №К- 3023/07-12(1) від 15.01.2025 та №К-3023/07-12(2) від 15.01.2025.
Отже, ключовим у цій справі є питання права особи, яка бажає перейти з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на отримання пенсії державного службовця за віком, якщо їй вже призначалась така пенсія раніше, з проведенням перерахунку відповідно до статті 37 Закону №3723-XII на підставі нових довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за посадою, з якої така особа вийшла на пенсію.
Суд зазначає, що як Закон №889-VІІІ, так і Закон №1058-IV дійсно не передбачають підстав (умов) для перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати працюючих службовців. Не передбачає таких підстав і стаття 37 Закону №3723-ХІІ.
Зважаючи на те, що позивачу вже було призначено пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу», то відсутні підстави вважати, що в цьому випадку йдеться про призначення такого виду пенсії за вказаним Законом вперше.
Верховний Суд у постанові від 19.03.2025 у справі №300/936/23 за подібних обставин вказав, що враховуючи пряму дію закону в часі, до правовідносин щодо перерахунку пенсій застосовується законодавство, чинне на час, коли здійснюється перерахунок, а не те, яке діяло на час призначення пенсії. Оскільки законодавством не передбачено підстав та умов перерахунку пенсій, призначених відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, тому у відповідача не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачки, на яку вона просила її перевести у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючих державних службовців, а відтак не було підстав і для переведення на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ через зменшення розміру отримуваної пенсії.
Таким чином, за наявності права на отримання пенсії згідно зі ст. 37 Закону №3723-XII, проте за відсутності підстав для перерахунку такої пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, вирішальним є саме розмір пенсії, на який матиме право позивач в разі її переведення на таку пенсію у порівнянні із отримуваним нею розміром пенсії за Законом №1058-IV.
При цьому Верховний Суд у постанові від 19.03.2025 у справі №300/936/23 вказав, що Рішенням Конституційного Суду України від 23.12.2022 №3-р/2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ зі змінами.
Конституційний Суд Україні звернув увагу на обов'язок Верховної Ради України внормувати перерахунок розмірів пенсій осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.
Таким чином, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.12.2022 №3-р/2022, правове регулювання перерахунку пенсії у майбутньому зазнає змін. Однак до врегулювання Верховною Радою України питання перерахунку пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ, підстав для такого перерахунку немає.
Аналогічні правові висновки щодо застосування зазначених норм права були викладені у постанові Верховного Суду від 28.02.2023 у справі №520/6418/21.
Суд також зазначає, що відповідно до пункту 13 розділу ХV Прикінцеві та перехідні положення Закону №1058-ІV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону, а також видатки на індексацію зазначених пенсій фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.
Позивач, якому раніше була призначена пенсія за віком державного службовця, має право на переведення на таку пенсію.
Водночас як випливає з оскаржуваного рішення відповідача, фактично ж в разі переведення позивача на пенсію за умовами Закону України «Про державну службу» підлягатимуть врахуванню раніше подані ним довідки про заробітну плату державного службовця. Відтак, оскільки розмір пенсії позивача з урахуванням раніше поданих довідок зменшиться, переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» не є доцільним.
Таким чином, оскільки за результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що пенсія позивача не може бути перерахована згідно із Законом №3723-XII на підставі довідок про заробітну плату Державного архіву Львівської області №К- 3023/07-12(1) від 15.01.2025 та №К-3023/07-12(2) від 15.01.2025, а у разі переведення на пенсію державного службовця за віком розмір пенсійної виплати буде меншим, ніж позивач отримує на цей час відповідно до Закону №1058-ІV, то відсутні правові та фактичні підстави визнавати рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 03.06.2025 №522 протиправним, оскільки воно не порушує права позивача на вибір пенсії на вигідніших умовах, що є метою будь-якого перерахунку пенсії.
Судом враховано, що відсутність механізму перерахунку пенсій державним службовцям, призначених за ст. 37 Закону №3723-ХІІ була предметом розгляду Конституційного Суду України.
Так, рішенням Конституційного Суду України від 23.12.2022 №3-р/2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним) положення пп.1 п. 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII зі змінами.
При цьому, в абз. 4 п. 5.6 мотивувальної частини цього рішення Конституційний Суд України також констатував, що розміри пенсій державних службовців, призначених на підставі ст. 37 Закону №3723-ХІІ, на відміну від розмірів пенсій, призначених на підставі інших нормативних актів, не підлягають перерахуванню.
Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України зазначив, що сучасний стан законодавчого врегулювання з перерахунку розмірів пенсій суб'єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі ст. 37 Закону №3723-ХІІ, є не звичайною законодавчою прогалиною (лакуною), а законодавчим упущенням (legislative omission), наявність якого є порушенням Конституції України. Для розвитку, конкретизації та деталізації приписів статей 3, 8, 24, 46 Основного Закону України перерахунок розмірів пенсій обов'язково має бути внормований у законі, ухваленому Верховною Радою (п. 5.7 згаданого рішення).
Поряд з цим, визнаючи неконституційним підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ зі змінами, Конституційний Суд визначив, що підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 зі змінами, а також вказав про необхідність Верховній Раді України внормувати перерахунок розмірів пенсій суб'єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.
У свою чергу, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" неодноразово продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
Відтак, рішення Конституційного Суду України, станом на сьогодні, не змінює нормативно-правого регулювання спірних правовідносин та не дає підстав для висновку про наявність підстав для проведення органом Пенсійного фонду перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючих державних службовців.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України.
Вирішуючи переданий на розгляд суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась із позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, та наявність повноважень та правомірності дії відповідача в межах, визначених частиною 2 статті 2 КАС України.
Встановивши наявність у особи, яка звернулась з позовом до суду, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання вказаного права (інтересу) і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Зміст суб'єктивного матеріального права, або охоронюваного законом інтересу визначається не предметом позову, а його підставою. Під підставою позову, слід розуміти фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога (вимоги) позивача. Зокрема, йдеться про юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, та які зумовлюють виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, а також інші доказові факти, на підставі яких можна зробити висновок про наявність або відсутність зазначених юридичних фактів.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, буд.158-Б, м. Запоріжжя, 69057, ідентифікаційний код 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України.
Головуючий суддя І.Г. Ясиновський