Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 серпня 2025 року Справа№200/3268/25
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Україна, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69057, Україна, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158б, код ЄДРПОУ 20490012) про
визнання протиправними дій та бездіяльності щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 10.01.2025 року;
зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 10.01.2025, -
Позивач звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію віком починаючи з 10.01.2025, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У відповідь на звернення позивача відповідачем направлено лист, в якому повідомлено, що на підставі заяви від 10.01.2025 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при розрахунку пенсії застосовано показник заробітної плати для обчислення розміру пенсії за віком за 2014-2016 роки, а не за 2022-2024.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, тому звернулась до суду з даним позовом.
Просила задовольнити позов.
Від відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що позивач з 07.10.2010 перебувала на обліку в Головному управлінні як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Звернулася з заявою від 10.01.2025 про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Звернення опрацьовані за принципом екстериторіальності спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та переведено позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058, при опрацюванні перерахунку до страхового стажу та заробітку зараховано періоди роботи з 07.10.2010 по 01.11.2010, з 01.02.2011 по 31.12.2024, середній показник заробітної плати збережено в сумі 7994,47 грн (3764,40 грн * 1.17 * 1.11 * 1.11 * 1.14*1,197*1,0796).
Вважають, що показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії, а не при її перерахунку.
Просили відмовити в задоволенні позову.
Від відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву. в якому вказали, що 10.01.2025 позивач звернулась до територіального органу пенсійного фонду України із заявою про перехід з пенсії за вислугою років, призначену відповідно до Закону №1058 на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV. З 10.01.2025 року позивача було переведено з пенсії за вислугою років на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058-IV. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області представнику позивача надано роз'яснення, про те що позивача переведено з пенсії за вислугою років, яка призначена відповідно до Закону №1058 на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону №1058. Пенсію позивачу обчислено з урахуванням норм статті 40 Закону № 1058 відповідно до заробітної плати за період з 01.07.2000 по 31.10.2024 за даними персоніфікованого обліку.
Зазначають, що виходячи з норм законодавства України та на підставі вищевикладеного, оскільки позивачу первинно було призначено пенсію за вислугу років у 2008 році, у відповідача відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки при перерахунку пенсії за віком, оскільки показник середньої заробітної плати по Україні за 2022-2022 роки застосовуються лише при первинному призначенні пенсії у 2025 році.
Просили відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 09 травня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).
Ухвалою суду від 13 червня 2025 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати до суду письмову інформацію щодо того, яким органом Пенсійного фонду було розглянуто заяву від 10.01.2025 року та переведено ОСОБА_2 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
Ухвалою суду від 22 липня 2025 року залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69057, Україна, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, будинок, 158б, код ЄДРПОУ 20490012, e-mail: аvt@zp.pfu.gov.ua) в якості співвідповідача по справі; розгляд справи почато спочатку.
Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 р. №2738-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 №3057-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 №3275-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06 лютого 2024 № 3564-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08 травня 2024 № 3684-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23 липня 2024 № 3892-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29 жовтня 2024 № 4024-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 січня 2025 № 4220-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16 квітня 2025 № 4356-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16 квітня 2025 № 4356-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом НОМЕР_2 , є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
10.01.2025 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії (вид пенсії перехід на інший вид пенсії).
Відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на звернення позивача повідомлено, що заяву про перехід на пенсію за вислугу років відпрацьовано за принципом екстериторіальності Головними управліннями Пенсійного фонду України у Запорізькій та Вінницькій областях.
За результатами розгляду з 10.01.2025 позивача переведено з пенсії за вислугу років, яка була призначена відповідно до Закону №1058 на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону №1058.
Вказано, що застосування середньої заробітної плати за 2022-2024 роки не передбачено чинним законодавством.
Відповідачем - Головним управлінням в Донецькій області до суду надано витяг з підсистеми ПФУ ППВП відповідно до якого зафіксовано дату розрахунку «14.01.2025» та код «U08001» територіального управління ПФУ який здійснив зазначений перерахунок, що відповідає коду Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області.
Тобто, перерахунок пенсії в зв'язку з переведенням позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України у Запорізькій області.
В матеріалах справи наявні:
протокол перерахунку пенсії від 10.01.2025;
протокол перерахунку пенсії від 14.01.2025;
протокол перерахунку пенсії від 18.02.2025;
розрахунок пенсії;
форма РС-право;
індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за 1999 - 2024 роки.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті першої Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
У ч. 1 ст. 9 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Спірні правовідносини виникли з приводу правильності застосування відповідачем показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні під час визначення розміру пенсії позивача.
За приписами ч. 2ст. 40 Закону № 1058-IVвстановлено ,що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Згідно з п. 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії..
Частиною 3ст. 45 Закону № 1058-IVвстановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З наведених законодавчих приписів випливає, що ч. 3ст. 45 Закону № 1058-IVвстановлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.
Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Суд звертає увагу, що позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до протоколу 292 від 23.10.2010 року.
Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернулась вперше 10.01.2025 року.
Приписами ст. 52 Закон № 1788-XII передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55.
Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону № 1788-XII, у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років, передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Статтею 7 Закону № 1788-XIIустановлено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
З наведеного висновується, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3ст. 45 Закону № 1058-IV.
Отже, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.
Таким чином, при вирішенні питання про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, згідно частини другої статті 40 цього Закону, а саме: за 2022-2024 роки.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17, якщо особа отримувала пенсію за іншим Законом, звертається за призначенням пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18 вересня 2018 року у справі №336/4385/17, від 25 вересня 2018 року у справі № 686/10709/17, від 18 грудня 2018 року у справі № 520/12961/16-а, від 12 червня 2020 року у справі № 400/293/20.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року приходить до висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача слід прийняти рішення про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 10.01.2025 року та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 10.01.2025 року.
Щодо позовних вимог про визнання бездіяльності, то суд вважає, що такі позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянути заяву.
Що стосується вимог позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, суд вважає за необхідне відмовити в цій частині, оскільки цим відповідачем не вчинено будь-яких дій.
Таким чином, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області вчинялись дії щодо розгляду заяви то зобов"язання вчинити певні дії за рішенням суду повинно також Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, а тому позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не підлягають задоволенню.
Крім того, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до пунктів 4.1, 4.2, абзацу 3 пункту 4.3 і пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (надалі, також - Порядок №22-1), заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Із вказаного вбачається, що після реєстрації 10.01.2025 заяви позивача, органом пенсійного забезпечення, який розглянув і вирішив за принципом екстериторіальності питання про наявність права на пенсію, в розумінні Порядку №22-1 є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Таким чином, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області є органом пенсійного забезпечення, який повинен вчинити дії щодо відновлення прав позивача, які були порушенні протиправними діями.
Відповідно до п. 4.10 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1, після призначення/перерахунку пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, після перерахунку пенсії позивачу на виконання рішення суду електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи для здійснення виплати пенсії.
А тому, позовні вимоги про здійснення виплати пенсії за віком не підлягають задоволенню, оскільки Кодексом адміністративного судочинства не передбачено можливості захисту права на майбутнє за відсутності порушення такого права.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав про часткове задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 968,96 грн. згідно квитанції ID: 7390-8254-2076-7525 від 06.05.2025 року.
Таким чином, в зв'язку з частковим задоволенням позову, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь позивача в розмірі 484,48 грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Україна, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69057, Україна, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та бездіяльності щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 10.01.2025 року та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 10.01.2025 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69057, Україна, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158б, код ЄДРПОУ 20490012) щодо відмови ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 10.01.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69057, Україна, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158б, код ЄДРПОУ 20490012) здійснити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 10.01.2025 року.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 484,48 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69057, Україна, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158б, код ЄДРПОУ 20490012).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.О. Аканов