Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 серпня 2025 року Справа№200/2885/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
23.04.2025 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему «Електронний суд», надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:
- визнати неправомірними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.04.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за заявою від 24.03.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.03.2025, призначити та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 24.03.2025 врахувавши період навчання 01.09.1999 по 01.02.2003, період проходження військової служби 22.04.2003 по 20.10.2004, а також періоди роботи 01.08.2014 - 02.08.20214, 16.10.2015 - 31.10.2015, 27.07.2016 - 09.08.2016 до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. 8 Закону України № 345 “Про підвищення престижності шахтарської праці», із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має достатній пільговий стаж для призначення пенсії відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте відповідач відмовив у призначенні пенсії, пославшись на відсутність необхідного пільгового стажу - 25 років. Позивач вважає, що відповідачем протиправно не враховано період навчання в професійно-технічному училищі за професією електрослюсаря підземного, машиніста підземних установок та період служби в армії до пільгового стажу. Також вказав, що надана ним трудова книжка містять усі необхідні реквізити та відомості про періоди його роботи на пільгових умовах, при цьому неврахування стажу з 01.08.2014 по 02.08.20214, з 16.10.2015 по 31.10.2015, з 27.07.2016 по 09.08.2016 призводить до необґрунтованої втрати стажу.
Також позивач зазначив, що станом на дату звернення із заявою призначення пенсії, він має стаж на підземних роботах за Списком №1 більше ніж 15 років, що підтверджується записами трудової книжки, а також інформацією зазначеною в рішенні, отже він набув необхідного стажу на підземних роботах, що дає право на призначення пенсії у розмірі, передбаченому статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. В обґрунтування зазначив, що період навчання не зараховано до страхового стажу роботи у зв'язку із відсутністю відомостей про дату початку навчання. Довідку та інші документи, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання надано не було. Вказав, що до страхового та пільгового стажу не зараховано період проходження військової служби з 01.01.2004 по 20.10.2004 у зв'язку із відсутністю відомостей про сплату страхових внесків та з 22.04.2003 по 31.12.2003 до пільгового стажу роботи, оскільки з 01.01.2004 не підтверджено проходження військової служби.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання призначити пенсію вказав, що прийняття певного рішення в залежності від результатів розгляду поданих заявником документів є дискреційними повноваженнями відповідача.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 09.05.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідача докази по справі.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .
24.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Заяву позивача, за екстериторіальністю, розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Так, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №046350019146 від 01.04.2024 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону, за відсутності необхідністю пільгового стажу.
Суд звертає увагу, що спірне рішення датовано 01.04.2024, разом з тим згідно з ідентифікатором, фактична дата рішення є 01.04.2025. Отже, суд вважає за необхідне розглянути правомірність рішення відповідача від 01.04.2025.
Згідно з вказаним рішенням: вік заявника - 41 рік, страховий стаж особи становить 22 років 7 місяців 19 днів, в тому числі пільговий стаж (п. 3 ст. 114, пост. №202 (25)) - 20 років 4 місяці 10 днів, навчання за фахом - 3 місяці 14 днів.
Також зазначено, що до страхового стажу не зараховано період навчання, оскільки відсутня дата початку навчання. До пільгового стажу зараховано всі періоди згідно наданих довідок.
Звертаючись до суду, позивач зазначає, що до пільгового стажу протиправно не зараховано період навчання, період проходження військової служби та вибірково інші періоди без зазначення у спірному рішенні причин.
Отже, вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначається Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).
Пунктом 2 Розділу XV “Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Абз. 1 частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до Постанови № 202 та частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» робота за вказані періоди зараховуються до стажу, необхідного для отримання пенсії незалежно від віку.
За приписами ч.1 ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII), працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок №637).
На підставі п.1, п.2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з абз.1 п.3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
При цьому, пунктами 20-22 Порядку № 637 визначено особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
Так, пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Зі змісту зазначених норм слідує, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Стосовно позовних вимог в частині зарахування до пільгового стажу періоду навчання 01.09.1999 по 01.02.2003 та періоду проходження військової служби з 22.04.2003 по 20.10.2004, суд зазначає наступне.
Так, згідно із записами копії трудової книжки серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 у період з 01.09.1999 по 01.02.2003 навчався в ПТУ №38 м. Красноармійська (запис №5 здійснений на підставі диплому НОМЕР_3 ).
Також трудова книжка позивача містить записи №1-4 щодо роботи учнем електрослюсаря підземного з повним робочим днем у шахті під час практики.
Згідно з копією диплома серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 закінчив у 2003 році професійно-технічне училище №38 і здобув професію електрослюсаря підземного, машиніста підземних установок. Згідно з додатком до диплома від 01.02.2003, рішенням державної кваліфікаційної комісії від 31.01.2003 присвоєно кваліфікацію електрослюсаря підземного 4 розряду, машиніста підземних установок 3 розряду.
26.03.2023 позивач прийнятий у ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1», а саме: з 26.03.2003 по 31.03.2003 заняття в учбовому пункті, з 02.04.2003 по 09.04.2003 електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті (звільнений у зв'язку з призивом в ряди ЗСУ).
08.11.2004 позивач прийнятий у ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1», а саме: з 08.11.2004 по 19.04.2004 заняття в учбовому пункті, з 23.11.2004 прийнятий електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті.
Згідно з копією військового квітка серії НОМЕР_4 від 24.04.2003 ОСОБА_1 з 22.04.2003 по 20.10.2004 проходив строкову військову службу.
Згідно з розрахунком стажу до спірного рішення, відповідач вибірково зарахував до пільгового стажу позивача за ст. 14, пост. 202, підземні, сп.1, р. 1, п-р. 1, п. а-в періоди: з 04.10.2002 по 16.11.2002, з 24.11.2002 по 27.12.2002, з 28.12.2002 по 31.01.2003, з 26.03.2003 по 31.03.2003, з 02.04.2003 по 09.04.2003.
Згідно зі ст. 38 Закону України «Про професійну-технічну освіту», час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Оскільки після закінчення навчання позивач працевлаштувався за набутою професією протягом трьох місяців, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, ураховуючи, що період роботи, що слідує за періодом навчання, а саме з 26.03.2003 по 31.03.2003, з 02.04.2003 по 09.04.2003 зарахований відповідачем до пільгового стажу, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу період навчання з 01.09.1999 по 01.02.2003.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо відсутності відомостей про період навчання позивача, оскільки, як вже зазначалось судом вище, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Трудова книжка позивача містить необхідні записи про період навчання позивача та про періоди проходження практики під час навчання.
Ураховуючи, що відповідачем зараховано до пільгового стажу період проходження виробничої практики та відсутність законних підстав для подвійного зарахування стажу, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком №1, постановою №202 період навчання у професійно-технічному училищі №38 з 01.09.1999 по 01.02.2003 за виключенням вже зарахованих періодів.
Отже, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Стосовно позовних вимог щодо зарахування до пільгового стажу періоду проходження військової служби.
Відповідно до ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Отже, період строкової військової служби повинен зараховуватися до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо особа на момент призову на строкову військову служби працювала за професією, що дає право на пенсію на пільгових умовах або після демобілізації особа працювала за набутою спеціальністю в професійно-технічному закладі.
Суд зазначає, що матеріали справи, зокрема записи трудової книжки, місять докази того, що на момент призову на строкову військову службу позивач працював за професією, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Так, як зазначалось вище, згідно із записами трудової книжки, позивач 26.03.2003 прийнятий у ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1», а саме: з 26.03.2003 по 31.03.2003 заняття в учбовому пункті, з 02.04.2003 по 09.04.2003 електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті (звільнений у зв'язку з призивом в ряди ЗСУ), який зарахований до пільгового стажу за Списком №1, постановою №202.
Отже, ураховуючи, що на момент призову на строкову військову службу позивач працював за професією, що дає право на пенсію на пільгових умовах, період строкової військової служби з 22.04.2003 по 20.10.2004 протиправно не зарахований до пільгового стажу позивача за Списком №1 постановою №202.
Суд критично ставиться до тверджень відповідача щодо залежності зарахування до пільгового стажу періоду проходження військової служби та сплату страхового внеску за такий період (строкової військової служби), оскільки Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", Законом України “Про пенсійне забезпечення» зазначене не передбачено.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог в частині зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 01.08.2014 по 02.08.2014, з 16.10.2015 по 31.10.2015, з 27.07.2016 по 09.08.2016, суд зазначає наступне.
Так, спірне рішення не містить інформації про не зарахування та підстави не зарахування вказаних вище періодів, проте зазначено, що до пільгового стажу зараховано усі періоди згідно з наданими довідками. У відзиві на адміністративний позов відповідач також не обґрунтовує назарахування спірних періодів.
Згідно із записами копії трудової книжки серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 у період з 10.09.2010 по 16.04.2015 працював у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті.
Згідно з розрахунком стажу до спірного рішення вказаний період зарахований до пільгового стажу за ст. 14, пост. 202, підземні, сп. 1, р.1, п-р. 1, п. а-в, за виключенням періоду з 01.08.2014 по 02.08.2014.
Довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 26.012.2024 №1226 містить відомості про зайнятість повний робочий день в шахті, за Списком №1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1.1а ПКМУ №36 від 16.01.2003, згідно з п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема щодо періоду з 23.11.2004 по 16.07.2015. Будь-яких додаткових відомостей, зокрема прогули, безоплатні відпустки вказана довідка не містить.
Форма ОК-5 містить відомості по спеціальному стажу за повний місяць серпень 2014 року у кількості 31 день.
Отже підстави для незарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.08.2014 по 02.08.2014 відсутні.
Згідно із записами копії трудової книжки, позивач у період з 15.10.2015 по 22.07.2016 працював у ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті.
Згідно з розрахунком стажу до спірного рішення вказаний період зарахований до пільгового стажу за ст. 14, пост. 202, підземні, сп. 1, р.1, п-р. 1, п. а-в, за виключенням періоду з 16.10.2015 по 31.10.2015.
Форма ОК-5 містить відомості по спеціальному стажу за жовтень 2015 року у кількості 15 днів (код страхувальника 31599557 - ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська»), ураховуючи, що позивач прийнятий на роботу 15.10.2015, зарахуванню до пільгового стажу підлягає повністю період з 15.10.2015 по 31.10.2015.
Отже, відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу позивача період роботи з 16.10.2015 по 31.10.2015.
Згідно із записами копії трудової книжки, позивач у період з 27.07.2016 по 09.08.2016 працював у ТОВ «ШАХТОБУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ДОНЕЦЬКШАХТОПРОХОДКА» електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті.
Згідно з розрахунком стажу до спірного рішення вказаний період не зарахований до пільгового стажу.
Довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній не надавалася.
Форма ОК-5 містить відомості про нарахування заробітної плати та про сплату страхових внесків за 5 днів липня 2016 року та 9 днів серпня 2016 року страхувальником 35711134 - ТОВ «ШАХТОБУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ДОНЕЦЬКШАХТОПРОХОДКА», а також відомості по спецстажу за кодом підстави ЗП3013А1.
Отже, відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу позивача період роботи з 27.07.2016 по 09.08.2016.
Оскільки судом встановлено, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу деякі періоди роботи, отже стаж роботи позивача визначений відповідачем неправильно, то рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №046350019146 від 01.04.2025, є необґрунтованим і підлягає скасуванню.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача призначити пенсію позивачеві, суд зазначає наступне.
Статтею 58 Закону № 1058-ІV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.04.2018 у справі № 348/2160/15-а.
При вирішені цього спору суд керується ч. 2 ст. 2 КАС України, в силу якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, критерій "прийняття рішень, вчинення (не вчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у ч. 2 ст.19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України"
"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: - має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; - зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Критерій "прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
Таким чином, ураховуючи, що пенсійним органом не зараховані періоди роботи згідно із записами трудової книжки позивача та не здійснено обрахунок пільгового стажу, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 24.03.2025, зарахувавши до пільгового стажу період навчання з 01.09.1999 по 01.02.2003 (за виключенням вже зарахованих періодів), період строкової військової служби з 22.04.2003 по 20.10.2004, періодів роботи з 01.08.2014 по 02.08.2014, з 16.10.2015 по 31.10.2015, з 27.07.2016 по 09.08.2016, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
При цьому, суд зазначає, що ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» № 345-VI передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону 1058-IV в редакції на час звернення позивача з заявою, мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія цього Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Отже, обов'язковою умовою для застосування положень Закону № 345-VI є зайнятість особи на підземних роботах протягом повного робочого дня, а тому вказана обставина є вирішальною.
Аналогічний правовий висновок був викладений Верховним Судом у постановах від 27.08.2020 у справі №442/3559/17, 13 жовтня 2020 року у справі № 442/3555/17, від 29.12.2021 у справі № 345/2562/17, від 02.12.2021 у справі №280/281/17.
Як вже зазначено вище, в рішенні про відмову в призначенні пенсії, пільговий стаж особи на підземних роботах за списком робіт і професій, що затверджуються постановою КМУ 202 в сукупності становить 20 років 7 місяців 19 днів.
Таким чином, позивач відпрацював на підземних роботах у шахті за Списком № 1 понад 15 років, а отже відповідач зобов'язаний керуватися положеннями чинного пенсійного законодавства та відповідно здійснити розрахунок розміру пенсії керуючись вимогами статті 28 Закону № 1058 та з урахуванням положень ст. 8 Закону № 345-VI.
Також суд зазначає, що при повторному розгляду заяви позивача, відповідачу слід врахувати трудовий стаж із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20.01.1992 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з матеріалами справи позивачем сплачено судовий збір у розмірі 978 грн, як за одну позовну вимогу немайнового характеру.
Проте, оскільки позов подано через систему Електронний суд, належний розмір судового збору за подання цього позову складає 968,96 грн (1211,20 *0,8).
Ураховуючи, що рішення про відмову у призначенні пенсії визнано протиправним і скасовано та зобов'язано відповідача вчинити певні дії, судовий збір у розмірі 968,96 грн, за одну позовну вимогу немайнового характеру, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Разом з цим, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір» позивач може звернутися до суду з клопотанням про повернення суми надмірно сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 046350019146 від 01.04.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б. 26, ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) від 24.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу період навчання з 01.09.1999 по 01.02.2003 (за виключенням вже зарахованих періодів), період строкової військової служби з 22.04.2003 по 20.10.2004, періодів роботи з 01.08.2014 по 02.08.2014, з 16.10.2015 по 31.10.2015, з 27.07.2016 по 09.08.2016, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б. 26, ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв