18 серпня 2025 року Справа № 160/14142/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛТЕКС" до Дніпровської митниці, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову від 23.01.2025 за №7.5-1/15-01/13/492 Дніпровської митниці у поверненні надміру сплачених митних платежів Товариству з обмеженою відповідальністю «БІЛТЕКС»;
- зобов'язати Дніпровську митницю сформувати електронний висновок про повернення з державного бюджету надміру сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЛТЕКС» сум митних платежів у загальному розмірі 75 856,22 грн. за вантажною митною декларацією № 23UA110130018172U5 шляхом їх перерахування на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛТЕКС» (код ЄДРПОУ 38598848) (IBAN НОМЕР_1 , ПАТ «Райффайзен Банк», МФО 380805) та надіслати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ «БІЛТЕКС» здійснило митне оформлення товару «рушники махрові в асортименті» відповідно до митної декларації 23UA110130018172U5, та у результаті митного оформлення підприємством було сплачено мито в розмірі 63 213,52 грн, а також податок на додану вартість (ПДВ) у розмірі 117 998,57 грн. Проте, вважаючи, що господарська операція з купівлі товару відбулась у режимі вільної торгівлі в межах СНД, 10.10.2023 ТОВ «БІЛТЕКС» звернулось до Дніпровської митниці із заявою про відновлення режиму вільної торгівлі та повернення коштів разом із сертифікатом про походження товару форми СТ-1 № UZUA/3090/0709301, виданий 4 вересня 2023 року АО «Узбекэкспертиза» (Республіка Узбекистан). Листом від 23.01.2025 Дніпровська митниця відмовила у поверненні коштів з посиланням на пропуск строку звернення із заявою. Позивач зазначає, що повідомлення митниці від 13.12.2023 про те, що країна Узбекістан погодила сертифікат про походження товару позивачем не отримано, оскільки направлено на іншу електронну адресу, ніж ту, яку зазначав позивач у заяві. Тому, вважаючи, що ним не пропущено строк подання заяви про повернення митних платежів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено учасникам процесу строки для надання заяв по суті справи.
Згідно наданого відповідачем відзиву, відповідач пред'явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що Дніпровською митницею направлено лист від 27.10.2023 №7.5- 1/7/5-15-04/14/6521 до АО «Узбекекспертиза» Республіки Узбекистан, з метою перевірки сертифіката походження товару. АО «Узбекекспертиза» листом від 15.11.2023 №АГ-3/668 (вх. ДМ від 15.11.2023 №13542/12-7.5-08-01-13) підтверджено факт видачі сертифіката СТ-1 від 04.09.2023 №UZUA309010709301. Дніпровською митницею відновлено режим вільної торгівлі, до товару «рушники махрові в асортименті», оформленого за ЕМД від 04.09.2023 № 23UA110130018172U5, про що підприємство повідомлено листом Дніпровської митниці від 13.12.2023 № 7.5-15-04/13/7795. В подальшому, ТОВ «БІЛТЕКС» 19.09.2024 звернулося повторно з заявою про повернення коштів авансових платежів і надміру сплачених сум митних платежів. Митницею розглянуто зазначену заяву та листом від 03.10.2024 № 7.5-1/15- 01/13/6124 відмовлено у поверненні коштів з Державного бюджету, оскільки вказані у заяві суми митних платежів не обліковувались як надміру сплачені за митною декларацією від 04.09.2023 №23UA110130018172U5. При цьому, відповідач посилається на те, що для відображення у митній декларації сум митних платежів, які обліковуються як надміру сплачені, згідно з п. 33 постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 «Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій», подається письмова заява декларанта або уповноваженої ним особи, в якій зазначаються причини зміни митної декларації. 16.10.2024 позивачем подано відповідну заяву про зміну даних у митній декларації 23UA110130018172U5, Дніпровською митницею складено відповідний аркуш коригування. Звернувся після цього 13.01.2025 із заявою про повернення митних платежів, позивач, на думку відповідача пропустив строк передбачений ч. 6 ст. 301 МК України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 у задоволенні клопотання Дніпровської митниці про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі № 160/14142/25 відмовлено.
Згідно наданої позивачем відповіді на відзив, позивач не погоджується з доводами викладеними у відзиві на позов, зазначає, що не отримував від відповідача лист від 13.12.2023 № 7.5-15-04/13/7795 про відновлення режиму вільної торгівлі, оскільки такий лист був направлений на іншу електронну адресу, якої не має у позивача, тому позивач не був належним чином повідомлений про рішення митного органу.
У додаткових поясненнях відповідач не погоджується з такими доводами позивача, зазначає, що електронна адреса snab1@biltex.com.ua наведена на заяві позивача від 10.10.2023 №б/н (вх. ДМ від 11.10.2023 №11850/13-7.5-08-01-13), якою до Дніпровської митниці направлено звернення підприємства (в розділі «відправника», який розміщений у верхньому правому куті листа). Також, електронна адреса snab1@biltex.com.ua зазначена в запиті про надання інформації ТОВ «БІЛТЕКС» від 09.09.2024 № б/н (вх. ДМ від 10.09.2024 №11387/13), щодо стану розгляду заяви від 10.10.2023 б/н (вх. ДМ від 11.10.2023 №11850/13-7.5- 08-01-13) про поновлення преференційного режиму, на яке у відзиву посилається Позивач, що був відкликаний листом ТОВ «БІЛТЕКС» від 11.09.2024 №11/09 (вх. ДМ від 12.09.2024 №11537/13).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988155).
Третя особа пояснень щодо позову не надала.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЛТЕКС» 04 вересня 2023 року здійснено митне оформлення товару «рушники махрові в асортименті» відповідно до митної декларації 23UA110130018172U5.
Разом з іншими документами, під час митного оформлення позивачем було надано сертифікат СТ-1 та акт експертизи з відомостями, які не відповідають даним, зазначеним у поданому до митного оформлення інвойсу. У результаті митного оформлення підприємством було сплачено мито в розмірі 63 213,52 грн, а також податок на додану вартість (ПДВ) у розмірі 117 998,57 грн. Різниця у митних платежах в порівнянні із застосуванням преференційного режиму склала 63 213,52 грн. мита та 12 642,70 грн. - ПДВ, що в сукупності склало 75 856,22 грн.
Згідно сертифікату про походження товару форми СТ-1 № UZUA/3090/0709301 від 04.09.2023, товар, який був ввезений позивачем та проходив митне оформлення «рушники махрові в асортименті» вироблений та підданий переробці у Республиці Узбекістан.
10 жовтня 2023 ТОВ «БІЛТЕКС» надало до Дніпровської митниці заяву про відновлення режиму вільної торгівлі та повернення коштів разом із сертифікатом про походження товару форми СТ-1 № UZUA/3090/0709301, виданий 4 вересня 2023 року АО «Узбекэкспертиза» (Республіка Узбекистан).
27 жовтня 2023 Дніпровська митниця листом №7.5-1/7.5-15-04/13/6537, відповіла позивачу про те, що Дніпровською митницею направлено запит до уповноваженого органу Республіки Узбекистан з метою перевірки факту видачі сертифікату про походження товару форми СТ-1, та зазначила, що питання щодо відновлення режиму вільної торгівлі буде розглянуто після отримання відповіді від уповноваженого органу Республіки Узбекистан.
19 вересня 2024 року ТОВ «БІЛТЕКС» повторно звернулося до митного органу із заявою про повернення надмірно сплачених сум митних платежів.
На цю заяву Дніпровська митниця надала відповідь від 03.10.2024 №7.5- 1/15-01/13/6124, в якій відмовлено позивачу у поверненні платежів у зв'язку з відсутністю обліку за даними інформаційних систем заявлених до повернення сум митних платежів як помилково та/або надміру сплачених платежів.
13.01.2025 року позивач знову подав заяву, у якій просив повернути суму 75 856,22 грн, як помилково сплачену до бюджету.
23 січня 2025 року Дніпровська митниця надала письмову відповідь за №7.5-1/15- 01/13/492, у якій повідомила, що не вбачає правових підстав для повернення вищевказаної суми. У листі зазначено, що подання заяви підприємством здійснено поза межами строку, передбаченого частиною 6 статті 301 Митного кодексу України та Порядком повернення авансових платежів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643 (Порядок №643).
Зазначені обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.
Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 1 Митного кодексу України (тут і далі - МК України, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
Частиною першою та другою статті 271 МК України передбачено, що мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. В Україні застосовуються такі види мита: 1) ввізне мито; 2) вивізне мито; 3) сезонне мито; 4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.
Положеннями статті 272 МК України передбачено, що ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.
Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 281 МК України передбачено встановлення тарифних пільг (тарифні преференції).
Частиною першою вказаної статті передбачено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
Відповідно до частин першої третьої статті 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
За змістом статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару. Сертифікат про походження товару це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
Згідно з положеннями частин восьмої та дев'ятої статті 43 МК України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості. Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.
Відповідно до частин першої та другої статті 44 МК України для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов'язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров'я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.
Згідно частини першої статті 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
У цій справі не підлягають встановленню обставини щодо походження товару, який розмитнювався позивачем із застосуванням преференційного режиму, оскільки сторонами не заперечується факт щодо його походження з країни Узбекістан, що також підтверджується отриманою відповідачем відповіддю від АО «Узбекекспертиза», з якої вбачається, що Товар пройшов достатню переробку в Республіці Узбекистан, оскільки виготовлений з сировини, що класифікується в товарних позиціях, відмінних від товарної позиції кінцевого продукту. Сертифікат СТ-1 від 04.09.2023 № UZUA309010709301 виданий ДХО ООО «Наманганекспертиза» АО «Узбекекспертиза», Республіки Узбекистан.
Спірним же є питання щодо дотримання сторонами процедури стосовно повернення помилково сплачених коштів під час здійснення митного оформлення товару у розмірі 75 856,22 грн, зокрема, щодо дотримання позивачем строку звернення із заявою про повернення помилково сплаченої суми.
Статтею 301 МК України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.
Повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:
1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;
2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;
3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;
4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;
5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;
6) платником податків подано митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.
Повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата.
Повернення не здійснюється:
1) якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень;
2) в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.
Процедура повернення суб'єктам господарювання та/або фізичним особам коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, врегульована Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 643 від 18.07.2017 (далі Порядок № 643)
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 643, повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.
Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 643, у заяві зазначаються:
1) сума коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені;
2) причини виникнення такої суми коштів;
3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
4) напрям перерахування суми коштів:
на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів;
для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);
для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава:
на єдиний рахунок або на відповідний депозитний рахунок митниці Держмитслужби;
на банківський рахунок (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);
для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету;
5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів.
До заяви додаються:
документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені;
виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені;
документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).
Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку № 643 встановлено, що після надходження до митниці Держмитслужби заяви, поданої за допомогою засобів ІТС Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО.
Внесення до Реєстру інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі, здійснює працівник Підрозділу.
Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 643, якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.
На кожний сформований електронний висновок, за яким прийнято рішення про повернення, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував електронний висновок, керівника (заступника керівника) митниці Держмитслужби та кваліфікована електронна печатка такого органу.
Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання.
Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального), надсилають до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами. (пункт 7 розділу ІІІ Порядку № 643)
Судом встановлено, що митне оформлення товару позивачем здійснено 04.09.2023.
10 жовтня 2023 ТОВ «БІЛТЕКС» надало до Дніпровської митниці заяву про відновлення режиму вільної торгівлі та повернення коштів разом із сертифікатом про походження товару форми СТ-1 № UZUA/3090/0709301, виданий 4 вересня 2023 року АО «Узбекэкспертиза» (Республіка Узбекистан).
У відповідь на цю заяву, відповідач листом №7.5-1/7.5-15-04/13/6537 від 27.10.2023, відповів позивачу про те, що Дніпровською митницею направлено запит до уповноваженого органу Республіки Узбекистан з метою перевірки факту видачі сертифікату про походження товару форми СТ-1, та зазначила, що питання щодо відновлення режиму вільної торгівлі буде розглянуто після отримання відповіді від уповноваженого органу Республіки Узбекистан.
До матеріалів справи відповідачем наданий лист Дніпровської митниці від 13.12.2023 №7.5-15-04/13/7795, згідно якого відповідач повідомляє позивача про те, що Дніпровською митницею до товару «рушники махрові в асортименті» відповідно до митної декларації 23UA110130018172U5 відновлено режим вільної торгівлі. Та зазначено, що для повернення з Державного бюджету України митних платежів платником податків до митниці подається заява, відповідно до вимог встановлених Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 643 від 18.07.2017.
19 вересня 2024 року ТОВ «БІЛТЕКС» повторно звернулося до митного органу із заявою про повернення надмірно сплачених сум митних платежів.
На цю заяву Дніпровська митниця надала відповідь від 03.10.2024 №7.5- 1/15-01/13/6124, в якій відмовлено позивачу у поверненні платежів у зв'язку з відсутністю на обліку за даними інформаційних систем заявлених до повернення сум митних платежів як помилково та/або надміру сплачених платежів.
В цьому листі відповідач послався на те, що проведеною відповідно до п. 5 розділу III Порядку №643 перевіркою за допомогою автоматизованої системи митного оформлення встановлено, що вказані у заяві суми митних платежів на теперішній час не обліковуються як надміру сплачені за митною декларацією 04.09.2023 №23UA110130018172U5. Пунктом 43.4-1 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що повернення у випадках, визначених законодавством, сум податку на додану вартість, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення. Для відображення у митній декларації сум митних платежів, які обліковуються як надміру сплачені, згідно з пунктом 33 постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 «Питання, пов?язані із застосуванням митних декларацій», подається письмова заява декларанта або уповноваженої ним особи, в якій зазначаються причини зміни митної декларації.
Також позивача повідомлено про те, що проведення процедури повернення з держбюджету надмірно сплачених грошових коштів можливо за заявою підприємства, оформленою відповідно до вимог Порядку №643, у разі обліку за даними інформаційних систем заявлених до повернення сум митних платежів як помилково та/або надміру сплачених.
Згідно наданого до відзиву аркушу коригування від 16.10.2024, позивачем на підставі відповідної заяви від 16.10.2024 внесені зміни до ЕМД від 04.09.2023 № 23UA110130018172U5 згідно яких, суми податків, що підлягають поверненню за кодом « 99»: - Ввізне мито у розмірі 63 213,52 грн; - Податок на додану вартість - 12 642, 70 грн.
Після внесення змін до ЕМД від 04.09.2023 № 23UA110130018172U5 позивач звернувся до митного органу з заявою про повернення коштів авансових платежів і надміру сплачених сум митних платежів від 13.01.2025.
23 січня 2025 року Дніпровська митниця надала письмову відповідь за №7.5-1/15- 01/13/492, у якій повідомила, що не вбачає правових підстав для повернення вищевказаної суми. У листі зазначено, що подання заяви підприємством здійснено поза межами строку, передбаченого частиною 6 статті 301 Митного кодексу України та Порядком повернення авансових платежів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643 (Порядок №643).
Доводи позивача по суті спору зводяться до того, що лист Дніпровської митниці від 13.12.2023, в якому позивача повідомлено про відновлення режиму вільної торгівлі надісланий на неправильну електрону адресу позивача, проте, щодо обставин коригування митних платежів на підставі заяви від 16.10.2024 позивачем суду не повідомлено.
Так, згідно підстав заявленого позову, позивач зазначає про те, що Дніпровська митниця відповідь щодо поновлення режиму вільної торгівлі надіслала позивачу листом №7.5-15-04/13/7795 13 грудня 2023 року з офіційної електронної поштової скриньки митниці (dn.post@customs.gov.ua) на електронну адресу ТОВ «БІЛТЕКС» - snabl@biltex.com.ua. Позивач зазначає, що ТОВ «БІЛТЕКС» використовує пошту snab1@biltex.com.ua. Відмінність електронної адреси snabl@biltex.com.ua від snab1@biltex.com.ua полягає в тому, що в імені електронної пошти, яку використовує ТОВ «БІЛТЕКС» останній знак - « 1» (один), а не латинська літера «l», як зазначено в відповіді Дніпровської митниці на адвокатський запит. Зовнішня схожість вказаних адрес обмежується лише візуальною подібністю символів "1" (одиниця) та латинської літери "l", що однак жодним чином не може бути підставою для визнання повідомлення дійсно направленим за належною адресою електронної пошти Позивача.
За висновками позивача, враховуючи, що електронна адреса snabl@biltex.com.ua, на яку Дніпровською митницею було направлено лист №7.5-15-04/13/7795 від 13 грудня 2023 року, не є офіційною або фактичною адресою електронної пошти ТОВ «БІЛТЕКС», і ніколи не зазначалась позивачем для листування з митними органами, таке направлення не може вважатися належним способом повідомлення підприємства про прийняте рішення. Відповідно до частини 1 статті 19-11 Митного кодексу України, рішення митного органу набирає чинності з моменту його отримання підприємством. Відсутність належного направлення на адресу, що фактично використовується підприємством (наприклад, snab1@biltex.com.ua або офіційну office@biltex.com.ua згідно з ЄДР), свідчить про неналежне повідомлення, що унеможливлює виникнення юридичних наслідків, у тому числі початку перебігу строків, визначених статтею 301 Митного кодексу України.
Проте, суд зазначає, що пунктом 37 постанови КМУ від 21.05.2012 №450 «Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій» передбачено, що після завершення митного оформлення зміни до митної декларації за формою єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом, зокрема, заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.
Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі:
необхідності виправлення відомостей, пов'язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв'язку із скасуванням рішення митного органу тощо.
Отже, вимога контролюючого органу, викладена у листі від 03.10.2024 №7.5-1/15-01/13/6124 щодо необхідності оформлення аркушу коригування до митної декларації від 04.09.2023 № 23UA110130018172U5 відповідала нормам постанови КМУ від 21.05.2012 №450 та Порядку №643.
Встановлені у справі обставини свідчать, що позивачем з метою повернення митних платежів оформлено аркуш коригування до митної декларації від 04.09.2023 № 23UA110130018172U5 - 16.10.2024.
Обставини, які свідчать про наявність підстав для повернення митних платежів виникли 15.11.2023 - лист від 15.11.2023 (вх. №13542/12-7.5-08-01-13 від 15.11.2023) уповноваженого органу країни Узбекістан, доданий до відзиву.
Тому, звертаючись до митного органу 13.01.2025 позивачем порушений встановлений ч.6 ст. 301 МК України строк для повернення сум митних платежів, а отже, висновок Дніпровської митниці, викладений у листі від 23.01.2025 є правомірним.
Доводи позивача стосовно неотримання листа відповідача від 13.12.2023, оскільки його направлено на неправильну електронну адресу позивача, не спростовують факту пропущення позивачем строку звернення із заявою, оскільки 16.10.2024 позивач відкоригував у декларації розмір митних платежів на підставі оформленого митним органом аркушу коригування. Зазначене свідчить про те, що, станом на час коригування (16.10.2024) існували обставини, які свідчать про наявність підстав для повернення митних платежів, і які були достеменно відомі позивачу.
До того ж, суд зазначає, що згідно тексту заяви від 19.09.2024 , позивач як на підставу повернення митних платежів посилається на лист Дніпровської митниці від 13.12.2023 №7.5-15-04/13/7795, яким повідомлено про відновлення режиму вільної торгівлі.
Отже, позивач не довів порушення своїх прав відмовою відповідача, викладеною у листі від 23.01.2025.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Тож, наведені в обгрунтування позовної заяви доводи, суд визнає необгрунтованими, та такими, що спростовуються доказами наявними в матеріалах справи, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 18.08.2025.
Суддя Н.Є. Калугіна