про повернення позовної заяви
18 серпня 2025 року ЛуцькСправа № 140/8002/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Волдінер Ф. А., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, відповідно до якого просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення №262240032333 від 30.05.2025 Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.09.1982 по 11.11.1983 та період з 10.11.1985 по 14.06.1989 згідно диплому НОМЕР_1 та призначити пенсію за віком.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши позовну заяву, суд дійшов висновку про її повернення, при цьому суд виходить з наступного.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, подання до суду належного офіційного перекладу документів, долучених до позовної заяви та її копій відповідно до кількості учасників справи, що викладені іноземною мовою, а саме диплому серії НОМЕР_1 .
Копію ухвали від 23.07.2025 представником позивача отримано 23.07.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету.
Таким чином, строк на усунення недоліків позовної заяви закінчився 03.08.2025, оскільки цей день є вихідним, то останнім днем строку на усунення недоліків позовної заяви є 04.08.2025.
Водночас, з 01.08.2025 по 15.08.2025 головуючий суддя перебував у відпустці, відтак питання відкриття провадження у даній справі вирішується в перший робочий день по завершенню відпустки головуючого судді.
До суду 29.07.2025 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Однак, представником позивача не подано до суду перекладу документів на які вказано в ухвалі від 23.07.2025.
Водночас, у вказаній заяві представник позивача по суті не погоджується із вимогами ухвали від 23.07.2025 щодо необхідності подання до суду перекладу доказів, що додані до позовної заяви та викладені іноземною (російською) мовою, вказуючи на відсутність необхідності додаткової легалізації (перекладу) документів, оскільки обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність.
При цьому, представник позивача посилається на міжнародні договори стороною яких є (була) Україна, а саме: на Конвенцію про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписаної від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року, Конвенцію, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 1961 року, Конвенцію про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, від 22.01.1993, Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Тобто, представник позивача ототожнює переклад документу з його легалізацією.
З цього приводу, суддя звертає увагу представника позивача на те, що в ухвалі від 23.07.2025 зазначено недоліки позовної заяви - подано документи (докази) викладені іноземною мовою; та спосіб усунення таких недоліків - подання до суду перекладу цих документів (доказів) у визначений строк.
При цьому жодних вимог щодо легалізації документів ухвала від 23.07.2025 не містить.
Виходячи із змісту поняття «легалізація документа» можна виснувати, що це надання юридичної сили документу для надання його в офіційні інстанції, іншої ніж країна складення, країни.
Іншими словами, «легалізація документа» - це спеціальна процедура, проходження якої підтверджує, що документ відповідає законодавству країни, в якій він був виданий та дійсно виданий тим органом, який зазначений у документі (тобто є достовірним), з метою підтвердження його законності (офіційності) для подальшого пред'явлення документу в іншій державі.
Тоді як, переклад - це виклад тексту документів з однієї мови на іншу з метою точного передання змісту цих документів.
Отже, поняття «легалізація» є ширшим та складнішим процесом, який в більшості випадків включає в себе поняття «переклад» як один з елементів процесу легалізації.
З наведеного слід дійти висновку, що переклад документа з іноземної мови з метою встановлення його точного змісту і, як наслідок, доказової сили співвідноситься з поняттям належності доказів, тоді як легалізація документу з метою підтвердження його законності (офіційності) є необхідною для підтвердження допустимості доказу.
Таким чином, легалізація документу та його переклад не є тотожними поняттями, а відтак, доводи представника позивача щодо необов'язковості легалізації (перекладу) документів є нерелевантними до вимог ухвали від 23.07.2025.
Відтак, позивачем не виконано вимог ухвали від 23.07.2025 та не усунуто недоліки позовної заяви вказані у зазначеній ухвалі.
Станом на 18.08.2025 від позивача чи його представника до суду не надійшло жодних інших документів на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від 23.07.2025.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, оскільки позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі судді Волинського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 про залишення позовної заяви без руху, тому позовну заяву і додані до неї документи необхідно повернути позивачу.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, повернути позивачу без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою і доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Ф. А. Волдінер