Справа № 542/2326/24 Номер провадження 22-ц/814/2503/25Головуючий у 1-й інстанції Кашуба М. І. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
12 серпня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Обідіної О.І., Одринської Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк», в інтересах якого діє представник - адвокат Омельченко Євген Володимирович, на заочне рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 березня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2024 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «Акцент-Банк») звернулося з позовною заявою до ОСОБА_1 та просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 05 вересня 2021 року у розмірі 10114,81 грн, судові витрати у справі, посилаючись на те, що з метою укладення кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки відповідач підписав Анкету-заяву від 05 вересня 2021 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку, на підставі якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Позивач посилався на те, що відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати по справі.
Короткий зміст судових рішень місцевого суду
Заочним рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 березня 2025 року позов АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 05 вересня 2021 року у розмірі 4287,35 грн, а також понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1283,57 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що заборгованість за простроченим тілом кредиту та процентами розрахована відповідно до Умов і правил надання банківських послуг, які не є частиною кредитного договору б/н від 05 вересня 2021 року.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
З заочним рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 березня 2025 року не погодився позивач, в інтересах якого діє представник - адвокат Омельченко Є.В., та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій прохав суд скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Позиції учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
На думку скаржника судом першої інстанції безпідставно відмовлено в стягненні заявленої позивачем суми заборгованості, оскільки вона є складовою договору, з умовами якого погодився відповідач.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ЦПК України до Полтавського апеляційного суду не надходив.
Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Щодо розгляду справи без виклику сторін
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що ціна позову становить 10114,81 грн та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7, та статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Позиція апеляційного суду
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Встановлені обставини справи
Судом встановлено, що 05 вересня 2021 року відповідач підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк».
Відповідно до змісту цієї Анкети-заяви відповідач погодився з тим, що вказана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг складають між ним і банком договір про надання банківських послуг (а.с. 28, 73).
Як вбачається з матеріалів справи, Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ ««Акцент-Банк» було підписано шляхом накладення електронного підпису відповідача.
До кредитного договору банк додав паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена», в якому відповідачу повідомлено про основні умови кредитування з використанням кредитної картки, а саме: інформація та контактні дані кредитодавця, інформація про кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація, інші важливі правові аспекти (а.с. 2-27, 76-77).
Позивач надав розрахунок у якому зазначив, що станом на 01 грудня 2024 року заборгованість відповідача за кредитним договором перед банком становить 10114,81 грн, яка складається із: залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 4287,35 грн; залишку простроченої заборгованості за тілом кредиту 1846,61 грн; залишку заборгованості за процентами 3980,85 грн. (а.с. 6-7, 61-62).
Позиція апеляційного суду
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення вище вказаної статті правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частина перша статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», зокрема договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; споживчий кредит (кредит) грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням або виконанням обов'язків найманого працівника.
Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Судом першої інстанції обґрунтовано зауважено, що Анкета-заява від 05 вересня 2021 року не містить відомостей про процентну ставку по кредиту, як і не містить даних про строк дії договору, строк кредитування, умови користування кредитом, зміну розміру кредитного ліміту, порядок отримання відсотків, права і обов'язки сторін, строк повернення кредиту й процентів.
Суд апеляційної інстанції погоджується з твердження місцевого суду, що матеріали справи не містять письмових підтверджень, що саме Умови та правила надання банківських послуг, додані до позову, розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву від 05 вересня 2021 року.
Позивачем не було надано суду Умов та Правил надання банківських послуг, які б містили відомості про процентну ставку по кредиту та які б були підписані відповідачем, що б свідчило про те, що він ознайомився і погодився з ними.
Тобто, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в Анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), у постанові Верховного Суду від 16 липня 2024 року в справі № 686/9664/21, від 13 січня 2025 року в справі № 336/6542/21.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року в справі № 393/126/20 вказано, що потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем із надання споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є Паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з Паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Оскільки Тарифи банку та Умови і правила надання банківських послуг не є складовими кредитного договору, також, і наданий Паспорт споживчого кредиту не відноситься до складової частини кредитного договору, а тому на його підставі не можна визначати заборгованість відповідача перед банком.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом задоволенню не підлягають, з даним твердженням погоджується і суд апеляційної інстанції, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
При цьому, суд першої інстанції правильно встановив, що договір фактично було укладено, відповідно, правомірно було стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту.
Не знайшли свого підтвердження і доводи позивача про безпідставну відмову у стягненні заборгованості за простроченим тілом кредиту, оскільки остання є складовою його повної вартості, однак не є сумою, яку фактично отримав у борг позичальник, і розрахована відповідно до Умов і правил надання банківських послуг, які не є частиною кредитного договору б/н від 05 вересня 2021 року, відтак, не підлягає стягненню, що узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 1 вересня 2020 року по справі №293/599/19-ц.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідив надані сторонами докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення.
Тобто, висновок суду першої інстанції щодо стягнення заборгованості, а саме 4287,35 грн - заборгованості за тілом кредиту, є правильним та обмурованим, а щодо інших коштів, які позивач зазначив у розрахунку та просив стягнути, то вони не знайшли свого підтвердження як у суді першої так і апеляційної інстанції.
Отже, за наведених вище обставин суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та були предметом їх розгляд під час перегляду заочного рішення суду, відповідно апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а заочне рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 березня 2025 року - без змін.
Щодо судових витрат
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат, понесені сторонами під час розгляду справи місцевим судом, та відсутні підстави для розподілу судових витрат у вигляді судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк», в інтересах якого діє представник - адвокат Омельченко Євген Володимирович, - залишити без задоволення.
Заочне рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 12 серпня 2025 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді О.І. Обідіна
Т.В. Одринська