Справа № 761/42583/24
Провадження № 2/761/3706/2025
(заочне)
16 квітня 2025 року
Шевченківський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого - судді: Кондратенко О.О.
при секретарі: Клюс В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Пінг-Понг? до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
В листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Пінг-Понг? (надалі по тексту - ТОВ ?ФК ?Пінг-Понг? звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просило суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на його (ТОВ ?ФК ?Пінг-Понг?) користь заборгованість за кредитним договором №102997839 від 28 квітня 2021 року у розмірі 27 389, 00 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422, 40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000, 00 грн.
Свої вимоги обґрунтовує ти, що 28 квітня 2021 року ОСОБА_1 , за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ ? Мілоан? подала Заявку на отримання кредиту №102997839. Дана заява знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Оскільки, ТОВ ?Мілоан? направило відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтверджує прийняття умов Договору про споживчий кредит №102997839 від 28 квітня 2021 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Відповідно до умов Кредитного договору, до укладення Договору відповідач отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, розміщеними на веб-сайті Товариства та є невід?ємною частиною цього Договору. На підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 6100, 00 грн. Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов?язання.
29 липня 2021 року, згідно умов Договору відступлення прав вимоги №05Т, ТОВ ?Мілоан? відступило право вимоги за Кредитним договором № 1102997839 від 28 квітня 2021 року на користь ТОВ ?Діджи Фінанс?, , яке, відповідно набуло права вимоги до відповідача.
Згідно витягу з додатку до Договору відступлення прав вимоги №05Т від 29 липня 2021 року, сума боргу перед ТОВ ?Діджи Фінанс? складає 27 389, 00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6 100, 00 грн.; заборгованість за відсотками - 20130, 00 грн.; заборгованість за комісією - 1 159, 00 грн.
24 січня 2022 року між ТОВ ?Діджи Фінанс? та ТОВ ?ФК ?Пінг-Понг? було укладено Договір факторингу № 1/15, відповідно до умов якого, останній, набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 102007839 від 28 квітня 2021 року.
Згідно додатку до Договору факторингу №1/15 від 24 січня 2022 року, сума боргу перед ТОВ ?ФК ?Пінг-Понг? складає 27 389, 00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6 100, 00 грн.; заборгованість за відсотками - 20130, 00 грн.; заборгованість за комісією - 1 159, 00 грн.
Як зазначає ТОВ ?ФК ?Пінг-Понг?, ним було вжито заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення досудової вимоги про сплату заборгованості за договором про споживчий кредит № 102007839 від 28 квітня 2021 року.
Оскільки, відповідач, в добровільному порядку не сплатив виниклу заборгованість за кредитним договором, ТОВ ?ФК ?Пінг-Понг? змушене звернутися до суду з вищезазначеним позовом для захисту свого порушеного права.
Відповідач, своїм правом щодо направлення відзиву на позовну заяву не скористався; відзив на позовні вимоги до суду не надіслав.
Представник позивача в судове засідання не з?явився; про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; в позовній заяві зазначив, що просить провести розгляд справи за його відсутності; на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі з підстав, викладених у позові; проти проведення заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з?явився; про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку; причини неявки суду не сповістив; письмовий відзив на позов не надіслав, як і не направила свого представника для прийняття участі у розгляді справи.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки, позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, суд, відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши подані стороною позивача документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов?язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов?язок доказування покладений на сторони.
Перевіряючи обставини по справі судом встановлено, що 28 квітня 2021 року між ТОВ ?Мілоан? та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 102997839, згідно з умовами якого кредитодавець зобов?язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2. Договору, а Позичальник зобов?язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Відповідно до п.1.2. кредитного договору сума (загальний розмір) кредиту становить 6 100, 00 грн.
Згідно п.1.3. кредитного договору кредит надається строком на 15 днів з 28 квітня 2021 року (строк кредитування).
Відповідно до п.1.4 кредитного договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії з надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 13 травня 2021 року. Комісія за надання кредиту - 1 150, 00 грн. (п.1.5.1 кредитного договору).
Положеннями п.1.5. кредитного договору, сторони передбачили, що загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов?язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 2 989, 00 грн. в грошовому виразі та 1, 433,640.00 % річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п.1.5.1-1.5.2 кредитного договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 9 089, 00 грн. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов?язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов?язань.
Відповідно до п.1.5.2., 1.6 кредитного договору, проценти за користування кредитом: 1 830, 00 грн., які нараховуються за ставкою 2.00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.1.5.1-1.5.2 договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 Договору , в сумі та на умовах визначених п.2.3. Договору (п.2.2.1 кредитного договору).
За змістом п.2.2.2 кредитного договору, нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування ( з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п.2.2.3 договору.
За змістом п.6.1. кредитного договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний зокрема через сайт Кредитодавця та або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Договір підписаний сторонами, що свідчить про їх згоду з визначеними умовами.
Позивач свої зобов?язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, шляхом перерахування їх на картковий рахунок відповідача у розмірі 6 100, 00 грн., про що свідчить платіжне доручення №27153570 від 28 квітня 2021 року.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, станом на 12 липня 2021 року, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 27 389, 00 грн., з яких сума боргу за кредитом (тілом кредиту) - 6 100, 00 грн.; проценти за користування кредитом - 20 130, 00 грн., заборгованість по комісії - 1 159, 00 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі Договору відступлення прав вимоги №05Т від 29 липня 2021 року, ТОВ ?Мілоан? відступило право вимоги за Кредитним договором № 102997839 від 28 квітня 2021 року на користь ТОВ ?Діджи Фінанс?, яке, відповідно набуло права вимоги до відповідача на загальну суму 27 389, 00 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6 100, 00 грн.; заборгованість за відсотками - 20 130, 00 грн.; заборгованість за комісією становить 1 159, 00 грн.
В подальшому, 24 січня 2022 року між ТОВ ?Діджи Фінанс? та ТОВ ?ФК ?Пінг-Понг? було укладено Договір факторингу № 1/15, відповідно до умов якого та згідно Додатку № 1 до Договору факторингу, позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 102997839 від 28 квітня 2021 року на загальну суму 27 389, 00 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6 100, 00 грн.; заборгованість за відсотками - 20 130, 00 грн.; заборгованість за комісією становить 1 159, 00 грн..
Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ ?ФК ?Пінг-Понг? направляло досудову вимогу вих. №102997839-АВ від 02 вересня 2024 року на адресу відповідача про сплату заборгованості за кредитним договором № 102997839 від 28 квітня 2021 року. Однак, доказів отримання вказаної вимоги суду надано не було.
Отже, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 надано кредитні кошти, у свою чергу, позичальник зобов?язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та повернути кредит у визначені договорами терміни, а також, виконати інші свої зобов?язання згідно з договором.
Згідно ст.5 Закону України ?Про електронні документи та електронний документообіг?, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов?язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов?язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст.8 Закону України ?Про електронні документи та електронний документообіг?, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч.6 ст.11 Закону України ?Про електронну комерцію?, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.ст.3, 12 Закону України ?Про електронну комерцію?, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ст.3 Закону України ?Про електронну комерцію?, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб?єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб?єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч.1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч.3).
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19
Наведене вище свідчить про належне укладення кредитного договору між ТОВ ?Мілоан? та ОСОБА_1 , в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.
Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України ?Про електронну комерцію?, містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов?язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов?язків є договори.
Відповідно до вимог ст.629 ЦК України, договір є обов?язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов?язків.
Згідно з вимогами ст.610 ЦК України, порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Відповідно до ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов?язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов?язання.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов?язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів того, що позичальником було погоджено подовження даного строку користування позикою та оновлено графік платежів за вказаним договором, суду не надано.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов?язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов?язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Таким чином право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов?язання.
Вказані висновки щодо застосування ч.1 ст.1050 та ст.625 ЦК України у їх взаємозв?язку викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018р. у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018р. у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018р. у справі № 202/4494/16-ц, від 04 лютого 2020р. у справі № 912/1120/16.
Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ ?Мілоан?.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статей 641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов?язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Публічна пропозиція (оферта) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України визначає порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору, однак всі інші істотні умови які є необхідними для договорів даного виду, також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди зазначено в Індивідуальній частині договору про надання фінансового кредиту - Кредитному договорі.
Таким чином, в частині стягнення процентів поза межами строку кредитування вимоги позову є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Отже, оскільки, умовами кредитного договору, було визначено строк кредитування - 15 днів з 28 квітня 2021 року по 13 травня 2021 року, а тому, позивач має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 13 травня 2021 року, враховуючи те, що судом не встановлено, що строк кредитування сторонами було продовжено в установленому законом порядку; матеріали справи не містять відомостей про нарахування відповідачу додатково комісії за пролонгацію договору.
З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за Кредитним договором № 102997839 у загальному розмірі 9 089, 00 грн. (заборгованість за тілом кредиту - 6 100, 00 грн. + 2 989, 00 грн. - заборгованість за процентами за період з 28 квітня 2021 року до 13 травня 20210 року).
Як вбачається із матеріалів справи, пунктом 1.5.1. Кредитного договору передбачена комісія за надання кредиту у розмірі 1 159, 00 грн., яка нараховується за ставкою 19, 00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Пункт 4 статті 1 Закону України ?Про споживче кредитування? визначає, що загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов?язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов?язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно із частинами 4 та 5 статті 6 зазначеного Закону, перед укладенням договору про споживчий кредит кредитний посередник повинен надати споживачу в письмовій формі інформацію про:
1) своє найменування (прізвище, ім?я, по батькові) та місцезнаходження;
2) державну реєстрацію (для фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб);
3) те, чи є кредитний посередник кредитним брокером чи кредитним агентом, сферу власних повноважень;
4) найменування кредитодавця (кредитодавців), в інтересах якого (яких) діє кредитний посередник;
5) перелік послуг, які пропонує кредитний посередник;
6) розмір винагороди (комісійного збору) чи іншої плати за послуги кредитного посередника.
Інформація про комісійний збір чи іншу плату, що сплачується споживачем кредитному посереднику за його послуги, надається кредитним посередником кредитодавцю для розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом та реальної річної процентної ставки.
Як вбачається із матеріалів справи, підписавши анкету-заяву та кредитний договір, відповідач погодився на сплату відповідної комісії. А тому, суд прийшов до висновку про наявність передбачених законом підстав для стягнення комісії в сумі 1 159, 00 грн., згідно з умовами договору.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ ?Пінг-Понг? підлягають частковому задоволенню, а саме, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню 10 248, 00 грн., з яких: 6 100, 00 грн. - заборгованість за кредитом; 2 989, 00 грн. - заборгованість за процентами за період з 28 квітня 2021 року до 13 травня 20210 року; 1 159, 00 грн. - комісія за надання кредиту.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, що заявлені позивачем в розмірі 6 000, 00 грн. суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивачем надано докази на підтвердження розміру витрат на правову допомогу, а саме: договір № 43657029 про надання правової допомоги від 07 серпня 2024 року, додаткову угоду №102997839 від 30 вересня 2024 року до Договору № 43657029 про надання правової допомоги від 07 серпня 2024 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ ?ФК ?Піег-Понг?, щодо стягнення кредитної заборгованості від 07 серпня 2024 року.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 6 000, 00 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422, 40 гр.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 520, 551, 536, 559 610,629, 1046-1056 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Пінг-Понг? (код ЄДРПОУ 43657029, Київська область м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Пінг-Понг? заборгованість за кредитним договором №102997839 від 28 квітня 2021 року у розмірі 10 248 (десять тисяч двісті сорок вісім) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: