Справа № 357/7658/25
Провадження № 2-а/357/191/25
19 серпня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
21.05.2025 позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Павелка Руслана Сергійовича, звернувся до суду з позовом, в якому просив поновити строк звернення до суду, скасувати постанову № БЦРТЦК/74/25 від 11.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування позову вказано, що 11.03.2025 відносно позивача винесено оскаржувану постанову, відповідно до якої ОСОБА_1 був оповіщений про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14 год. 23.01.2025, однак не з'явився у визначену дату та час. Зазначає, що не отримував від відповідача будь-які поштові відправлення або повідомлення на телефон про знаходження у поштовому відділенні відправлень. Адресою його проживання є військовий гуртожиток неподалік ТЦК та СП, в якому також мешкають і співробітники відповідача. Вважає, що він був неналежним чином повідомлений про необхідність прибуття до ТЦК та СП, мети ухилитись від такого обов'язку в нього не було. Крім того, позивач самостійно виявив бажання стати на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з чим 28.02.2025 пройшов ВЛК. Звертає увагу, що згідно з постановою, позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 23.01.2025, а протокол складений 10.03.2025 з порушенням ст. 254 КУпАП. Оскаржувану постанову позивач вважає незаконною, тому звернувся до суду. Вказано, що позивачем отримано копію постанови під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 20.05.2025, тому ним пропущено 10-денний строк на оскарження постанови, який він просить поновити.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
26.05.2025 ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, копії документів направлено сторонам.
В матеріалах справи наявне зворотне поштове повідомлення про отримання уповноваженим представником відповідача - Матвієнко, копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався.
Відповідно до ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
11.03.2025 постановою № БЦРТЦК/74/25, складеною ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 оповіщений про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14 год. 23.02.2025, однак не з'явився у визначену дату та час, порушивши вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення.
Наявна у справі копія постанови від 11.03.2025 не містить в собі відомостей про долучення до неї додатків (доказів), пояснень, при цьому містить відсилання, що копію постанови направлено поштою 11.03.2025.
Позивачем також надано копію протоколу № 604 від 10.03.2025, складеного адміністратором командування ІНФОРМАЦІЯ_5 працівників ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якого позивач сам з'явився 10.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , при уточненні облікових і персональних даних було виявлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 своєчасно не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в особливий період. Протокол містить пояснення позивача, відповідно до яких він не отримував повісток за зареєстрованою адресою проживання та не був належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , тому винним себе не вважає.
Позивачем при зверненні до суду надано витяг із застосунку «Резерв +» військово-облікового документа від 24.04.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 є військовозобов'язаною особою, дані уточнив 04.03.2025, дата ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Також в матеріалах справи міститься копія постанови Білоцерківського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) від 09.05.2025 про відкриття виконавчого провадження № 78027273 щодо примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 № БЦРТЦК/74/25 від 11.03.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 51 000 грн.
При вирішенні справи суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
За правилом ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
За змістом статті 289 КУпАП вбачається, що в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд вважає, що строки звернення позивача до суду підлягають поновленню, оскільки матеріали справи не містять відомостей, що ОСОБА_1 своєчасно отримав постанову відповідача, тобто в межах десятиденного строку на її оскарження.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Стаття 210-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частина 3 вказаної статті передбачає, зокрема, застосування штрафу до громадян за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Процедура оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Відповідно до п. 28 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: - день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Пунктами 28 - 30-3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024, визначено таке.
Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1) (п. 28).
У повістці зазначаються: прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки (п. 29)
Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.
Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (п. 30).
Кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).
QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням.
Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією (30-1).
Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді (п. 30-2).
У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису (п. 30-3).
Однак, доказів того, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14:00 год. 23.01.2025, матеріали справи не містять.
В оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 була направлена повістка на адресу: АДРЕСА_1 , однак поштове відправлення не було вручене та повернулось до відправника з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, на підставі яких суб'єктом владних повноважень було повно та всебічно прийнято рішення у формі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Також суд звертає увагу про відсутність в оскаржувані постанові конкретних даних, на підставі яких суб'єктом владних повноважень до позивача застосована максимальна санкція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн.
Таким чином, сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а також про дотриманням відповідачем процедури розгляду справи. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Щодо посилань позивача на ст. 254 КУпАП слід зазначити, що адміністратором командування ІНФОРМАЦІЯ_5 працівників ОСОБА_3 при складенні протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача не порушено норм абз. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки такий протокол складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина 2 статті 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин справи суд констатує недоведеність правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Частиною 2 ст. 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 06.12.1988) Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10.02.1995 у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі "Надточій проти України" (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (пункт 21 рішення).
Крім того, у рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (пункт 4.1).
За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в межах розгляду даної адміністративної справи відповідачем не було надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем конкретного адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи доводи заперечень та незгоду позивача з постановою органу ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, заважаючи на відсутність будь-яких пояснень позивача в оскаржуваній постанові, зокрема про визнання адміністративного правопорушення, а також невиконання відповідачем встановленого обов'язку довести правомірність свого рішення, як такого, що відповідає вимогам ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови.
Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 77, 121, 242-246, 250, 255, 262, 286 КАС України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом.
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № БЦРТЦК/74/25 від 11.03.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .
Третя особа Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса: б-р Олександрійський, буд. 94, м. Біла Церква, Київська область, код ЄДРПОУ: 34846037.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково протягом десяти днів з дня його складення (підписання) до Шостого апеляційного адміністративного суду.
СуддяА. Ю. Цуранов