Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1636/25
Провадження № 1-кп/935/126/25
Іменем України
18 серпня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України
установив:
У провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області перебуває зазначене кримінальне провадження.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились, існують і надалі. Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке є тяжким злочином, стійких соціальних зв'язків не має, на тривалий час самовільно залишив військову частину, а тому може переховуватись від суду чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 не заперечили проти клопотання прокурора .
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали клопотання про продовження запобіжного заходу, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі, запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Кримінальне провадження надійшло на розгляд до суду з Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону. Міра запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою обґрунтовано обиралась під час досудового розслідування, строк дії закінчується 23.08.2025.
Суд належно оцінив суспільну небезпечність кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується обвинуваченому, який є тяжким злочином, вчиненого проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення, покарання за який, у разі визнання обвинуваченого винним, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, моральний аспект інкримінованого злочину, а також особу обвинуваченого, який стійких соціальних зв'язків не має, неодружений, утриманців не має, не працює, тому законне джерело доходу відсутнє, самовільно залишив військову частину на строк понад рік, та дійшов висновку про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, про які зазначає прокурор.
У відповідності до вимог п.3 і п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
У своєму рішенні №1-р/2017 Конституційний суд України зазначив, що запобіжні заходи, які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.
Доводи прокурора про те, що раніше обраний стосовно обвинуваченого запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, знайшли своє підтвердження у судовому засідання.
Враховуючи зазначене раніше, суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід на переконання суду на даний час забезпечить належну процесуальну поведінку останнього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 197, 315 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 16 жовтня 2025 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 грн., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому постановою КМУ.
3 моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатись за межі населеного пункту, в якому він проживає;
- здати на зберігання до слідчого свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі внесення застави обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Суддя ОСОБА_1