Справа №2-4221/11
Провадження № 6/522/362/25
18 серпня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючої - судді Косіциної В.В., розглянувши на підставі наявних матеріалів заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (стягувач), ОСОБА_1 (боржник) про заміну стягувача його правонаступником,-
02 червня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (стягувач), ОСОБА_1 (боржник) про заміну стягувача його правонаступником, у якій заявник просив замінити стягувача з виконання виконавчих документів по справі №2-4221/11 з ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на його правонаступника - ТОВ «ВІН ФІНАНС».
За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.
Засідання по справі було призначено на 10.06.2025 року та пізніше відкладено на 30.06.2025 року та на 18.08.2025 року у зв'язку із відсутністю відомостей про належне сповіщення боржника про дату, час та місце судового розгляду.
Повістка на 18.08.2025 року направлялася ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання листом із рекомендованим повідомленням про вручення, який повернувся до суду із відміткою: «відсутність адресата за вказаною адресою».
У судове засідання, призначене на 18.08.2025 року учасники справи - не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду.
Будь-яких інших заяв або клопотань - не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку із неявкою учасників справи, що належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання прийнято рішення здійснити розгляд справи за відсутності сторін на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 травня 2011 року позовну заяву ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором - задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» заборгованість у розмірі 572 896,74 гривень, а також стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 621 039,28 гривень та судові витрати у розмірі 1 950,00 гривень.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 10.09.2013 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30.05.2011 року - скасовано. Позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 17.05.2007 року №014/0022/7770 у розмірі 572 896,74 гривень та заборгованість за кредитним договором від 10.08.2007 року №014/3611/74/79770 у розмірі 621 029,38 гривень.
У заяві про заміну сторони виконавчого провадження заявник зазначає про те, що 20 грудня 2017 року між ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ПАТ «Комерційний індустріальний банк» було укладено договір про відступлення прав вимоги №114/52, за яким було відступлене право грошової вимоги за кредитним договором від 17 травня 2007 року №014/0022/74/74954.
Також, посилається на те, що 20 грудня 2017 року між ПАТ «Комерційний індустріальний банк» та ТОВ «ФК «ДОВІРА І ГАРАНТІЯ» було укладено договір про відступлення прав вимоги №114/52-ДГ, за яким було відступлене право грошової вимоги за кредитним договором від 17 травня 2007 року №014/0022/74/74954.
Згідно протоколу загальних зборів ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» від 25.07.2024 року №1706, прийнято рішення про перейменування ТОВ «ФК» ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» на ТОВ «ВІН ФІНАНС».
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
За вимогами статті 446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Велика Палата Верховного Суду при розгляді питання про розмежування юрисдикції чітко визначає, що онтологічні основи його вирішення полягають у критеріях розмежування судової юрисдикції, тобто передбачених законом умовах, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, якими є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), від 27 жовтня 2020 року у справі № 635/551/17 (провадження № 14-79цс20).
Оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Врегулювання цього питання саме нормами ЦПК України обумовлено відсутністю спору між стороною виконавчого провадження та виконавцем, що свідчить про відсутність потреби в задіянні суду адміністративної юрисдикції, оскільки сторона виконавчого провадження не оспорює його рішень, дій чи бездіяльності, бо вирішення вказаного питання перебуває поза межами компетенції виконавця. Однак саме цивільний суд спроможний кваліфіковано встановити, чи є правонаступником заявник, який просить замінити собою попереднього учасника виконавчого провадження.
Згідно з частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» в разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (частина перша статті 512 ЦК України).
Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Таким чином, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 201/16014/13-ц (провадження № 61-9098сво20) вказано, що: «підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов'язків вибулої сторони.
Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зроблено висновок, що «наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього».
Так, дійсно, 20 грудня 2017 року між ПАТ «Комерційний індустріальний банк» та ТОВ «ФК «ДОВІРА І ГАРАНТІЯ» було укладено договір про відступлення прав вимоги №114/52-ДГ, за яким сторони вирішували питання про відступлення права вимоги за кредитним договором від 17 травня 2007 року №014/0022/74/74954.
Проте, заявником не надано доказів на підтвердження того, що ПАТ «Комерційний індустріальний банк» належним чином набув право вимоги за кредитним договором від 17 травня 2007 року №014/0022/74/74954 та мав право відчужувати таке право вимоги.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що 20 грудня 2017 року між ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ПАТ «Комерційний індустріальний банк» було укладено договір про відступлення прав вимоги №114/52, за яким було відступлене право грошової вимоги за кредитним договором від 17 травня 2007 року №014/0022/74/74954, зокрема, до заяви не долучено копію такого договору, копію реєстру боржників за договором про відступлення або витяг з нього, акт-приймання передачі, інші докази набуття ПАТ «Комерційний індустріальний банк» права вимоги за кредитним договором від 17 травня 2007 року №014/0022/74/74954.
В ЄДРСР відсутні ухвали про заміну стягувача його правонаступником у справі №2-4221/11.
За таких обставин, суд вважає, що заявником не доведено переходу прав вимоги від первісного кредитору до нього у встановлений законом спосіб.
Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували перехід прав вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 17 травня 2007 року №014/0022/74/74954, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про заміну стягувача його правонаступником.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.512, 514 ЦК України, ст.442 ЦПК України, суд,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (стягувач), ОСОБА_1 (боржник) про заміну стягувача його правонаступником - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15-ти днів.
Повний текст ухвали складено та підписано 18 серпня 2025 року.
Суддя Косіцина В.В.
18.08.25