Справа № 509/3687/25
18 серпня 2025 року с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Панасенко Є.М.,
за участю секретаря судового засідання Багнюк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду в смт. Овідіополь Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Славова Ольга Анатоліївна до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, -
Позивач ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) в інтересах якої діє адвокат Славова Ольга Анатоліївна звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 або відповідач) про стягнення аліментів на утримання дітей та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 15 листопада 2015 між позивачем та відповідачем укладено шлюб, який був зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 2505.
Від шлюбу Сторони мають двох спільних доньок. Старшу доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державну реєстрації народження здійснено Виконавчим комітетом Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Молодшу доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , державна реєстрація народження здійснена Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Діти проживають разом з позивачем і повністю перебувають на її утриманні.
Відповідач ухиляється від покладеного на нього у відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України обов'язку утримувати своїх дітей, зокрема: відмовляється добровільно надавати кошти на їх утримання, а саме: придбання одягу, продуктів харчування, медикаментів, тощо. Діти повністю знаходяться на утриманні позивача. Добровільно виділяти кошти на утримання своїх дітей відповідач відмовляється, інтересами сім'ї не цікавиться.
На даний час шлюб між сторонами не розірвано, але відповідач повідомив, що має намір подати позовну заяву про розірвання шлюбу.
Усі обов'язки щодо утримання та виховання дітей позивач несе самостійно. Угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто. Старша донька навчається у другому класі ЗЗСО "Прилиманський ліцей" Авангардівської селищної ради, потребує додаткових витрат. Молодша донька малолітня. Діти ростуть, потребують харчування, одягу, хворіють, до цього ще потрібно сплачувати комунальні послуги та утримувати себе.
Оскільки Позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, то влаштуватися на роботу для забезпечення повноцінної життєдіяльності сім'ї вона не має змоги.
Право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідач за професією військовий, має звання підполковника. Відповідач з 2012 року є військовослужбовцем. На даний час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , отримує зарплатню і тому має реальну змогу сплачувати аліменти на утримання дітей та дружини.
З огляду на вказані обставини, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) аліменти на утримання двох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/3 (однієї третьої) частини всіх його заробітків (доходів) щомісячно, але не менше 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду до досягнення дітьми повноліття. Також просить стягнути з відповідача аліменти на своє утримання у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 , та понесені позивачем судові витрати.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 14.07.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено відкрите судове засідання для розгляду справи по суті у приміщенні Овідіопольського районного суду Одеської області (місцезнаходження: Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Берегова, 9) на 18 серпня 2025 року о 11 год. 30 хв.
30.07.2025 від відповідача ОСОБА_5 до суду надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача, в якій він зазначає, що визнає позов та не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_6 про стягення з нього аліментів на утримання неповнолітніх дітей, та стягнення аліментів на утримання позивача до досягення дитиною три річного віку.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася.
Представник позивача - адвокат Славова Ольга Анатоліївна у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав заяу з проханням розглядати справу за його відсутності.
Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до положень ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає наступне.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 15.11.2015 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис №2505.
Матеріалами справи встановлено, що сторони від шлюбу мають неповнолітніх дітей: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державну реєстрації народження здійснено Виконавчим комітетом Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 та доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , державна реєстрація народження здійснена Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 .
З Витягів з реєстру територіальної громади щодо місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 зі своїми неповнолітніми дітьми.
З довідки командира військової частини НОМЕР_1 № 191/3814 від 26.06.2025 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі, що передбачений законодавством та надано належні і допустимі докази щодо доведення обставин, на яких грунтується така вимога, відповідач не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дітей в даному розмірі та аліментів на утримання позивача до досягнення дитиною три річного віку, суд вважає, що позов про стягнення аліментів на дітей підлягає задоволенню, а тому необхідно стягнути з відповідача на ім'я позивача аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/3 (однієї третьої) частини всіх його заробітків (доходів) щомісячно, але не менше 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду, а саме з 07.07.2025 року до досягнення дітьми повноліття.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, необхідно допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення донькою трьох років, слід зазначити наступне.
Правовідносини, що виникли між сторонами щодо стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, регулюються ст.ст. 75, 84 СК України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 75 СК України, дружина чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Право на аліменти у дружини - матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині - матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред'явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 712/4702/19).
Відповідно до ч. 2 ст. 91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
Особливим видом права жінки на утримання є її право на утримання чоловіком у разі проживання з нею їхньої дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу жінки та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно зі ст. 84 СК України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
В постанові Верховного Суду по справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61-16837св18) від 13 червня 2018 року суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Cпільна дитина позивача та відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не досягла трирічного віку, проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні.
При вирішенні питання про спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є особою працездатного віку, під час розгляду справи відповідачем подано заяву про визнання позову.
Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів на утримання дружини керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.
З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд вважає за можливе задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини та стягнути аліменти з відповідача на користь позивача на утримання дружини в розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів щомісячно до досягнення дитиною трьох років.
За змістом ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ст. 141 ЦПК України, судовий збір та інші судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивача звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи про стягнення аліментів в усіх судових інстанціях.
Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що позивачем заявлено дві позовні вимоги про стягнення аліментів.
Відповідач позовні вимоги в цій частині визнав, а тому з останнього на користь держави підлягає стягненню по 50% судового збору за кожну із задоволених позовних вимог, що складає у загальному розмір 1211 грн. 20 коп. (по 605,60 грн.).
Щодо заявлення вимог позивачем про стягення з відповідача інших судових витрат, а саме витратрат на правничу допомогу розмірі 5000,00 грн.
Судом досліджено копію Договору №04/07/25 про надання правничої (правової) допомоги від 04.07.2025 р. Відповідно до розділу 3. Гонорар пункту 3 вище вказаного Договору зазначено, що розмір гонорару адвоката становить - 5 000,00 (п'ять тисяч) гривень. Гонорар сплачується клієнтом в день підписання Договору. Тобто, сторонами встановлено фіксований розмір оплати правової допомоги.
Приписами ч. 1 ст. 26 Закону України від 05.07.2012 N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно із ст. 30 Закону N 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Як передбачено ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК), та становлять одну із складових судових витрат (ч. 1 ст. 133 ЦПК).
Відповідно до ч. 5 ст. 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч. 4 ст. 137, ч. 7 ст. 139 та ч. 3 ст. 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.
Згідно із ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: (1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; (2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; (3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Враховуючи вище викладене, позицію відповідача по справі, суд ввжає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу - 5 000 грн. 00 коп. (п'ять тисяч гривень 00 коп.).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 258-259, 265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Славова Ольга Анатоліївна до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання якого зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання двох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/3 (однієї третьої) частини всіх його заробітків (доходів) щомісячно, але не менше 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду, а саме з 07.07.2025 року до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання якого зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання якої зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 ) аліменти на її утримання у розмірі 1/6 (однієї шостої) частини всіх його заробітків (доходів) щомісячно, починаючи з дня звернення з позовною заявою до суду, а саме з 07.07.2025 року і до досягнення донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання якого зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання якої зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 ) судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу - 5 000 грн. 00 коп. (п'ять тисяч гривень 00 коп.).
Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання якого зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Головуючий Є.М. Панасенко.