Справа № 503/337/25
Провадження № 2/503/420/25
19 серпня 2025 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Вороненка Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Черноморець Н.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кодима, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
Позивач подала до суду вище вказаний позов посилаючись на ті обставини, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_6 , з яким вона проживала разом. При цьому, до складу спадщини, яка відкрилась, увійшло право власності на житловий будинок та земельну ділянку, які належали спадкодавцю. Однак, позивач зазначає, що спадкодавець ОСОБА_6 заповіту не склав, а вона та її діти - відповідачі є спадкоємцями вказаного спадкового майна за законом. Тому вона фактично прийняла спадщинуі подала до Кодимської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, але не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину внаслідок того, що відповідачі, як спадкоємці, не подали до нотаріусу заяви про прийняття спадщини або відмови від прийняття спадщини. Позивач відзначає, що відповідачі пропустили строк для подання відповідних заяв та не подавали до суду позову про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини. Окрім того відповідачі з 2014 року не проживають в житловому будинку, який належав померлому спадкодавцю, оскільки виїхали за межі району. Натомість вона вступила у фактичне володіння та управління спадковим майном, користується ним та присадибною ділянкою, а також постійно в ньому проживає, але не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, оскільки крім неї спадкоємцями першої черги є відповідачі. У зв'язку з чим позивач для захисту своїх порушених прав вимушена пред'явити до відповідачів позов шляхом подання до суду відповідної позовної заяви, в якій просить визнати за нею, як спадкоємцем за законом, права власності на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 5122584600:01:002:0622 площею 1,0324 га розташовану на території Сербівської сільської ради Подільського району Одеської області, після смертіОСОБА_6 .
07.03.2025 року ухвалою суду (а.с.40-42) відмовлено в задоволенні клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору, а позовну заяву було залишено без руху та визначено строк і спосіб для усунення недоліків позовної заяви.
14.03.2025 року позивач подала до суду позовну заяву у новій редакції (а.с.51-52), у змісті якої уточнила обставину того, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавець - ОСОБА_6 був її колишній чоловік, з яким вона проживала разом. Окрім того позивачем надано до суду документ, що підтверджує сплату нею судового збору за подання до суду позовної заяви (а.с.50) у встановленому порядку і розмірі.
18.03.2025 року ухвалою суду (а.с.59-60) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у цивільній справі, розгляд якої визначено проводити в порядку загального позовного провадження. Одночасно відповідачам роз'яснено їх право подати на адресу суду відзив на позовну заяву (відзив). Копії даної ухвали, згідно вимог ст. 190 ЦПК України, були надіслані разом із копіями позовної заяви та доданих до неї документів і судовими повістками відповідачам за адресою їх зареєстрованого у встановленому законом порядку місцем проживання, згідно відповідної інформації Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 12.03.2025 року № 03-17/906 - 03-17/908 і 03-17/910 (а.с.44-47), отриманої судом на виконання вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України, та отримані ними 22.09.2024 року, у порядку встановленому пункту 1 ч.8 ст. 128 та пунктом 3 ч.6 ст. 272 ЦПК України, про що свідчать відповідні рекомендовані поштові повідомлення про вручення їм поштових відправлень (а.с.66-70).
У встановлений судом строк відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не скористалися своїми процесуальними правами учасників справи, а саме відзиви на позовну заяву (відзив) не подали.
16.04.2025 року ухвалами суду (а.с.78-86) відмовлено у прийнятті визнання відповідачами позову під час підготовчого провадження, а також закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві. При цьому, на уточнюючі запитання суду зазначила, що після розірвання шлюбу із спадкодавцем в 2005 році нового шлюбу з ним не укладала, але вважає себе, як дружину померлого спадкодавця, спадкоємцем за законом першої черги, бо продовжувала жити разом з ним після припинення шлюбу. Також зазначила, що діти не претендують на прийняття спадщини.
Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення позову зазначивши, що підтримають визнання права на спадщину за своєю матір'ю.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце судового засідання була своєчасно повідомлена належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-5, 8 п.3 ст. 128 ЦПК України, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення № 0610266040612 із судовою повісткою, яке було надіслано за місцем її проживання зазначеним нею у змісті своєї заяви від 11.03.2025 року (а.с.73) та яке 24.07.2025 року було повернуто поштою до суду неврученим із відміткою в довідці про причини повернення (Ф.20) про відсутність адресата за вказаною адресою. Окрім того, суд додатково надіслав судову повістку даному відповідачу у відповідності до положень ч.2, 4-6, 8 п.4 ст. 128 ЦПК України, за адресою її зареєстрованого у встановленому законом порядку місцем проживання, згідно інформації Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 12.03.2025 року № 03-17/906 (а.с.44), отриманої судом на виконання вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України, що в сукупності підтверджують відомості з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» про результат надіслання поштою рекомендованого відправлення № 0610266041228 та саме рекомендоване поштове відправлення № 0610266041228 із судовою повісткою, яке 09.07.2025 року було повернуто поштою до суду неврученим із відміткою в довідці про причини повернення (Ф.20) про відсутність адресата за вказаною адресою. При цьому, у змісті раніше поданої заяви від 11.03.2025 року (а.с.73), серед іншого, просила суд про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце судового засідання була своєчасно повідомлена належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-5, 8 п.3 ст. 128 ЦПК України, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення № 0610266039967 із судовою повісткою, яке було надіслано за місцем її проживання зазначеним нею у змісті своєї заяви від 11.03.2025 року (а.с.74) та яке 11.07.2025 року було повернуто поштою до суду неврученим із відміткою в довідці про причини повернення (Ф.20) про відсутність адресата за вказаною адресою. Окрім того, суд додатково надіслав судову повістку даному відповідачу у відповідності до положень ч.2, 4-6, 8 п.4 ст. 128 ЦПК України, за адресою її зареєстрованого у встановленому законом порядку місцем проживання, згідно інформації Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 12.03.2025 року № 03-17/910 (а.с.47), отриманої судом на виконання вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення № 0610266040230 із судовою повісткою, яке 09.07.2025 року було повернуто поштою до суду неврученим із відміткою в довідці про причини повернення (Ф.20) про відсутність адресата за вказаною адресою. При цьому, у змісті раніше поданої заяви від 11.03.2025 року (а.с.74), серед іншого, просила суд про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до положень ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Водночас із цим п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України передбачає, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Заслухавши позивача та відповідачів, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_6 та ОСОБА_1 народилась дитина - син ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , видане Крутівською сільською Радою Кодимського району Одеської області 03.03.1993 року (а.с.19), актовий запис № 4.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_6 та ОСОБА_1 народилась дитина - син ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , видане Крутівською сільською Радою Кодимського району Одеської області 23.11.1994 року (а.с.20), актовий запис № 15.
ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_6 та ОСОБА_1 народилась дитина - дочка ОСОБА_7 , про що свідчить копія свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 , повторно видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кодимського районного управління юстиції Одеської області 22.02.2012 року (а.с.21), актовий запис № 01 від 05.02.1997 року.
ІНФОРМАЦІЯ_5 у ОСОБА_6 та ОСОБА_1 народилась дитина - дочка ОСОБА_4 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , видане Крутівською сільською радою Кодимського району Одеської області 16.07.2001 року (а.с.22), актовий запис № 05.
23.02.2004 року Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області ОСОБА_6 було видано державний акт на право приватної власності на землю серії І-ОД № 072938, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 399 та згідно якого останньому належала земельна ділянка № НОМЕР_5 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,03 га розташована на території Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (наразі територія Кодимської міської територіальної громади Подільського району Одеської області) на підставі розпорядження голови Кодимської райдержадміністрації від 13.01.2004 року № 16, що підтверджує копія відповідного державного акту (а.с.13).
З 22.06.2005 року місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить копія витягу з Реєстру Кодимської територіальної громади сформованого 02.06.2023 року за № 2023/004163235 (а.с.4) та копія .
23.06.2005 року за ОСОБА_6 , на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 16.06.2005 року, було здійснено державну реєстрацію права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , про що свідчить копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Кодимським районним бюро технічної інвентаризації 23.06.2005 року за № 7587646 (а.с.11).
11.10.2005 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 був припинений внаслідок його розірвання, про що свідчить копія свідоцтва про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_6 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Кодимського районного управління юстиції Одеської області 11.10.2005 року ОСОБА_1 (а.с.23), актовий запис № 72.
11.03.2019 року за ОСОБА_6 було здійснено державну реєстрацію речового права на земельну ділянку кадастровий номер 5122584600:01:002:0622 площею 1,0324 га, яка належить йому згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 072938 виданого Кодимською райдержадміністрацією від 23.02.2004 року, про що свідчать відомості про право власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначені у витягу з індексним номером 159407588 сформованому державним реєстратором Кодимської районної державної адміністрації Одеської області 13.03.2019 року (а.с.12) та у витягу від 21.08.2024 року за № НВ-0002037532024 з додатком до нього (а.с.14-18).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер в м. Одесі під час перебування у стаціонарі ОО «ЦСЗКООР», про що свідчить копія лікарського свідоцтва про смерть № 000132 (остаточного) виданого Слобідським відділенням Комунальної установи «Одеське обласне паталогоанатомічне бюро» з довідкою про причину смерті (а.с.53) та копія свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_7 , виданого Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції 19.07.2019 року (а.с.5), актовий запис № 7653.
На момент смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 також були зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , що підтверджується копією довідки наданої Центром надання адміністративних послуг Кодимської міської ради Подільського району Одеської області 06.08.2024 року № 1700 до нотаріальної контори (а.с.6) та яка наявна в матеріалах самої спадкової справи № 168/2024 (а.с.с.5).
Замовником послуг з організації поховання ОСОБА_6 була ОСОБА_1 , про що свідчить копія рахунку-фактури № б/н від 20.07.2019 року ФОП ОСОБА_8 (а.с.54) щодо сплати витрат за організацію і проведення поховального ритуалу, копія договору-замовлення на організацію та проведення поховання № 050271 від 20.07.2019 року (а.с.55) з копією повідомлення-пам'ятки (а.с.56), копія свідоцтва про поховання № 030163 Комунального підприємства «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування» (а.с.57).
23.08.2019 року ОСОБА_7 зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 , у зв'язку з чим змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_8 , виданого Суворовським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції 23.08.2019 року (а.с.58), актовий запис № 876.
07.08.2024 року Кодимською державної нотаріальною конторою Одеської області, внаслідок подання ОСОБА_1 зави про прийняття спадщини, була заведена спадкова справа № 168/2024 після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , про що свідчить як зміст листа-відповіді наданого ОСОБА_1 Кодимською державної нотаріальною конторою Одеської області від 07.08.2024 року за № 369/02-14 (а.с.7) так і копія самої згаданої спадкової справи, яка була отримана судом від держнотконтори на виконання ухвали суду від 18.04.2025 року (а.с.93-94) у відповідності до положень ч.7 ст. 81 ЦПК України.
Водночас із цим суд зауважує, що матеріали згаданої спадкової справи не містять в собі документів, які б підтверджували зв'язок (подружжя, родинний) ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_6 , як цих відомостей не містить і сама заява ОСОБА_1 від 07.08.2024 року про прийняття спадщини.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у 2014 року виїхала за межі району і з того часу будучи зареєстрованими в спадковому житловому будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1 фактично в ньому не проживають, про що в сукупності свідчить зміст копії акту № 202 обстеження матеріально-побутових умов складеного депутатом Кодимської міської ради Євтодієм О.В. 07.08.2024 року (а.с.8), акту № 210 обстеження по факту проживання (не проживання) особи на території Кодимської міської ради (а.с.9) та акту обстеження матеріально-побутових умов (а.с.10) складені 20.08.2024 року депутатом Кодимської міської ради Луковою А.П.
У листі-відповідіКодимської державної нотаріальної контори від 07.08.2024 року № 369/02-14 (а.с.7) зазначено, що ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після смертіОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також те, що окрім нею згадану спадщину фактично прийняли ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Однак, суд зауважує, що з матеріалів згаданої спадкової справи у дійсності не вбачається обставин про належність ОСОБА_1 до кола спадкоємців спадкодавця ОСОБА_6 , зокрема першої чергу за законом, зокрема з огляду на те, що шлюб між ними був розірваний ще 11.10.2005 року, а відтак на час смерті останнього вони не були подружжям, що визнала сама позивач ОСОБА_1 у змісті позовної заяви в новій редакції (а.с.51 на звороті).
Нормативно-правове обґрунтування:
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкоємця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.(ст.1218 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.1 ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Висновки суду
- щодо обґрунтованості позову:
Суд вважає, що зазначене позивачем ОСОБА_1 у змісті своєї позовної заяви (як в первинній і новій редакціях) твердження про її належність до кола спадкоємців першої черги за законом (ч.1 ст. 1261 ЦК України) спадкодавця ОСОБА_6 є безпідставним, оскільки після розірвання їх шлюбу 11.10.2005 року і до часу смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 вона не перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі, а відтак не була його подружжям.
В свою чергу зі змісту норми ч.1 ст. 1268 ЦК України прийняти спадщину має право лише спадкоємець.
У відповідності до ч.1 ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
При цьому, ч.2 ст. 1259 ЦК України передбачає, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Однак, позивач ОСОБА_1 не заявляла вимог про встановлення факту проживання зі спадкодавцем ОСОБА_6 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, та/або позовних вимог про одержання права на спадкування після спадкодавця ОСОБА_6 разом із спадкоємцями за законом першої черги - його дітьми.
При цьому, сама по собі та обставина, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини спадкодавця ОСОБА_6 була зареєстрована та фактично проживала з ним за однією адресою: АДРЕСА_1 не є свідченням того, що вони проживали саме «разом», а не «окремо», хоча і за однією адресою.
Водночас акт обстеження матеріально-побутових умов (а.с.10), складений 20.08.2024 року депутатом Кодимської міської ради Луковою А.П., у змісті якого зазначено про те, що ОСОБА_1 «До липня 2019 року проживала разом з чоловіком - ОСОБА_6 (до його смерті)» на думку суду не є достатнім і переконливим доказом їх спільного проживання, оскільки зі змісту акту не вбачається джерела з якого згаданим депутатом було отримано вище зазначені відомості, що не виключає можливості того, ці відомості були внесені до акту зі слів самої ОСОБА_1 . Окрім того, суд звертає увагу на те, що зазначена у змісті акту обставина про те, що ОСОБА_6 був саме чоловіком ОСОБА_1 є такою, що вочевидь не відповідає дійсності, за умов припинення їх шлюбу ще 11.10.2005 року, а в суду викликає сумніви у повноті з'ясування дійсних обставин при складені акту.
При цьому, одне лише спільне проживання чоловіка і жінки не є достатнім для визнання фактичного подружжя сім'єю без наявності інших ознак сім'ї (висновок у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 343/1821/16-ц).
Суд відзначає те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 до 11.10.2005 року перебували між собою у зареєстрованому шлюбі.
Існування стосунків між позивачем та спадкодавцем і саме їх підтримання після розірвання шлюбу між ними пояснюється обставами наявності у них чотирьох спільних дітей та продовження проживання в одному помешканні, яке було набуте ОСОБА_6 23.06.2005 року (а.с.11), тобто ще під час їх перебування у шлюбі та за менш ніж чотири місяці до припинення шлюбу (а.с.23).
Однак, підтримання стосунків між позивачем та спадкодавцем після розірвання шлюбу й до часу смерті спадкодавця не можуть слугувати підставою для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без укладання шлюбу і тим більше не можуть бути підставою для визначення позивача в якості спадкоємця за законом. Під час розгляду справи позивачем не надано належних доказів, які б давали їй право на спадкування разом із спадкоємцем першої черги за законом та не доведено відповідними засобами доказування наявність вказаних у статті 1259 ЦК України юридичних фактів у їх сукупності для зміни черговості одержання права на спадкування (висновок у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.02.2020 року у справі № 761/24118/18).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент (пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» («Рrоnіnа V. Ukrаіnе») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00). Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Ураховуючи вище викладене суд вважає, що заявлений позивачем позов є необґрунтованим, у зв'язку з чим задоволенню не підлягає.
- щодо розподілу судових витрат:
Приймаючи до уваги, що відповідачами суду не повідомлено про понесення яких-небудь судових витрат у даній справі, то судом за умов відмови в задоволенні позову не встановлено судових витрат, які б потребували розподілу при ухваленні даного рішення.
Керуючись ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 ; зареєстроване та повідомлене місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_9 , до ОСОБА_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; повідомлене місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_10 , ОСОБА_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; повідомлене місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП невідомий, ОСОБА_4 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; повідомлене місце проживання: Хмельницька область, Хмельницький (раніше Красилівський) район, с. Радісне; РНОКПП НОМЕР_11 , ОСОБА_5 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; повідомлене місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_12 , про визнання права власності на спадкове майно.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Д.В. Вороненко