Справа № 502/698/14-ц
24 липня 2014 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого - судді Масленикова О.А.,
при секретарі Кітреску О.М.
розглянувши цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до
Кілійської міської ради
про встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до Кілійської міської ради Одеської області про встановлення факту належності житлового будинку по АДРЕСА_1 померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та визнання права власності за позивачем на вказаний житловий будинок в порядку спадкування за заповітом. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що його батько ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя спадкодавець залишив заповіт на ім'я позивача, в якому заповідав усе своє майно ОСОБА_3 , яке складається з житлового будинку по АДРЕСА_1 . При зверненні до нотаріальної контори, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину по заповіту, так як відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно, в зв'язку з чим позивач позбавлений права оформити спадщину за заповітом та просить встановити факт належності житлового будинку за померлим та визнати право власності на спадкове майно за позивачем за заповітом. На призначену дату розгляду справи позивачем було надано заяву, відповідно до якої він підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача - Кілійська міської ради, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши надані докази по справі, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Кілійським Райбюро ЗАГС Одеської області 21.06.1955 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
Відповідно свідоцтва про право особистої власності посвідченого Кілійським МБТІ, виданого на підставі рішення Кілійської міської Ради депутатів трудящих № 185 від 22.09.1977 року, будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 .
Факт відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим Кілійським райвідділом ЗАГС 13.07.1993 року, актовий запис про смерть № 181. /а. с. 4/
Відповідно довідки про реєстрацію місця проживання/ перебування особи виданої адресно-довідковим підрозділом Кілійського РС ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 знятий з реєстрації місця реєстрації по АДРЕСА_1 13.07.1993 року на підставі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого Кілійським відділом ЗАГС Одеської області від 13.07.1993 року. / а. с. 17/
Згідно заповіту посвідченого державним нотаріусом Кілійської районної державної нотаріальної контори за реєстровим № 2134 від 28.07.1992 року, ОСОБА_2 після своєї смерті заповідав житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Відповідно повідомлення державного нотаріусу Кілійської районної державної нотаріальної контори за вих. № 625/01-16 від 02.07.2014 року після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась, в передбачений законом (6 місяців з дня відкриття спадщини) до Кілійської районної державної нотаріальної контори ніхто не звертався.
Згідно архівного витягу від 11.03.2014 року виданого архівним відділом Кілійської районної державної адміністрації, рішенням Кілійської міської Ради депутатів трудящих м. Кілія Одеської області затверджено акт про закінчення будівництва та введення в експлуатацію індивідуальних житлових будинків, а саме: житлового будинку по АДРЕСА_1 .
За даними технічної інвентаризації, проведеної Кілійським районним бюро технічної інвентаризації від 28.02.2014 року, житловий будинок АДРЕСА_1 , в цілому складається з: літ. «А» - житлового будинку, літ. «Б» - літньої кухні, літ. «В» - сараю, літ. «Г» - гаражу, літ. «Д», «Е» - навісу, літ. «Ж» - вбиральні, літ. 1-4-І - надвірних споруд, фактично розташований на земельній ділянці площею 702 кв. м., в тому числі під забудовою - 291 кв.м.
При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:
У відповідності до п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, даний Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Враховуючи, що спадщина відкрилась за час дії відповідних положень ЦК УРСР, суд до спірних правовідносин щодо спадкування застосовує відповідні положення ЦК УРСР.
Позивач по справі відповідно до ст. 534 ЦК України (в редакції 1963 року) є спадкоємцем за заповітом.
Згідно ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) вважається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», - права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Виходячи зі змісту інформаційного листа № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, громадяни, які збудували житлові будинки до 05 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.
Оскільки судом встановлено, що позивач, як спадкоємець прийняв спадщину у вигляді побудованого спадкодавцем відповідно до вимог діючого на час проведення будівництва законодавства та прийнятого в експлуатацію нерухомого майна, та не має в позасудовому порядку оформити спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадщину, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту згідно ст. 16 ЦК України шляхом визнання за ним права власності на вказане майно, а позов - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК, ст. 16 ЦК України, ст. ст. 534, 549 ЦК УРСР, суд -
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, розмішений по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников