КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ
Справа № 947/28507/25
Провадження № 6/947/338/25
19.08.2025 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
за участю секретаря Матвієвої А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі у приміщенні суду справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» за участі заінтересованих осіб: Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра», ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження у виконавчих документах по справі №2-913/10, виданих Ленінським районним судом м. Севастополя,
31.07.2025 року до Київського районного суду міста Одеси, через засоби поштового зв'язку, надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» за участі заінтересованих осіб: Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра», ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження у виконавчих документах по справі №2-913/10, виданих Ленінським районним судом м. Севастополя.
В обґрунтування заяви, заявник посилається на те, що рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 09 червня 2010 року по цивільній справі №2-913/10 позовні вимоги ВАТ КБ «Надра» (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра») про стягнення заборгованості за кредитним договором №805/2007/840-ПК/02/109 від 23.10.2007 року було задоволено, а саме, суд вирішив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі філії Кримського регіонального управління суму заборгованості по кредитному договору №805/2007/840-ПК/02/109 від 23.10.2007 року у розмірі 2072517,35 грн., судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 700,00 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового розгляду справи у розмірі 120,00 грн.. а всього до стягнення - 2 074 337 (два мільйона сімдесят чотири тисячі триста тридцять сім) грн. 35 коп. Звернуто стягнення на заставне майно предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 , а у разі недостатності звернути стягнення на інше майно, що належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3.
30 липня 2020 року відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом електронних торгів № UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ ФК «Дніпрофінанcгруп» був укладений Договір №GL48N718070_I_6 про відступлення прав вимоги. За умовами даного Договору ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за Кредитним Договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) №805/2007/840-ПК/02/109 від 23.10.2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра», разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід'ємними частинами.
З посиланням на вказані обставини, заявник звернувся до суду з даними вимогами.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаною заявою було розподілено судді Калініченко Л.В.
Як вбачається з заяви, заявником порушено питання на стадії примусового виконання рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 09.06.2010 року по цивільній справі №2-913/10 за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №805/2007/840-ПК/02/109 від 23.10.2007 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Згідно з розпорядженням Верховного Суду від 05.07.2022 № 36/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (суди Автономної Республіки Крим та м. Севастополя)», територіальну підсудність судових справ Ленінського районного суду міста Севастополя змінено на Київський районний суд міста Одеси.
Отже, справа за вказаною заявою підсудна Київському районному суду міста Одеси.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 04.08.2025 року прийнято до розгляду вказану заяву та призначено дату, час і місце проведення судового засідання з повідомленням сторін по справі.
У судове засідання призначене на 19.08.2025 року сторони по справі не з'явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином. Представник заявника у первісній заяві зазначив про підтримання заявлених вимог та розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч.3 статті 442 ЦПК України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Приймаючи викладене та строки для розгляду відповідної заяви, судом було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні 19.08.2025 року за відсутності сторін по справі на підставі наявних в матеріалах справи документів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає заявою підлягаючою до задоволення, з наступних підстав.
У поданій до суду заяві заявник стверджує, що в провадженні Ленінського районного суду міста Севастополя на розгляді перебувала цивільна справа №2-913/10 за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №805/2007/840-ПК/02/109 від 23.10.2007 року.
Згідно з розпорядженням Верховного Суду від 05.07.2022 № 36/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (суди Автономної Республіки Крим та м. Севастополя)», територіальну підсудність судових справ Ленінського районного суду міста Севастополя змінено на Київський районний суд міста Одеси.
Відповідно до довідки Київського районного суду міста Одеси, матеріали цивільної справи №2-913/10, яка перебувала на розгляді у Ленінському районному суді міста Севастополя, в приміщенні Київського районного суду міста Одеси відсутні.
З наданих до заяви доказів вбачається, що 30 липня 2020 року відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» був укладений Договір №GL48N718070_I_6 про відступлення прав вимоги. За умовами даного Договору ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за Кредитним Договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) про стягнення заборгованості за кредитним договором №805/2007/840-ПК/02/109 від 23.10.2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра», разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід'ємними частинами.
Згідно зі ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд зазначає, що до вказаних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 442 ЦПК України, відповідно до якої, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
В правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цс 13) зазначено, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Відповідно до п. 11 узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13 та від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17.
Розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, Велика Палата Верховного Суду у судовому рішенні від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 зробила висновок про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. За відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження.
У постанові від 18.01.2022 у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником вважалася можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74-75) та від 16.02.2021 у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 дійшла висновку, що відповідно до змісту частини п'ятої статті 442 ЦПК України, ч. 6 ст. 12, п. 1ч.1, ч.5 ст.26, ч.5 ст.37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного статусу стягувача у виконавчому документі. Не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи такого відновлення. Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам ч. 1 ст. 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов'язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набрало законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов'язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог ч.1 ст.2 ЦПК України.
Отже, приймаючи вищевказані висновки, суд зазначає, що заміна стягувача, за наявності судового рішення яке набрало законної сили, в межах провадження по справі без визначеної стадії не допускається, оскільки відповідна заміна стягувача відбувається лише на стадії виконавчого провадження, як на завершальній стадії судового провадження.
Згідно статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Приймаючи вищевикладене, суд зазначає, що заявником в порушення вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України не надано жодних доказів на підтвердження перебування у Ленінському районному суді міста Севастополя цивільної справи №2-913/10, доказів що за наслідком її розгляду було ухвалено рішення, предметом розгляду даної справи було стягнення солідарно з ОСОБА_1 та інших осіб заборгованості на користь ПАТ КБ «Надра» саме за кредитним договором №805/2007/840-ПК/02/109 від 23.10.2007 року, право вимоги за яким набуто заявником - ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» за договором №GL48N718070_I_6 про відступлення прав вимоги від 30 липня 2020 року.
У відповідності до судових рішень оприлюднених у Єдиному державному реєстрі судових рішень, який перебуває у вільному доступі, судом встановлено наявність оприлюдненого тексту заочного рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 09.06.2010 року по цивільній справі №2-913/10 за позовом відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі філії Кримського регіонального управління до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору.
Вказаним заочним рішенням Ленінського районного суду міста Севастополя від 09.06.2010 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі філії Кримського регіонального управління суму заборгованості по кредитному договору у № 805/2007/840-ПК/02/109 від 23.10.2007 року у розмірі 2 072 517,35 грн., судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 700,00 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового розгляду справи у розмірі 120,00 грн.. а всього до стягнення - 2 074 337 (два мільйона сімдесят чотири тисячі триста тридцять сім) грн. 35 коп. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , а разі недостатності - звернути стягнення на інше майно, що належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Однак, в порушення вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, заявником не надано доказів на підтвердження видачі відповідних виконавчих листів з примусового виконання заочного рішення суду Ленінського районного суду міста Севастополя за наслідком розгляду цивільної справи №2-913/10, зокрема відносно боржника - ОСОБА_1 .
Крім того, заявником у поданій заяві не порушувалось відповідного питання з відновлення втраченого судового провадження цивільної справи №2-913/10 за позовом відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі філії Кримського регіонального управління до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору, яка перебувала в провадження Ленінсього районного суду міста Севастополя.
У відповідності до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, яка перебуває у вільному доступі, судом встановлено відсутність будь-яких відомостей щодо виконавчих проваджень з примусового виконання відносно боржника - ОСОБА_1 .
Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони виконавчого провадження не підлягає задоволенню, так як не доведена та не обґрунтована, оскільки за відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження немає й підстав для процесуального правонаступництва.
Керуючись ст. 442 ЦПК України, ст. 512, 514 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», за участі заінтересованих осіб: Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра», ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження у виконавчих документах по справі №2-913/10, виданих Ленінським районним судом м. Севастополя - залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий Л. В. Калініченко