Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/915/25
Провадження № 1-кп/499/103/25
про продовження строку тримання під вартою
18 серпня 2025 року селище Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , в режимі відеоконференції з обвинуваченим ОСОБА_5 , захисником обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в селищі Іванівка Березівського району Одеської області обвинувальний акт кримінального провадження №12025162260000278 внесеного до ЄРДР від 13.05.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4, ст.185, ч.1 ст.121 КК України, -
На розгляді у судді Іванівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 на стадії підготовчого провадження перебуває обвинувальний акт кримінального провадження №12025162260000278 від 13.05.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.121 КК України.
Прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки зберігаються ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та з урахуванням тяжкості вчинених правопорушень неможливо застосувати інші більш м'які запобіжні заходи.
В підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила задовольнити, адже інші більш м'які запобіжні заходи не дозволять належним чином проводити судовий розгляд кримінального провадження.
Обвинувачений спочатку погодився з клопотанням прокурора, однак в подальшому просив обрати більш м'який запобіжний захід.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 заперечила проти клопотання прокурора, просила застосувати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки обвинувачений раніше не судимий, не перебував у розшуку, щиро розкаявся у скоєному, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, вину визнає, бажає відшкодувати шкоду.
Потерпілий ОСОБА_4 вважав за потрібне застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Суд, розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників судового провадження, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.4, ст.185, ч.1 ст.121 КК України, та у нього відсутні міцні соціальні зв'язки (неодружений, немає на утриманні неповнолітніх дітей), відсутнє постійне місце роботи. Тобто, зазначений прокурором ризик можливості переховування обвинуваченого від суду продовжує існувати, бо під загрозою можливого покарання обвинувачений зможе залишити місце проживання та ймовірніше за все прийме спроби переховування від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченим не будуть вживатися заходи з метою перешкодити здійсненню правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, - судом не встановлено.
Наявний і ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений з урахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та покарання, що йому загрожує, у разі визнання винуватим, може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, знаючи адреси місць їх проживання.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_5 підтверджується тим, що останній раніше судимий за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку та громадської безпеки, що свідчить про те, що останній схильний до вчинення правопорушень як адміністративного, так і кримінального характеру, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, тому є соціально небезпечною особою, у зв'язку з чим не слід виключати, що перебуваючи на волі, усвідомлюючи безкарність, може вчинити нове кримінальне правопорушення.
Відтак, суд приходить до висновку, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а з урахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання винуватим, неможливо застосувати інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, оскільки вони не будуть достатніми для запобігання вищезазначеним ризикам, а тому обраний обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слід залишити без змін та продовжити на строк 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За приписами ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справи «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини скоєного, скрутний майновий стан обвинуваченого, зважаючи, що розмір застави може бути завідомо непомірним для нього, суд вважає за необхідне не застосовувати до нього заставу.
Таким чином, клопотання прокурора підлягає задоволенню з продовженням обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
До того ж, за результатами проведення підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень передбачених п.п.1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.
Так, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону, в ході досудового розслідування та в підготовчому судовому засіданні угоди між сторонами не укладено, підстави, передбачені п.п 4-8 ч.1, ч.2 ст. 284 КПК України, для закриття провадження - відсутні, підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Іванівському районному суду Одеської області.
Учасники не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.
Відтак, відсутні перешкоди призначення судового розгляду.
Враховуючи наведене, з урахуванням думки учасників кримінального провадження, щодо можливості призначення судового розгляду, їх позиції з питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду, суд приходить до висновку, що слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні, визначивши дату та місце його проведення.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 176, 177, 178, 314, 315, 369-372 КПК України, суд,
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту кримінального провадження №12025162260000278 внесеного до ЄРДР від 13.05.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4, ст.185, ч.1 ст.121 КК України на 08.09.2025 року о 11 годині 00 хвилин, викликати учасників кримінального провадження.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 днів, тобто до 17.10.2025 року включно.
Розмір застави не визначати.
Ухвала може бути оскаржена до Одеської апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня проголошення ухвали в частині продовження обвинуваченому дії запобіжного заходу, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та оголошено 19.08.2025 року.
СуддяОСОБА_7