Справа №498/823/25
Провадження №2/498/440/25
14 серпня 2025 року Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:
головуючої судді Чернецької Н.С.,
за участю секретаря судового засідання - Попович М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі. Велика Михайлівка, в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В провадженні Великомихайлівський районний суд Одеської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 19 червня 2025 року було відкрито провадження у справі.
14 липня 2025 року від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі, так як заборгованість була погашена відповідачем. В заяві також просив про повернення судового збору.
Представник позивача в судове засідання не з'явився.
Відповідач в судове засідання не з'явився, заяв, клопотань не надав.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши клопотання, суд приходить до наступного.
Статтею 255 ЦПК України визначені підстави закриття провадження у справі, зокрема суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору (пункт 2 частини першої); позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (пункт 4 частини першої).
Представник позивача в поданій заяві просить закрити провадження у зв'язку із відсутністю предмета спору, оскільки відповідач виконав своє зобов'язання перед позивачем, та просить суд повернути з державного бюджету суму судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 31 липня 2023 року в справі №335/8285/22, логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України дає підстави для висновку, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Суд зазначає, що факт виконання відповідачем претензій майнового характеру на стадії судового розгляду не свідчить про відсутність предмету спору. Провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судового рішення, за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" звернулось до ОСОБА_1 06 червня 2025 року та на момент звернення до суду з даним позовом спір існував, що виключає застосування судом механізму закриття провадження з підстав відсутності предмета спору.
Як вказано в заяві представника позивача, 10 липня 2025 року відповідач виконав свої зобов'язання перед позивачем, тобто врегулювання спору відбулось на стадії судового розгляду, після відкриття провадження у справі.
Приймаючи до уваги зміст поданої представником позивача заяви у справі, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, яким передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом, оскільки позивач не підтримує позовні вимоги саме внаслідок обставин, що призвели до зникнення предмета спору на стадії судового розгляду.
Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, згідно з правилами ст. 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не повертається у разі закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову, яка прийнята судом.
Статтею 142 ЦПК України встановлено порядок розподілу судових витрат у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
При цьому, подання представником позивача заяви про закриття провадження по справі є відмовою від позову у розумінні ч. 1 ст. 206 ЦПК України, тож заява у частині повернення судового збору згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» є необґрунтованою.
За таких обставин, провадження у справі підлягає закриттю, а судовий збір поверненню не підлягає, тому заява представника в частині повернення судового збору судом залишається без задоволення.
Керуючись ст. ст.133,142,255,256,258-260 ЦПК України, суд
Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- закрити на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.
В задоволенні клопотання представника позивача про повернення судового збору сплаченого за подання позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.С. Чернецька