Справа № 595/1171/25
Провадження № 1-кп/595/160/2025
19.08.2025 м. Бучач
Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілих ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025216130000112 від 01 серпня 2025 рокупро обвинувачення:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, працюючого охоронником у ФГ «ГАДЗ», несудимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, -
28 липня 2025 року близько 20 години 00 хвилин у ОСОБА_6 під час перебування в приміщенні житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин та в ході словесного конфлікту із своєю дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителькою АДРЕСА_1 , виник злочинний намір, спрямований на завдання їй побоїв.
Реалізуючи свій злочинний намір та доводячи його до логічного завершення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», 28 липня 2025 року близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_6 під час перебування в приміщенні житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті неприязних відносин та в ході словесного конфлікту із ОСОБА_4 умисно наніс їй три удари кулаком правої руки в обличчя з лівої сторони. Внаслідок нанесених побоїв ОСОБА_4 відчула різкий фізичний біль, проте тілесних ушкоджень не отримала.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 1 ст. 126 КК України, як умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю та не спричинили тілесних ушкоджень.
В подальшому, 28 липня 2025 року через невеликий проміжок часу близько 20 години 15 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи вищезазначеному домоволодінні, на ґрунті особистих неприязних відносин вступив у словесний конфлікт із своєю дочкою ОСОБА_5 .
В ході вказаного конфлікту у ОСОБА_6 виник злочинний намір, спрямований на нанесення побоїв та вчинення інших насильницьких дій своїй дочці ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительці АДРЕСА_1 .
28 липня 2025 року близько 20 години 20 хвилин ОСОБА_6 під час перебування в приміщенні житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті особистих неприязних відносин та в ході словесного конфлікту із ОСОБА_5 умисно схопив останню кистею лівої руки за волосся, при цьому шарпнувши в свою сторону, після чого, продовжуючи свої протиправні дії кулаком правої руки наніс два удари в ліву сторону обличчя ОСОБА_5 . Внаслідок нанесених побоїв та вчинення інших насильницьких дій ОСОБА_5 відчула різкий фізичний біль, проте тілесних ушкоджень не отримала.
Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 1 ст. 126 КК України, як умисне завдання побоїв та вчиненні інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
12 серпня 2025 року, згідно вимог ст. 471 КПК України, укладено угоду про примирення між потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_6 , з іншого боку, згідно якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 1 ст. 126 КК України, істотних для даного кримінального правопорушення обставин та покарання у виді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
Угодою передбачено наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, встановлені ст. 476 цього Кодексу.
Прокурор не заперечувала проти затвердження судом угоди про примирення між сторонами та призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.
Обвинувачений підтвердив добровільність укладення угоди про примирення між ним та потерпілими, просив затвердити угоду і призначити йому узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про примирення обвинуваченому зрозумілі.
Потерпілі в судовому засіданні просили затвердити угоду про примирення між ними та обвинуваченим і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.
Заслухавши учасників кримінального провадження, розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд вважає, що угода підлягає до затвердження з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, про що вони підтвердили під час судового засідання.
Також судом встановлено, що за умовами даної угоди міра покарання визначена відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом'якшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, вчинення кримінального проступку щодо подружжя та щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Згідно п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 469 цього Кодексу угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 і призначення останньому узгодженої сторонами кримінального провадження міри покарання.
Речові докази по справі відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 468, 469, 473, 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення від 12 серпня 2025 року, укладену між потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами кримінального провадження покарання у виді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст. 476 КПК України потерпілий та прокурор мають право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Роз'яснити обвинуваченому, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.
Вирок на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з дня вручення копії вироку.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 1 ст. 473 КПК України.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1