Справа № 595/1148/25
Провадження № 3/595/464/2025
19.08.2025 м. Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Созанська Л.І., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли із відділення поліції № 2 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
26 липня 2025 року о 22 год. 35 хв. в с. Ліщанці, вул. Вигін, 4 ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляду на стан алкогольного сп'яніння місці зупинки за допомогою газоаналізатору Драгер 6810 результат тесту 1,14 проміле, водій з результатом згідний, в медичний заклад їхати не бажав, від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Рекуш О.Р. подав до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, вмотивоване тим, що ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, заперечує, з протоколом та матеріалами, складеним щодо нього, не погоджується. Зазначає, що працівниками поліції допущено ряд порушень, докази його вини в сукупності є недостатніми для притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до результатів огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810» в організмі останнього було виявлено алкоголь 1,14 %о (проміле). Однак в матеріалах даної адміністративної справи відсутні сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку спецприладу Драгер 6810. Разом з тим, на відеозаписі видніються механічні пошкодження вищевказаного спецприладу під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці, оскільки прилад Драгер 6810 перев'язаний липкою стрічкою. Також поліцейські належним чином не роз'яснили ОСОБА_1 право на контрольний огляд у медичному закладі та склали протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно нього, чим порушили вимоги п.6 розділу 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 року. Отже, працівники поліції зробили неправильний висновок про те, що ОСОБА_1 погоджується із результатами проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці. За результатами огляду вказаного відеозапису, який є непослідовним, можна дійти висновку, що ознак алкогольного сп'яніння, зазначених у вищевказаному акті (різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає ситуації), у ОСОБА_1 немає. Крім того, з дослідженого судом відеозапису неможливо встановити чи встановлювалися взагалі у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, які б давали підстави для проведення огляду останнього. Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що ОСОБА_1 допустив будь-які порушення Правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин вважає, що всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчинені даного правопорушення слід тлумачити на його користь. Зважаючи на викладене, адвокат просить справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі ст. 247 КУпАП.
Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності, - адвокат Рекуш О.Р. в судове засідання не з'явився та, згідно поданої заяви, просить справу розглядати у його відсутності та відсутності ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши письмові докази, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Крім того, статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Частиною 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі ПДР) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 2.4 ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону № 580-VIII, поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Пунктом 2.9 «а» ПДР передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 403593 від 26 липня 2025 року, де роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, викладено суть правопорушення;
- рапортом старшого інспектора чергового ВП №2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Сайчука Б.М. від 26 липня 2025 року;
- результатом тесту № 9820 на алкоголь від 26 липня 2025 року, проведеного приладом «Dragеr Alcotest 6810» № ARBL-0858, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено 1,14 %о (проміле) алкоголю. Результат огляду останній не заперечував, що встановлено з відеозапису, дослідженого в судовому засіданні;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд ОСОБА_1 проведено у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота; тремтіння пальців рук). Результат огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 - 1,14 ‰ (проміле);
- направленнями водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, адресованого КНП «Бучацькій міській лікарні» Бучацької міської ради від 26 липня 2025 року, згідно якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5323563 від 26 липня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення у виді 510 грн. штрафу за ч. 5 ст. 121 КУпАП, а саме за те, що він 26 липня 2025 року о 22 год. 35 хв. в с. Ліщинці по вул. Вигін, 4 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3.в Правил дорожнього руху України;
- матеріалами відеофіксацій, долучених до справи, з яких слідує, що працівниками поліції зафіксовано факт керування та зупинку транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 . Підстава зупинки - керування транспортним засобом без ременя безпеки. Під час розмови з водієм поліцейським в останнього виявлено ознаку алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю. Водій визнав, що вживав пиво дві години тому, після чого ОСОБА_1 пройшов огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатору Драгер для визначення стану алкогольного сп'яніння, результат тесту - 1,14 проміле, в медичний заклад водій їхати не бажав. Працівниками поліції стосовно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення складено постанову ч. 5 ст. 121 КУпАП, а також адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з якими водія було ознайомлено. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонено.
Факту керування транспортним засобом і його рух перед складанням протоколу про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 не заперечував, дії працівників поліції не оскаржував.
Стосовно тверджень захисника про те, що в матеріалах справи відсутні свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, а також сертифікат відповідності, суд констатує наступне.
Відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки.
До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.
Пунктом 1 статті 17 вказаного Закону встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Цим Законом не встановлено вимог до засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01 січня 2016 року.
Згідно з Державним реєстром затверджених типів засобів вимірювальної техніки, газоаналізатори виробництва DragerSafetyAG&Co. KGaARevalstraвe 1, 23560 Lubeck, Germany, мають сертифікат відповідності типу UA.TR.002 102-17 Rev.1 від 15 жовтня 2019 року, строк дії якого встановлено до 05 жовтня 2027 року.
Окрім того, згідно з Наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року №1529 «Про державну реєстрацію медичних виробів», Газоаналізатор Drager Alkotest відноситься до переліку зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до Державного реєстру медичної техніки та виробів технічного призначення.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 висловлював вимогу про надання йому сертифікату відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, який використовували при його огляді.
Будь-яких зауважень з цього приводу сам ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу не заявляв, а доводи про протилежне нічим не підтверджені.
Аргументи захисника ОСОБА_1 про те, що на відеозаписі видніються механічні пошкодження вищевказаного спецприладу під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці, оскільки прилад Драгер 6810 перев'язаний скотчевою стрічкою, суд відхиляє, оскільки, згідно переглянутого відеозапису, скотчева стрічка на приладі Драгер 6810 відсутня, прилад під час його використання ознак несправності не виявляє. Окрім того, адвокат Рекуш О.Р. не був позбавлений можливості отримати інформацію щодо приладу Драгер 6810, в тому числі й сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку, шляхом звернення до органів поліції з відповідним запитом чи клопотати перед судом про необхідність витребування такої інформації. Будь-які докази, які б свідчили про неправомірне використання працівниками поліції газоаналізатора «Drager Аlcotest 6810» матеріали справи не містять та захисником суду не надано.
Відтак, твердження адвоката Рекуша О.Р. щодо наявності обґрунтованих сумнівів несправності приладу, за допомогою якого здійснювався огляд на стан сп'яніння, є лише його припущенням, які жодним доказом не доводяться. Також, на відеозаписі під час продуття газоаналізатору Драгер чітко зафіксовано, що водій отримав від працівника поліції запаковану трубку, пересвідчився в її герметичному пакуванні, яку сам же і розпакував, та передав поліцейському для подальшого використання в алкотестері Драгер, який відразу ж продув.
У поданому до суду клопотанні захисник зазначав про те, що поліцейські належним чином не роз'яснили ОСОБА_1 право на контрольний огляд у медичному закладі. Вказане спростовується даними відеозапису під назвою «export-3906r.mp4», переглянутого в судовому засіданні (на відрізку відео 07:00 хв), на якому ОСОБА_1 зазначив, що із результатом погоджується на місці, в медичний заклад їхати не бажає.
Аргументи захисника про те, що працівниками поліції допущено ряд порушень при складанні адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки захисник не наводить жодних відомостей про оскарження таких дій поліції в порядку, передбаченому КАС України, або до правоохоронних органів вищого рівня.
Також судом не встановлено будь-яких обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
Відтак, заперечення захисника, зазначені ним у клопотанні про закриття провадження, суд розцінює, які такі, що мають формальний характер та спрямовані на ухилення його підзахисним від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Наведеними письмовими доказами, достовірність яких у суду не викликає сумнівів, у повній мірі стверджується вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як слідує з довідки № 95813-2025, виданої 04 серпня 2025 року т.в.о начальника відділення поліції № 2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області М.Гикавим, згідно з даними ІП «Адмінпрактика» ІТС ІПНП, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 . Дане посвідчення водія працівниками поліції вилучене та зберігається у ВП №2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області.
Аналізуючи досліджені під час розгляду справи докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
У відповідності до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, ст. 130 ч. 1, 254, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. судового збору.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу може бути подано до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л. І. Созанська