Справа № 490/6688/25
н/п2/490/3963/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
про залишення позову без руху
19 серпня 2025 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Гуденко О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки померлої у праві спільної сумісної власності ,-
18.08.2025 року позивач звернулася до Центрального районного суду м. Миколаєва з даним позовом до відповідача, в якому просить: визначити, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 в праві спільної сумісної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 становила 1/2; визначити, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 в праві сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0772 га ( кадастровий номер 4810137200:16:031:0004), що розташованої по АДРЕСА_1 становила 1/2.
Дослідивши заяву з додатками, суддя вважає, що подану заяву належить залишити без руху, виходячи з наступного.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою (ст.24 ЦК України). Здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають всі фізичні особи.
Відповідно до ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смертю.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить визначити частку у праві спільної власності за померлою особою - ОСОБА_3 .
Оскільки цивільна правоздатність виникає у момент народження фізичної особи і припиняється у момент її смерті, особа стосовно якої позивач просить визначити частку та розмір частки на житловий будинок , не має цивільної правоздатності та не може бути учасником цивільних правовідносин.
З урахуванням зазначеного, суддя резюмує, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України.
За такого, враховуючи вищевказане, позивачу необхідно уточнити спосіб захисту порушеного права, враховуючи те, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а тому підлягає повторному залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України.
За такого, заява підлягає залишенню без руху.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Крім того, суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України, що не суперечить вимогам закону, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки померлої у праві спільної сумісної власності - залишити без руху.
Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення зазначеної ухвали для усунення недоліків.
Якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, вона буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://pm.od.court.gov.ua/sud1522/.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Гуденко О.А