Провадження № 2-с/470/5/25
Справа № 470/741/25
19 серпня 2025 року с-ще Березнегувате
Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Луста С.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,
13 серпня 2025 року Березнегуватським районним судом Миколаївської області було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" заборгованості за послуги з розподілу природного газу по особовому рахунку № НОМЕР_1 в розмірі 3735,83 грн., за період з 01 жовтня 2023 року до 30 вересня 2024 року та 302 грн. 80 коп. судового збору.
15 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу, в якій зазначила, що не погоджується із виданим судовим наказом, оскільки вважає, що боргу за розподіл природного газу в неї немає, а тому вбачається спір про право і судовий наказ підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи та заяву про скасування судового наказу, суддя підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, не вбачає.
Відповідно до ч. 3 ст.171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу.
Як встановлено ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Аналіз норм ЦПК України, які регламентують наказне провадження, дає підстави для висновку про те, що наказне провадження - це самостійний вид провадження цивільного судочинства, що існує поряд із позовним і окремим провадженням, якому притаманна певна процесуальна форма, що має певні особливості, пов'язані з тим, що ця форма забезпечує захист прав та інтересів стягувача, що має документи проти боржника, який не виконує свої зобов'язання. Метою наказного провадження є спрощення, скорочення та здешевлення судової процедури у тих випадках, коли це можливо та виправдано, та є ефективним засобом захисту прав боржника у безспірних справах. При вирішенні питання про видачу судового наказу суд не перевіряє обґрунтованість заявлених стягувачем вимог, оскільки на час видачі судового наказу суду невідомо про наявність спору між сторонами, через що в разі незгоди із таким наказом боржник може подати заяву про його скасування чи перегляд за нововиявленими обставинами, наслідком чого є скасування судом такого судового наказу, виданого в порядку наказного провадження.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є підставою для скасування судового наказу.
Керуючись ст.171 Цивільного процесуального Кодексу України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу- задовольнити.
Скасувати судовий наказ, виданий 13 серпня 2025 року Березнегуватським районним судом Миколаївської області по справі № 470/741/25, провадження № 2-н/470/228/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" заборгованості за послуги з розподілу природного газу за період з 01 жовтня 2023 року по 30 вересня 2024 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 в розмірі 3735,83 грн.
Роз'яснити стягувачу товариству з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", що воно має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. А. Луста