465/6989/25
2/465/3798/25
про повернення позовної заяви
19.08.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О.І., розглянувши питання про відкриття провадження у справі:
позивач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ: 14282829, електронна адреса : info@fuib.com , місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4)
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 )
предмет позову: стягнення безпідставно набутих грошових коштів,
14 серпня 2025 року на адресу Франківського районного суду м. Львова, через систему «Електронний суд» надійшла указана позовна заява, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 36 800 грн та вирішити питання про розподіл судових витрат.
На підтвердження своїх повноважень представляти інтереси Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» Бушком І.М. до позовної заяви додано довіреність.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 5 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У ст. ст. 46, 47 ЦПК України вказано, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Згідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
У ст. ст. 80, 91, 92 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) вказано, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Частиною 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
У п. 1. ч. 1, ч.ч. 3, 5, 6 ст. 62 ЦПК України вказано, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
У ч. 4 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вказано, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Отже, підтвердженням того, що позивач є юридичною особою і має цивільну правоздатність чи дієздатність є витяг або виписка із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) на позивача, які б підтвердили факт реєстрації позивача як юридичної особи, склад та повноваження його органів управління, тощо.
Водночас, встановлено, що згідно з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (ЄДРПОУ: 14282829) є Черненко Сергій Павлович,
а представниками: Загородников Артур Германович, Магдич Сергій Борисович, Єременко Федот Євгенійович, Костюченко Тетяна Василівна, Школяренко Костянтин Олександрович , Косенко Наталія Феліксівна , Скалозуб Леонід Павлович та Поліщук Дмитро Ігорович .
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду від 28.08.2023 у справі № 740/2873/22).
За змістом позовної заяви та доданих до неї матеріалів Бушко І.М. не є керівником позивача. У такому разі його повноваження діяти від імені позивача у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), однак у суду відсутня інформація про те, що Бушко І.М. має право діяти у порядку самопредставництва Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на підставі саме вказаних актів.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29.12.2019, коли набрав чинності Закон України від 18.12.2019 №390-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див. п. 18 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, п. 2.7. ухвали Верховного Суду від 28.07.2025 у справі № 463/8237/24).
Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України. Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім'я одного з працівників довіреності (див. п. 20 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20).
Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (див. п. 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20).
Подібні висновки викладені Верховним Судом також в ухвалах від 10.03.2023 у справі № 185/8512/21, від 06.07.2023 у справі № 541/1799/19, від 23.01.2024 у справі № 591/2885/23, від 19.02.2024 у справі № 367/1906/23, від 21.02.2024 у справі № 297/2875/17, від 23.02.2024 у справі № 761/36171/16-ц, від 26.02.2024 у справі № 133/2744/21, від 26.02.2024 у справі № 2011/17564/12, від 27.02.2024 у справі № 2-401/11, від 28.02.2024 у справі № 758/7617/23, від 28.02.2024 у справі № 604/649/23, від 12.03.2024 у справі № 296/1646/23, від 29.04.2024 у справі № 536/1267/18, від 12.09.2024 у справі № 761/26091/23, від 22.05.2025 у справі № 463/2101/23, від 26.05.2025 у справі № 295/12561/24, від 02.06.2025 у справі № 367/9263/18, від 02.06.2025 у справі № 760/33376/24, від 18.06.2025 у справі № 128/5221/23, від 23.06.2025 у справі № 824/23/25, від 03.07.2025 у справі № 761/27821/24, від 07.07.2025 у справі № 686/29503/23, від 09.07.2025 у справі № 461/9071/24, від 16.07.2025 у справі № 369/1761/22, від 21.07.2025 у справі № 485/2263/24, від 22.07.2025 у справі № 511/3270/23, від 23.07.2025 у справі № 755/6623/24, від 24.07.2025 у справі № 753/24627/21, від 25.07.2025 у справі № 757/49595/24, від 28.07.2025 у справі № 705/3625/24, від 28.07.2025 у справі № 552/2486/22, від 28.07.2025 у справі № 463/8237/24, від 29.07.2025 у справі № 465/5337/24, від 31.07.2025 у справі № 567/2114/23, від 31.07.2025 у справі № 467/1562/24, від 06.07.2025 у справі № 296/6029/22, тощо.
Разом з тим, постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 910/16580/23 уточнено попередній висновок та зазначено, що якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Так, позовна заява підписана Бушком І.М. на підтвердження повноважень якого додано копію довіреності.
Поряд із цим в додатку до позовної заяви не надано підтвердження того, що Бушко І.М., перебуває у трудових відносинах із позивачем, або має свідоцтво направо зайняття адвокатською діяльністю. Тому, входження до кола власне трудових обов'язків Бушка І.М. здійснення самопредставництва Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» у суді не підтверджено.
Водночас норми ЦПК України не містять повноважень суду самостійно з'ясовувати склад та повноваження органів управління позивачів-юридичних осіб.
З огляду на вказане до позовної заяви не додано засвідчені у визначеному законом порядку копії документів, які підтверджують повноваження представника позивача підписувати та подавати позовну заяву до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Частиною 7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Отже, у разі оформлення документів, які підтверджують повноваження представника відповідно до вимог ЦПК України, зокрема надання засвідченого витягу чи виписки із ЄДР, яка підтвердить склад та повноваження органів управління позивача, позивач може повторно подати позовну заяву до суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 19, 58, 60, 62, 175, 177, 185, 258-261, 274, 353, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 , про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, - повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому у ст. 261 ЦПК України.
Суддя: Баран О.І.