Провадження №2/447/632/25
Справа №447/728/25
18.08.2025 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Вербінець Є.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,
позивачка: ОСОБА_1
представник позивачки: ОСОБА_3
встановив:
06.03.2025 позивачка ОСОБА_1 звернулася в Миколаївський районний суд Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн. Покликається на те, що постановою судді судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатого В. Я. від 10 лютого 2025 року у справі № 447/3234/24 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а провадження у справі закрито у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, строків, передбачених статтею 38 КУПАП. Позивачка зазначила, що 31.10.2024 о 19:00 год. 07.11.2024 о 16:30 год. відповідачка, перебуваючи на вулиці загального користування висловлювалася нецензурною лайкою у громадському місці на її адресу. Внаслідок таких протиправних дій, ОСОБА_1 01.11.2024, 08.11.2024 вимушена була звертатись за медичною допомогою. Після чого, позивачці було встановлено діагноз: «гостра реакція на стрес». Зазначила, що дії відповідачки спричинили їй моральну шкоду.
Позивачка звертає увагу на те, що наслідки перенесених подій призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін: порушення сну, швидка втомлюваність, пасивність, знижений настрій, пригніченість, нервозність, дратівливість, образливість, чутливість, реакції замикання, емоційна напруга, насторога, невпевненість в собі, тривога з приводу майбутнього. Просила стягнути з відповідачки моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн., сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн..
07.03.2025 сформовано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання відповідачки, відповідно до якої, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
10.03.2025 Миколаївський районний суд Львівської області прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив, що справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалу суду від 10.03.2024, копію позовної заяви та доданих до неї документів, суд скерував на адресу місця проживання відповідачки, та такі були нею одержані, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою «вручено особисто».
14.07.2025 від представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Гивеля В.П. надійшов відзив на позовну заяву. Просить визнати пропуск відповідачкою строку на подачу відзиву поважним, та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що ініціатором сварок, які мали місце 31.10.2024 та 07.11.2024 була позивачка та її чоловік ОСОБА_4 . Між сторонами існує тривалий конфлікт на постійній основі, який регулярно виникає через земельну ділянку, свійських тварин, тощо. Крім того, постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 09.12.2024 у справі №447/3369/24 чоловіка позивачки, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 175 КУпАП, за подію, яка відбулася 07.11.2024 близько 18 год. 30 хв. Судом було встановлено, що ОСОБА_4 перебуваючи на АДРЕСА_2 , висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 . Окрім того, представник відповідачки наголошує, що 08.11.2024 ОСОБА_2 зверталась до відділення поліції №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області зі скаргою на протиправні дії ОСОБА_4 , оскільки останній на постійній основі погрожує відповідачці нанесенням тілесних ушкоджень та навіть вбивством, що стверджується копією протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію. Внаслідок таких неправомірних дій відповідачка отримала гострий мозковий інсульт, що підтверджується довідкою №374 від 11.12.2024. ОСОБА_2 вважає, що позивачка безпідставно вимагає компенсацію за надумані моральні страждання у розмірі 20000,00 грн., оскільки ОСОБА_1 не долучено жодного належного документу на підтвердження своїх позовних вимог. ОСОБА_2 вважає, що її вина у заподіянні моральних страждань позивачці відсутня.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Ратич Т.М. позовну заяву підтримали в повному обсязі, просили таку задовольнити із наведених у ній підстав.
Суд встановив:
Постановою судді судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатого В. Я. від 10 лютого 2025 у справі № 447/3234/24 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а провадження у справі закрито у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, строків, передбачених статтею 38 КУПАП.
Відповідно до копії довідки виданої КНП «Новороздільська МЛ» від 22.01.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 01.11.2024 та 08.11.2024 перебувала на амбулаторному прийомі та амбулаторному лікуванні з діагнозом: гостра реакція на стрес.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із спричиненням позивачці моральної шкоди завданої адміністративним правопорушенням.
Оцінка суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому у цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів.
Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою 2 цієї статті.
Таким чином, частина перша статті 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв'язку та вини заподіювача.
За змістом частин 3-5 статті 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Представник ОСОБА_1 просить стягнути з відповідачки на користь позивачки 20000,00 грн. моральної шкоди, мотивуючи в основному тим, що внаслідок вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, потерпіла ОСОБА_1 зазначала душевних страждань у вигляді занепокоєння та нервозності, порушення сну, емоційної напруги.
Пунктами 9, 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. При заподіянні особі моральної шкоди обов'язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.
Крім того, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, а ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення. Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин (постанова Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 639/2981/19).
Таким чином, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, керуючись принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості, при цьому враховуючи характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних), яких позивачка зазнала через вчинення 31.10.2024, 07.11.2024 щодо неї адміністративних правопорушень передбачених ст. 173 КУпАП, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивачки 2000 грн. моральної шкоди і вважає такий розмір достатнім для розумного задоволення потреб ОСОБА_1 , як потерпілої особи.
Окрім цього, позивачка просить про стягнення з відповідачки на її користь 5000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги- це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми убачається, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
З матеріалів справи встановлено, що 26.02.2025 між адвокатом Ратичем Т.М., що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №001123 від 08.12.2016 та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги, згідно умов якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу.
Відповідно до п. 1.1 договору від 26.02.2025, правова допомога за цим договором надається у складанні/поданні позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, клопотань, заяв, участь адвоката у судових засіданнях (за необхідності).
Відповідно до п.2.3 договору, загальна вартість послуг адвоката становить 5000 грн.
Пунктом 2.4 передбачено, що вартість послуг, визначені в п.2.3 цього договору, клієнт сплачує адвокату протягом 30 днів з моменту набрання законної сили рішенням Миколаївського районного суду Львівської області у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.
Отже, з огляду на конкретні обставини справи та відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, ціною позову, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, а також відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про відшкодування понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи те, що позовні вимоги позивачки задоволено частково, суд стягує з ОСОБА_2 на користь держави 121 грн. 12 коп. судового збору.
Керуючись ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 137, 141, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 23, 1167 ЦК України, суд,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок, завдану адміністративним правопорушенням.
У задоволенні решти вимог- відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 121 (сто двадцять одна) гривня 12 копійок, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 18.08.2025.
Суддя Павлів В. Р.