Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" серпня 2025 р.м. ХарківСправа №922/2074/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ"
доПриватного акціонерного товариства "УКРПРОМОБЛАДНАННЯ"
простягнення коштів
без виклику учасників справи
ПрАТ "ЗЗРК" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ПрАТ "УКРПРОМОБЛАДНАННЯ", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму збитків 23.000,00 грн у вигляді втраченого податкового кредиту, а також судові витрати.
Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині оформлення податкової накладної та її реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних, що позбавило позивача права на віднесення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту в сумі 23.000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.06.2025 з урахуванням малозначності справи №922/2074/25 в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
08.07.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив (вх. №16053/25), в якому зазначає, що ним було своєчасно виписано податкову накладну від 11.02.2022 №38 та відправлено на реєстрацію, проте з непередбачених обставин, які не залежали від волі ПрАТ "УКРПРОМОБЛАДНАННЯ", а саме - помер директор ОСОБА_1 . У зв'язку зі смертю директора кваліфікований сертифікат відкритого ключа було скасовано, а отже відповідач втратив можливість для реєстрації виписаних податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН до призначення нового директора. Після призначення нового директора Жаворонкова О.М. відповідачем була вдруге подана для реєстрації податкова накладна від 11.02.2022 №38, втім її не було прийнято податковими органами, оскільки відомості про особу, яка склала податкову накладну, не відповідають КЕП особи, що підписала документ. В подальшому 02.06.2025 на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №520/13218/24 Державна податкова служба України зареєструвала податкову накладну від 11.02.2022 №38 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідач зазначає, що ним не було порушено встановлених чинним законодавством вимог до порядку реєстрації податкової накладної. А втрата позивачем права на включення до податкового кредиту сум ПДВ сталась внаслідок протиправних дій Державної податкової служби.
09.07.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №16087/25), в якій зазначив, що ПрАТ "ЗЗРК" було втрачено право на формування податкового кредиту у зв'язку з бездіяльністю відповідача щодо реєстрації податкової накладної від 11.02.2022 №38 як до настання смерті директора в березні 2022, так і після призначення нового директора ПрАТ "УКРПРОМОБЛАДНАННЯ". Втім відповідач направив податкову накладну від 11.02.2022 №38 на реєстрацію 27.01.2023, проте така накладна не була прийнята Державною податковою службою України. Лише тільки 02.06.2025 така податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН. Втім, законодавством не передбачено виключень щодо термінів формування податкового кредиту за податковими накладними, які реєструються в ЄРПН згідно з рішенням суду, а строки включення в податковий кредит перериваються тільки у разі зупинення реєстрації податкової накладної. Також, позивачем зазначається щодо пропущення відповідачем строку на подачу відзиву, у зв'язку з чим останній просить суд відмовити в прийнятті відзиву.
Щодо твердження позивача про пропуск строку на подачу відзиву, то суд зазначає про те, що відповідачем не був прощений процесуальний строк на подання відзиву, оскільки як свідчать матеріали справи ухвала суду про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 20.06.2025 о 17:41 год (п'ятниця). В силу приписів абзацу другого пункту 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення вважається робочий день, наступний за днем його відправлення, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години. А отже, днем вручення ухвали про відкриття провадження у справі є 23.06.2025 (понеділок) наступний робочий день. За таких обставин, враховуючи положення частини першої статті 116 ГПК України, останнім днем строку на подання відповідачем відзиву є 08.07.2025.
Правом на подання заперечень відповідач не скористався.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.
Між ПрАТ "УКРПРОМОБЛАДНАННЯ" (постачальник) та ПрАТ "ЗЗРК" (покупець) був укладений Договір поставки від 29.10.2020 №20/967 (надалі - Договір). Згідно з його умовами постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити за обладнання, найменування, асортимент, ціна, кількість, код УКТЗЕД поставки якого вказуються в Специфікаціях до Договору, які є невід'ємною його частиною.
Згідно з пунктом 4.2. Договору оплата здійснюється на умовах, передбачених у специфікаціях.
Відповідно до пункту 4.6. Договору якщо оплата обладнання покупцем проведена, і внаслідок порушення постачальником встановлених чинним законодавством вимог до порядку заповнення та/або реєстрації податкової накладної (зупинка реєстрації), при якій покупець не має права на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, зазначеного в податковій накладній, постачальник зобов'язаний відшкодувати покупцю збитки в розмірі сплаченої суми податку на додану вартість протягом 3 робочих днів з моменту надіслання йому відповідного повідомлення покупця або в інші строки, узгоджені сторонами.
Цей Договір набуває чинності з моменту підписання його повноважними представниками сторін і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за Договором (пункт 12.1. Договору).
Як зазначає позивач, між сторонами була підписана, зокрема, Специфікація від 16.12.2021 №9 до Договору на суму 138.000,00 грн (ПДВ 20% - 23.000,00 грн) на поставку наступного товару "Стенд універсальний для ремонту ДВС, КПП мостів ті ін. вагою до 3000 кл (ел. привід).
На виконання умов Специфікації від 16.12.2021 №9 Договору відповідачем був поставлений, а позивачем прийнятий товар на суму 138.000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 23.000,00 грн, про що свідчить підписана видаткова накладна від 11.02.2022 №121.
В подальшому позивачем були сплачені відповідачу грошові кошти в сумі 138.000,00 грн, про що свідчить платіжна інструкція від 30.03.2022 №6444.
Листом від 07.03.2024 №03-24/31 позивач звернувся до відповідача, в якому вимагав протягом 3 робочих днів зареєструвати податкові накладні, які не були зареєстровані, в т.ч. за Договором на суму незареєстрованого ПДВ - 23.000,00 грн.
30.07.2024 позивач надіслав на адресу відповідача Претензію від 30.07.2024 №20/154, в якій, посилаючись на те, що 19.07.2024 сплив строк для реєстрації податкової накладної, на підставі якої ПрАТ "ЗЗРК" мало отримати право на включення суми ПДВ 23.000,00 грн, просив перерахувати суми завданих збитків у розмірі 23.000,00 грн на підставі пункту 4.6. Договору. Втім відповідач відповіді на претензію не надав, збитки в добровільному порядку не сплатив.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення зазначеної суми збитків у зв'язку з непроведенням відповідачем своєчасної реєстрації податкової накладної.
За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з частиною першої статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.
Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21.
Виходячи з наведеного та в силу статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов'язок доведення факту спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв'язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.
Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений Договір та підписана, зокрема Специфікація від 16.12.2021 №9 до Договору на поставку ПрАТ "УКРПРОМОБЛАДНАННЯ" товару на суму 138.000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 23.000,00 грн.
Відповідач виконав свій обов'язок з поставки обумовленого Специфікацію товару позивачу, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної від 11.02.2022 №121, яка підписана сторонами без зауважень та скріплена печатками підприємств. В подальшому, позивачем були сплачені відповідачу грошові кошти в сумі 138.000,00 грн, про що свідчить платіжна інструкція від 30.03.2022 №6444. Дана обставина відповідачем не заперечується.
Умовами пункту 4.6. Договору сторони передбачили, що якщо оплата обладнання покупцем проведена, і внаслідок порушення постачальником встановлених чинним законодавством вимог до порядку заповнення та/або реєстрації податкової накладної (зупинка реєстрації), при якій покупець не має права на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, зазначеного в податковій накладній, постачальник зобов'язаний відшкодувати покупцю збитки в розмірі сплаченої суми податку на додану вартість протягом 3 робочих днів з моменту надіслання йому відповідного повідомлення покупця або в інші строки, узгоджені сторонами.
30.07.2024 позивач надіслав на адресу відповідача Претензію від 30.07.2024 №20/154, в якій, посилаючись на сплив строк для реєстрації податкової накладної, на підставі якої ПрАТ "ЗЗРК" мало отримати право на включення суми ПДВ 23.000,00грн, просив перерахувати суми завданих збитків у розмірі 23.000,00 грн на підставі пункту 4.6. Договору. Втім відповідач відповіді на претензію не надав, збитки в добровільному порядку не сплатив.
Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/ розрахунок коригування в електронному вигляді.
Податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді.
Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної від 31.12.2015 №1307 (далі - Наказ №1307) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Пунктом 5 Наказу №1307 визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених ПК України та цим порядком.
Граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та становлять:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Враховуючи викладене, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Як вже було зазначено вище судом, поставка товару за Специфікацією від 16.12.2021 №9 до Договору відбулася 11.02.2022, а отже граничним строком реєстрації податкової накладної від 11.02.2022 №38 є 28.02.2022.
Натомість, у зв'язку із запровадженням на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.20222 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України були внесені зміни, зокрема, абзацом 3 підпункту 69.1. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо, зокрема, реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.
Тобто, строк реєстрації податкової накладної від 11.02.2022 №38 був продовжений до 15.07.2022 включно.
Разом із тим, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів реєстрації податкової накладної від 11.02.2022 №38 як до 28.02.2022, так і до 15.07.2022.
У постанові Верховного суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22 висловлено правову позицію про те, що хоча обов'язок відповідача зареєструвати податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, але у разі визначення такого обов'язку у господарському договорі такий обов'язок стає також господарсько-договірним зобов'язанням перед позивачем, і саме невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків.
Суд зазначає, що звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних є належним способом захисту права для заявника (покупця). Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, і такий висновок враховується судом відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України.
Як було зазначено вище, положеннями пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Судом встановлено, що відповідач не виконав вимог статті 201 ПК України щодо реєстрації податкової накладної від 11.02.2022 №38 на суму 138.000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 23.000,00 грн. У зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної і, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 23.000,00 грн.
Такі обставини відповідачем не заперечуються. Натомість відповідач у відзиві зазначає, що неможливість реєстрації податкової накладної від 11.02.2022 №38 пов'язана зі смертю директора ПрАТ "УКРПРОМОБЛАДНАННЯ" ОСОБА_2 , який на підставі наказу від 03.12.2024 №112 був уповноважений підписувати та реєструвати в ЄРПН податкові накладні / розрахунки коригувань від імені ПрАТ "УКРПРОМОБЛАДНАННЯ".
В серпні 2022 було призначено нового директора ПрАТ "УКРПРОМОБЛАДНАННЯ" ОСОБА_3 , про що були внесені відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців та отримано новий кваліфікований електронний підпис. Після цього, виписані податкові накладні, в тому числі й спірна податкова накладна від 11.02.2022 №38, вдруге були подані для реєстрації за підписом нового директора, проте відповідно до квитанцій, їх також не було прийнято, оскільки відомості про особу, яка склала податкову накладну, не відповідають КЕП особи, що підписала документ.
Разом із тим суд зазначає, що матеріали справи містять лише квитанцію №1 з якої вбачається, що податкова накладна від 11.02.2022 №38 була надіслана до Державної податкової служби України 27.01.2023 та відповідно цей документ не був прийнятий податковим органом. Доказів надсилання податкової накладної від 11.02.2022 №38 раніше цієї дати (27.01.2023) матеріали справи не містять, а отже твердження відповідача про те, що спірна податкова накладна вдруге надсилалася до Державної податкової служби України не підтверджені належними та допустимими доказами.
При цьому, дії/бездіяльність податкового органу з нереєстрації податкових накладних не мають безпосереднього причинного зв'язку із шкодою, завданою покупцю в розмірі податкового кредиту. Оскільки покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів/послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10. статті 210 Податкового кодексу України зумовлює лише обов'язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.
Отже, на продавця законом покладається обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також право/можливість у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), і від вчинення таких дій продавця залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.
Якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було неправомірне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником/продавцем за спричинену цим шкоду.
Відповідні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21.
Суд зазначає, що сам факт відсутності реєстрації податкової накладної від 11.02.2022 №38 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з її неприйняттям податковим органом є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання.
Крім того, як свідчать матеріали справи, після відмови в реєстрації спірної податкової накладної від 11.02.2022 №38 відповідач не звертався до Державної податкової служби України зі скаргою на такі дії. А лише через 15 місяців у травні 2024 (як свідчать дані з Єдиного державного реєстру судових рішень) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, що вочевидь свідчить про невжиття ПрАТ "УКРПРОМОБЛАДНАННЯ" достатніх заходів для реалізації встановленого статтею 201 Податкового кодексу обов'язку щодо належної реєстрації спірної податкової накладної.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов'язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв'язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20 (провадження № 12-41гс21, пункт 9.8).
Отже, за висновками суду, навіть правова оцінка, надана рішенням суду в іншій справі, в даному випадку рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №520/13218/24, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025, зокрема щодо того, чи є певна поведінка Державної податкової служби України правомірною або неправомірною, не є обов'язковою для суду, оскільки сама бездіяльність продавця (відповідача) щодо реєстрації податкової накладної свідчить про протиправну поведінку останнього.
З наведеного слід дійти висновку про те, що в контексті доказування такої складової цивільного правопорушення як протиправна поведінка заподіювача збитків, господарський суд має самостійно оцінити надані докази, зокрема ті, що стосуються реєстрації податкових накладних, так і самостійно здійснити оцінку дій чи бездіяльності продавця, у тому числі щодо порушення ним податкового законодавства.
В даному випадку, відповідач не довів належними та допустимими доказами виконання обов'язку щодо реєстрації спірної податкової накладної як у встановлений Податковим кодексу України строк, так і відразу після призначення нового директора ПрАТ "УКРПРОМОБЛАДНАННЯ", навіть за умови порушення такого строку. А оскарження відмови в реєстрації спірної податкової накладної відбулося після спливу 15 місяців від моменту вчинення податковим органом такої дії, що свідчить про тривалу бездіяльність відповідача щодо оскарження таких дій.
Крім того, факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни (див. постанову Верховного Суду від 07.06.2023 у cправі №916/334/22).
З огляду на викладене є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання, визначеного законом, обов'язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на суму 23.000,00 грн, яка фактично є збитками, а отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
При цьому, посилання відповідача на сертифікат Харківської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №6300-24-0235 судом не приймається до уваги, оскільки в даному сертифікаті були засвідчені форс-мажорні обставини щодо неможливості зареєструвати ПрАТ "УКРПРОМОБЛАДНАННЯ" податкові накладні, в т.ч. від 11.02.2022 №38, у період з 24.02.2022 до 19.08.2022. А отже, такі обставини перестали існувати з 20.08.2022, що не позбавляло відповідача зареєструвати такі податкові накладні. Втім, як вже було встановлено судом, відповідач надіслав податкову накладну від 11.02.2022 №38 для реєстрації її в ЄРПН лише 27.01.2023, тобто поза межами строку дії форс-мажорних обставин, встановлених сертифікатом Харківської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №6300-24-0235.
При цьому, суд зазначає, що наявність форс-мажорних обставин щодо неможливості зареєструвати податкові накладні в період з 24.02.2022 до 19.08.2022 може бути підставою для звільнення відповідача від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, а не від обов'язку їх зареєструвати відразу, коли такі обставини (форс-мажор) перестали існувати.
З урахуванням вказаного суд виснує, що позивачем доведена обставина наявності усіх елементів складу господарського правопорушення у діях (бездіяльності) відповідача, натомість відповідачем на спростування цих обставин жодного доказу суду не подано, а також не доведено суду обставини відсутності його вини у спірних правовідносинах.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтями 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на викладене, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 23.000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями статті 129 ГПК України, згідно з якими судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.422,40грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "УКРПРОМОБЛАДНАННЯ" (Україна, 61001, Харківська обл., м. Харків, майдан Захисників України , буд. 7/8, код ЄДРПОУ 30655877) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ" (Україна, 69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158, офіс 210, код ЄДРПОУ 00191218) суму збитків 23.000,00 грн у вигляді втраченого податкового кредиту та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.422,40 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "19" серпня 2025 р.
Суддя Н.С. Добреля