Справа № 211/4058/25
Провадження № 2/211/1947/25
іменем України
18 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Лебеженка В.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Строганової Е.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу № 211/4058/25 за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Маслової Валентини Леонідівни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_6 , про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна дійсним, -
Адвокат Маслова В.Л., діючи в інтересах ОСОБА_1 , 21.04.2025 року звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 25.12.1998 року на товарній біржі «Українська Біржа Нерухомості» між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діяла за себе та як законний представник свого неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , від особи якого діяла ОСОБА_3 , як продавцями з однієї сторони, та ОСОБА_7 , як покупцем з іншої сторони.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що 25.12.1998 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діяла за себе та як законний представник свого неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , від особи якого діяла ОСОБА_3 , як продавцями з однієї сторони, та ОСОБА_7 , як покупцем з другої сторони, був укладений договір купівлі-продаж нерухомого майна - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений договір купівлі-продажу, на підставі ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», був зареєстрований на товарній біржі «Українська Біржа Нерухомості» 25.12.1998 року за № 1-596. 21.01.1999 року квартира АДРЕСА_2 була зареєстрована за ОСОБА_7 в КП «Криворізьке БТІ» на праві приватної власності та записано у реєстрову книгу №159П, сторінка №330, запис №330. Вказаний договір нотаріально не посвідчений. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_8 . За життя заповіт вона не складала, а тому спадщину приймають спадкоємці за законом. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_7 є її дочки: позивач - ОСОБА_1 , та третя особа - ОСОБА_6 , які 02.12.2024 року звернулися до державного нотаріуса Сьомої криворізької державної нотаріальної контори Грабевник О.В. із заявами про видачу їм свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті їх матері ОСОБА_7 . Однак нотаріус відмовила їм у видачі свідоцтв, мотивуючи це тим, що угода щодо спадкового майна, зокрема квартири за адресою: АДРЕСА_1 , обов'язково мала бути посвідчена нотаріально. Крім того зазначила, що нотаріально договір купівлі - продажу посвідчений не був, оскільки працівники товарної біржи запевнили, що відповідно до ст. 15 ЗУ «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, що було зазначено у тексті договору. У зв'язку з тим, що спірний договір від 25.12.1998 року не було нотаріально посвідчено у відповідності до вимог ст.ст. 47, 227 ЦК УРСР 1963 року, позивач позбавлена можливості реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_7 , а тому вимушена звернутися до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 09.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (викликом) сторін (а.с.36).
Позивач та його представник правом на участь у судовому засіданні не скористалися, від представника позивача до суду надійшла заява, в якій вона просила справу розглянути за її та позивача відсутності, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подавали. Причини неявки суду не відомі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_6 , у судове засідання не з'явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, належне повідомлення відповідачів, не подання відзиву у встановлений судом строк, суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши та оцінивши наявні у справі письмові докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, встановивши фактичні обставини справи, дійшов до такого висновку.
Судом установлено, що 25 грудня 1998 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діяла за себе та як законний представник свого неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , від особи якого діяла ОСОБА_3 , як продавцями з однієї сторони, та ОСОБА_7 , як покупцем з іншої сторони, був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 72, 5 кв.м., житловою площею 42, 2 кв.м. (а.с. 19).
Договір купівлі-продажу квартири був зареєстрований на товарній біржі «Українська Біржа Нерухомості» (Криворізька філія) за реєстраційним номером 1-596 відповідно до протоколу відкритих торгів №334 від 25 грудня 1998 року та на підставі ст.15 Закону України «Про товарну біржу» нотаріальному посвідченню не підлягав.
На підставі зазначеного договору купівлі-продажу від 25 грудня 1998 року право особистої власності на житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстроване за ОСОБА_7 в КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 21 січня 1999 року, запис в реєстровій книзі №36П, стор. №330, запис №330 (а.с.19 - зворот).
Відповідно до технічного паспорту, квартира АДРЕСА_2 загальною площею 72, 5 кв.м., розташована на 4 поверсі 9-поверхового будинку, складається з 3-х кімнат житловою площею 42, 2 кв.м. (1 кімната - 17, 3 кв.м., 2 кімната - 12, 4 кв.м., 3 кімната -12, 5 кв.м.), коридору - 4, 1 кв.м., ванної кімнати - 2,4 кв.м., туалету - 0,9 кв.м., кухні - 8,4 к.в.м., вбудованої шафи - 0, 6 кв.м., коридору - 8,3 кв.м., лоджії - 1, 5 кв. М (а.с.20-21).
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 22.08.2023 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.16).
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно зі ст.ст.1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Спадкування здійснюється за законом або заповітом.
Враховуючи відсутність складеного та посвідченого за життя ОСОБА_7 заповіту, спадкування належного їй за життя майна здійснюється в порядку спадкування за законом відповідно до черговості, визначеної ст.ст.1261-1265 ЦК України.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Позивач ОСОБА_1 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_6 є дочками ОСОБА_9 .
Факт родинних відносин підтверджується:
-копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 від 27.06.1963 року (а.с. 12);
-копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_3 від 10.03.1972 року (а.с.13);
-копією свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 1968 року. Прізвище після розірвання шлюбу - ОСОБА_12 (а.с.14);
- копією свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (а.с. 15).
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер чоловік ОСОБА_7 - ОСОБА_13 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 04.01.2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Довгинцівського районного управління юстиції Кривого Рогу Дніпропетровської області (а.с.17).
ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , будучи єдиними спадкоємицями в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_7 , 02 грудня 2024 року звернулися до Сьомої криворізької державної нотаріальної контори із заявами про про видачу свідоцтва про право на спадщину.
Однак, постановою державного нотаріуса Сьомої криворізької державної нотаріальної контори Грабевник О.В. від 02.12.2024 року їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті їх матері - ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки угода щодо спадкового майна, саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 підлягала обов'язковому нотаріальному посвідченню. Недотримання цієї вимоги тягне недійсність договору (а.с.18).
Встановленим судом обставинам відповідають правовідносини з порядку належного оформлення та форми договору купівлі-продажу нерухомого майна, передбачені ст. 227 ЦК УРСР 1963 року, норми якого діяли на момент укладення угоди, дійсність якої як правовстановлюючого документу позивач має намір підтвердити у судовому порядку, що визначає для неї можливість реалізації спадкових прав на це майно після смерті спадкодавця.
Відповідно до ст.ст. 128, 153 ЦК УРСР, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до с. 224 ЦК УРСР (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору), за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 227 ЦК УРСР, договір купівлі-продажу жилого будинку (квартири) повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. При цьому, ч. 2 ст.15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на час укладення договору) передбачено, що біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених умов, зокрема, якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
Аналіз вказаних норм в їх сукупності приводить суд до переконання про існування колізії в матеріальних нормах, що визначали вимоги до форми угоди щодо відчуження нерухомого майна.
Судовим розглядом установлено, що при укладенні договору купівлі-продажу від 25 грудня 1998 року сторони керувалися ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 року, відповідно до якої угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Саме тому вважали, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладено згідно вимог чинного на той час законодавства. Відповідне посилання на ст.15 Закону України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 року (в редакції, чинній на момент укладення договору) міститься безпосередньо у змісті договору в частині зазначення відомостей про його реєстрацію на товарній біржі.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Не дивлячись на відсутність нотаріального посвідчення договору, на його підставі право власності на відчужуваний об'єкт нерухомості було зареєстроване за ОСОБА_7 КП «Криворізьке БТІ» 21 січня 1999 року у реєстровій книзі 36П.
З огляду на вищевикладене, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору обміну та така домовленість підтверджується письмовими доказами, повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально засвідчено з посиланням на ст.15 Закону України «Про товарну біржу», тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95 133, 141, 258-259, 263-265, 273-274, 277, 279, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Маслової Валентини Леонідівни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_6 , про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна дійсним - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 25 грудня 1998 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діяла за себе та як законний представник свого неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , від особи якого діяла ОСОБА_3 , як продавцями з однієї сторони, та ОСОБА_7 , як покупцем з другої сторони, зареєстрований на товарній біржі «Українська Біржа Нерухомості» за реєстровим №1-596.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст. 285 ЦПК України та поданою протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Відомості про сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП невідомий, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .
відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .
відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП невідомий, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_5 .
відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення суду складено та підписано без проголошення 18 серпня 2025 року
Суддя В. О. Лебеженко