ЄУН 932/7511/23
Провадження №2-п/932/7/25
іменем України
15.08.2025 Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого - судді Салькової В.С.,
за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2024 у цивільній справі за позовом АТ «Райффайзен Банк» до нього про стягнення заборгованості,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2024 у вказаній цивільній справі, посилаючись на те, що про вказане рішення йому відомо не було, він неодноразово звертався до банку щодо здійснення реструктуризації і був впевнений, що питання майже вирішене, оскільки ніколи не відмовлявся від сплати кредиту та сплачував його щомісяця згідно з договором.
Але так склалися життєві обставини, він захворів та йому довелося значну частину часу лікуватися, витрачаючи значну частину коштів на ліки.
Про дату, час та місце розгляду справи він належним чином повідомлений не був, ухвали суду про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками не отримував, що позбавило його можливості скористатися своїми правами - подати відзив та інші клопотання. Про існування рішення він дізнався з застосунку «Дія» та 02.02.2025 особисто ознайомився з матеріалами справи.
Вважає, що заочне рішення підлягає перегляду, оскільки взяти участь в судових засіданнях він не міг через хворобу, забезпечити явку свого представника не дозволяло фінансове становище. Через відсутність в засіданні він не міг повідомити про свої заперечення щодо залишку заборгованості за тілом кредиту, нарахованих відсотків та пені. У 2023 році, коли було пред'явлено позов, він сплачував заборгованість та вважає, що сплачені ним кошти не були враховані в рахунок погашення заборгованості під час розгляду справи, що впливає і на обрахування відсотків та пені. Просив скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
В судове засідання сторони не з'явилися, повідомлялися у встановлений цивільним процесуальним законодавством спосіб про дату, час та місце його проведення.
Представниками позивача подані письмові заперечення на заяву про перегляд заочного рішення з проханням відмовити в її задоволенні.
Так, зміст заперечень зводиться до того, що відповідач повідомлявся про виклики до суду за адресою, зазначеною в його паспорті та згідно з отриманими судом відомостями про його зареєстроване місце проживання. У заяві про перегляд заочного рішення ним зазначена саме та адреса, що підтверджує факт його належного повідомлення. З наданих ним медичних документів виходить, що лікувався він також за місцем проживання. Неотримання ним кореспонденції перебуває поза межами контролю суду та не може бути поважною причиною для скасування рішення. Крім того, інформація про судову справу є у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади України, розгляд справи призначався неодноразово. Дії відповідача з неотримання ним поштових повідомлень від банку та суду спрямовані на ухилення від виконання зобов'язань. Про наявність заборгованості, порушення ним умов кредитного договору та наслідки цього ОСОБА_1 обізнаний. В додатках до заяви про перегляд заочного рішення відсутні документи на обґрунтування позиції відповідача щодо неправильного нарахування суми заборгованості, в той час як банк надав детальний розрахунок, який відповідачем не спростований. То ж, підстави для сумнівів у правильності та повноті рішення суду відсутні.
Від представника відповідача адвоката Пасічника Т.В. 31.07.2025 надійшло клопотання про відкладення судового засідання з розгляду заяви та про ознайомлення з матеріалами справи, 31.07.2025 представник ознайомився зі справою, інших заяв та клопотань від нього та від ОСОБА_1 суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи та заяву, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно з положеннями ст.285 ЦПК України в заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача. До заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.
Судом встановлено, що у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 12.08.2024 постановлене заочне рішення, яким позовні вимоги задоволені та з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за Заявою-Договором №014-RO-82-100613497 від 11.08.2021, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 238049,26 грн; заборгованості за відсотками у розмірі 22159,09 грн; простроченої заборгованості за кредитом 2507,23 грн; простроченої заборгованості за відсотками 16078,07 грн, а всього - 260208,35 грн та судовий збір 3903,12 грн.
Відповідно до положень ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані не поважними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання відповідача ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , що зазначене у позовній заяві та підтверджене відомостями Єдиного державного демографічного реєстру (відповідь №196041 від 23.08.2023).
Саме таку адресу ОСОБА_1 зазначив і в заяві про перегляд заочного рішення.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.05.2023 у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Таким чином, слід вважати, що про розгляд справи судом та дати судових засідань відповідач був повідомлений належним чином.
Стосовно доводів відповідача про те, що він має заперечення щодо позовних вимог, не погоджується з розрахунком заборгованості за тілом кредиту та відсотками, слід зазначити, що ОСОБА_1 ніяким чином в заяві про перегляд заочного рішення не послався на докази, якими він обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, та не надав жодних доказів на підтвердження своїх заперечень, контррозрахунку заборгованості, відомостей на підтвердження часткового погашення ним заборгованості під час розгляду справи судом.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення не містить заперечень проти вимог позивача, які б спростовували висновок суду та посилання на докази, якими б ці заперечення обґрунтовувалися.
Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.
Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Частина перша статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність причин неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності суд не має підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.287 ЦПК України за наслідками розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Згідно з ч.4 ст.287 ЦПК України в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Керуючись ст.ст.284,287,288 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2024 у цивільній справі за позовом АТ «Райффайзен Банк» до нього про стягнення заборгованості.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, до Дніпровського апеляційного суду. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 15.08.2025 та оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: В.С. Салькова