Справа № 199/11179/25
(1-кп/199/1165/25)
19.08.2025 м.Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
потерпілого - ОСОБА_8 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025052230000250 від 27.04.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 - п.1, п.5 ч.2 ст. 115, п.5 ч.2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, -
15.08.2025 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.
Кримінальне провадження підсудне Амур-Нижньодніпровському районному суду міста Дніпра відповідно до ч.1 ст. 32 КПК України та рішення Вищої ради правосуддя від 24 вересня 2024 року № 2797/0/15-24.
Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої, частиною другою ст.284 КПК України, не встановлено.
В підготовчому судовому засіданні учасники судового розгляду вважали за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.
Враховуючи викладене, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, вислухавши думку учасників судового розгляду, колегія суддів вважає за необхідне призначити кримінальне провадження до судового розгляду колегіально судом у складі трьох суддів відповідно до вимог ч.10 ст. 615 КПК України.
При цьому, від захисника надійшло клопотання, проти задоволення якого не заперечували інші учасники судового розгляду, про проведення судового засідання за його участю в період з 22.08.2025 до 22.09.2025 в режимі відео конференції з Трускавецьким міським судом Львівської області.
Відповідно до ч.1 ст.336 КПК України судове провадження може здійснюватися в режимі відео конференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі, яке знаходиться поза межами приміщення суду, у разі необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження, та наявності інших підстав визначених судом достатніми, у зв'язку з чим вказане клопотання захисника підлягає задоволенню.
Всі питання, пов'язані з підготовкою до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені.
При цьому, відносно обвинуваченого ОСОБА_7 на досудовому розслідуванні був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 27.08.2025 року.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання, яке підтримав потерпілий ОСОБА_9 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 строком на 60 днів, без визначення застави, посилаючись на обставини, передбачені ч.1 ст. 178 КПК України, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, наявність ризику переховуватися від суду підтверджується тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, сталих соціальних зв'язків не має, тому з метою уникнення покарання може переховуватись від суду. Ризик незаконно впливати на свідків підтверджується тим, що останні мешкали з обвинуваченим в одному населеному пункті та підтримували дружні відносини, що фактично створить можливість впливу на них, як фізичного так і психологічного, шляхом вмовляння, залякування, підкупу, з метою надання завідомо неправдивих показань, або безпідставної відмови від них. В обґрунтування ризику іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню прокурор посилається на те, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи, щоб не перебувати в умовах ізоляції. Ризик вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що обвинуваченому інкриміновано вчинення злочину проти життя та здоров'я особи, яке виразилося у нанесенні тілесних ушкоджень, які призведи до смерті його дружини, та отриманні тілесних ушкоджень іншим особам. Зазначений факт, свідчить про його схильність вирішувати побутові питання шляхом насилля та заподіяння тілесних ушкоджень із застосуванням особливо небезпечних та вибухонебезпечних предметів.
Враховуючи вищевказані обставини прокурор вважала, що інший, більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам. Крім того, посилаючись на вимоги ч.4 ст. 183 КПК України, прокурор просила не визначати розмір застави обвинуваченому, якому інкриміновано вчинення злочину, який спричинив загибель людини.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу не заперечували.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисних злочинів за ч.2 ст. 15 - п.1, п.5 ч.2 ст. 115, п.5 ч.2 ст. 115 КК України, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років або довічне позбавлення волі, а також за ч. 1 ст. 263 КК України, який відноситься до категорії тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. При цьому, ОСОБА_7 інкриміновано вчинення вказаних кримінальних правопорушень, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та відносно подружжя.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, працював на посаді слюсаря в ТДВ «Шахта «Білозерська», мав інвалідність ІІІ групи (черговий переогляд після 01.01.2025 року не проходив), не має на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб, має статус ВПО, фактично проживав в м. Добропілля, де на підставі рішення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій з 24.07.2025 року оголошено примусову евакуацію населення у зв'язку з загостренням безпекової обстановки.
Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку про доведеність зазначених прокурором ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
В той же час, суд вважає, що передбачений п.4 ч.1 ст. 177 КПК України ризик, а саме: іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, прокурором не доведений, оскільки не наведено переконливих доводів, в чому саме полягає вказаний ризик.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ), вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватись суворістю можливого покарання у сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Тримання під вартою у відповідності до пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття заявника під варту має бути необхідним для забезпечення його присутності в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети. (Рішення ЄСПЛ «Хайредінов проти України»).
За таких обставин, суд враховує обсяг та обставини пред'явленого обвинувачення ОСОБА_7 , встановленні ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, превалювання суспільного інтересу над індивідуальним інтересом у даному кримінальному провадженні, а саме: вагомість доказів про можливу причетність обвинуваченого до вчинення ним умисних тяжкого та особливо тяжких кримінальних правопорушень, в умовах воєнного стану, у зв'язку з чим є достатні підстави вважати реальною наявність мети застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання спробам ухилення обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, а також продовження вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
При цьому, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, судом відповідно до приписів ст. 183 КПК України не встановлено таких обставин, які б суттєво зменшували встановлені ризики у кримінальному провадженні та були здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Відомостей про те, що за станом здоров'я до обвинуваченого не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою матеріали справи не містять.
За таких обставин, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, суд приходить до висновку про доцільність застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Крім цього, відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 177, 182, 183, 315, 193, 194, 197, 372, 376, 395 КПК України, -
Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 - п.1, п.5 ч.2 ст. 115, п.5 ч.2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, до судового розгляду колегіально судом у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні на 12:00 годину 25.08.2025 року в приміщенні Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра за адресою: м. Дніпро, вул. Новоселівська, 9.
В судове засідання викликати учасників судового розгляду.
Судове засідання проводити дистанційно з Трускавецьким міським судом Львівської області, якому доручити забезпечити режим відеоконференції за участю захисника ОСОБА_6 о 12:00 годині 25.08.2025 року.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 17.10.2025 року включно з утриманням в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4», без визначення застави.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, для обвинуваченого строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня вручення йому копії ухвали.
Судді:
________________ _________________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3