18 серпня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/1062/25
Господарський суд Миколаївської області у складі:
судді Л.М. Ільєвої
при секретарі судового засідання І.С. Степановій
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Полісан» до фізичної особи-підприємця Найдуна Володимира Вікторовича про стягнення заборгованості в загальній сумі 14653,58 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Полісан» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Найдуна Володимира Вікторовича про стягнення заборгованості в загальній сумі 14653,58 грн., у т.ч. грошову компенсацію за неповернуте майно в сумі 12000,00 грн., пеню в сумі 1799,67 грн., 3% річних в сумі 179,51 грн. та інфляційних втрат в сумі 674,40 грн., обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.
27.12.2018 між ТОВ “Виробниче підприємство “Полісан» як позичкодавцем та фізичною особою-підприємцем Найдуном Володимиром Вікторовичем як користувачем був укладений договір позички торгового інвентарю № 4/1511. За п.п. 2.1.1, 2.1.6. договору метою передачі торгового інвентарю відповідачу було розміщення лакофарбової продукції, придбаної ТОВ «ВП «Полісан», в точках її продажу. Підтвердженням придбання відповідачем лакофарбової продукції у позивача є договір поставки ВДМ №3/1711 від 17.11.2016 та договір поставки ЛФМ №2/1711 від 17.11.2016.
Позивач зазначає, що умовами вищевказаного договору визначено, що факт прийомки-передачі торгових стелажів сторони оформлюють актом прийому-передачі, в якому зазначається кількість, договірна/ринкова вартість та фактичне місцезнаходження стелажів (адреса, назва торгово-роздрібної точки). Цей акт є невід'ємною частиною договору.
За ствердженням позивача, на виконання умов зазначеного договору відповідачу був переданий за актом прийому-передачі торговий інвентар, а саме: 27.12.2018 стелаж під ЛКП 6 шт вартістю за одиницю - 2000,00 грн., всього 12000,00 грн., місцезнаходження: просп. Богоявленський, 51, м. Миколаїв.
Позивач вказує, що у відповідності до п. 7.2 цього договору кожна сторона вправі вимагати дострокового розірвання договору з попередженням іншої сторони не менш ніж за 10 календарних днів до бажаної дати розірвання. У відповідності до п. 4.1. зазначеного договору, по закінченню терміну дії чи при достроковому його розірванні, користувач зобов'язується протягом 2-х календарних днів повернути позичкодавцю торговий інвентар в такому самому стані, в якому він перебував на момент його передачі користувачу, з урахуванням його природного зносу. Пунктом 4.2. договору передбачено, що торговий інвентар вважається поверненим позичкодавцю користувачем з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акта прийому-передачі (повернення) позички.
Позивач стверджує, що 10.12.2024 на виконання умов договору ТОВ «ВП «Полісан» відповідачу за його юридичною адресою вул. Молодогвардійська, буд. 32, кв. 12, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54018 було надіслано письмове повідомлення про дострокове розірвання договору позички торгового інвентарю з 21.12.2024 та з вимогою в строк до 23.12.2024 включно повернути наявні в користуванні відповідача 6 стелажів під ЛКП на загальну суму 12000,00 грн. Разом з тим, повідомлення про дострокове розірвання договору позички торгового інвентарю та повернення ТОВ «ВП «Полісан» майна (торгового інвентарю) відповідачем було повністю проігнороване.
Як вказує позивач, у відповідності до умов укладеного договору позички при порушенні строку повернення торгового інвентарю користувач зобов'язувався сплатити позичкодавцеві компенсацію у вигляді вартості торгового інвентарю, встановленої в акті прийому-передачі (п. 5.1. договору). Пунктом 5.2. договору передбачено, що у разі затримки виплати, передбаченої п. 5.1 договору більш ніж на 10 календарних днів з дня, коли торговий інвентар повинен бути повернутий, користувач додатково сплачує позичкодавцеві пеню в розмірі 1% від суми, необхідної для виплати компенсації, за кожен день прострочення.
Позивач зауважує, що з огляду на вищевикладене та у відповідності до укладеного договору, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», застосував до відповідача неустойку, а також нарахував 3% річних та інфляційні збитки. Відтак, оскільки відповідачем не було здійснено будь-яких дій щодо повернення позивачу торгового інвентарю, позивачем заявлено до стягнення з відповідача, окрім безумовної сплати грошової компенсації за торговий інвентар в розмірі 12000,00 грн., що не був повернутий за вимогою позивача, також пеню в розмірі 1799,67 грн., інфляційні збитки в розмірі 674,40 грн. та 3% річних у розмірі 179,51 грн., всього на загальну суму 14653,58 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.07.2025 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Полісан» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1062/25, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 06.08.2025 р. о 09:00 год.
15.07.2025 р. від представника позивача - Коваленка В.О. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про закриття провадження у справі (вх. № 10488/25). Так, позивач зазначає, що після пред'явлення позову до суду відповідачем у добровільному порядку в повному обсязі компенсована вартість торгового інвентарю в розмірі 12000, 00 грн. та розмір неустойки (зокрема, пені в розмірі 1799,67 грн., 3% відсотків річних в розмірі 179,51 грн. та інфляційних збитків в розмірі 674,40 грн.), що підтверджується копією платіжної інструкції від 09.07.2025 № 205. Також позивач вважає, що на його користь підлягають поверненню з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору. Відтак, позивач просив суд закрити провадження у справі в частині стягнення суми грошової компенсації за неповернуте майно (12000,00) грн. та суми неустойки (пені в розмірі 1799,67 грн., 3% відсотків річних в розмірі 179,51 грн. та інфляційних збитків в розмірі 674,40 грн.) у зв'язку з відсутністю між сторонами предмету спору, вирішити питання щодо повернення позивачу з Державного бюджету України судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією від 03.07.2025 № 41967.
17.07.2025 р. від представника позивача - Дахно Н.М. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. № 10605/25), згідно з якою позивач зазначає, що після пред'явлення позову до суду відповідачем у добровільному порядку в повному обсязі компенсована вартість торгового інвентарю в розмірі 12000,00 грн. та розмір неустойки (зокрема, пені в розмірі 1799,67 грн., 3% відсотків річних в розмірі 179,51 грн. та інфляційних збитків в розмірі 674,40 грн.), що підтверджується копією платіжної інструкції від 09.07.2025 № 205. Відтак, позивач відмовляється від позову у зв'язку з компенсацією відповідачем в повному обсязі вартості торгового інвентарю та суми неустойки та вважає, що на його користь підлягають поверненню з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору.
Отже, позивач просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення суми грошової компенсації за неповернуте майно (12000,00) грн. та суми неустойки (пені в розмірі 1799,67 грн., 3% відсотків річних в розмірі 179,51 грн. та інфляційних збитків в розмірі 674,40 грн.) у зв'язку з відмовою від позову, вирішити питання щодо повернення позивачу з Державного бюджету України судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією від 03.07.2025 № 41967.
06.08.2025 р. від представника позивача - Дахно Н.М. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. № 11400/25), згідно з якою позивач просить справу № 915/1062/25 в частині відмови від позову та закриття провадження у справі розглядати без участі позивача. Також позивач зазначає, що у зв'язку з добровільною компенсацією відповідачем вартості торгового інвентарю в розмірі 12000, 00 грн. та розміру неустойки (зокрема, пені в розмірі 1799,67 грн., 3% відсотків річних в розмірі 179,51 грн. та інфляційних збитків в розмірі 674,40 грн.), що підтверджується копією платіжної інструкції від 09.07.2025 № 205, свої вимоги щодо відмови від позову в частині стягнення грошової компенсації за неповернуте майно/неустойки та закриття провадження у справі підтримує в повному обсязі.
Між тим судове засідання у даній справі 06.08.2025 р. не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ільєвої Л.М.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.08.2025 р. у справі № 915/1062/24 розгляд справи призначено в судовому засіданні на 18 серпня 2025 року об 11:30.
14.08.2025 р. від представника позивача - Дахно Н.М. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. № 11775/25), згідно з якою позивач просить справу № 915/1062/25 в частині відмови від позову та закриття провадження у справі, розглядати без участі позивача. Також позивач зазначає, що у зв'язку з добровільною компенсацією відповідачем вартості торгового інвентарю в розмірі 12000, 00 грн. та розміру неустойки (зокрема, пені в розмірі 1799,67 грн., 3% відсотків річних в розмірі 179,51 грн. та інфляційних збитків в розмірі 674,40 грн.), що підтверджується копією платіжної інструкції від 09.07.2025 № 205, свої вимоги щодо відмови від позову в частині стягнення грошової компенсації за неповернуте майно/неустойки та закриття провадження у справі підтримує в повному обсязі.
В судове засідання, призначене на 18.08.2025 р., представники сторін не з'явились.
Як з'ясовано судом, після відкриття судом провадження у справі фізична особа-підприємець Найдун Володимир Вікторович сплатив спірну суму заборгованості в розмірі 14653,58 грн. за договором № 4/1511 від 27.12.2018 р. згідно з платіжною інструкцією від 09.07.2025 р. № 205, при цьому в призначенні платежу зазначено “за стелажи».
Між тим частиною 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог).
В ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України також передбачено, що позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 5 ст. 191 ГПК України).
Враховуючи те, що заява про відмову Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Полісан» від позову підписана уповноваженою особою, яка наділена правом на відмову від позову, і така відмова від заявленого позову не суперечить інтересам особи, від імені якої діє представник, господарський суд з урахуванням вищевказаних норм чинного законодавства вважає за необхідне прийняти відмову ТОВ “ВП “Полісан» від заявленого позову до ФОП Найдуна В.В. про стягнення заборгованості в загальній сумі 14653,58 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
За положеннями п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Таким чином, з огляду на вищенаведені положення законодавства, господарський суд вважає за необхідне закрити провадження у даній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ландтех» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Куйбишева» про стягнення заборгованості в загальній сумі 14653,58 грн. у зв'язку з відмовою заявника від заявленого позову.
Враховуючи наведене, судом залишено без розгляду заяву позивача про закриття провадження по справі за відсутністю предмета спору (вх. № 10488/25 від 15.07.2025).
Щодо розподілу судових витрат у справі та повернення судового збору суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
У статті 130 ГПК України "Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду" закріплений розподіл судових витрат, зокрема у разі закриття провадження у справі.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, що цілком кореспондуються з ч. 3 ст. 7 Закону України “Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Так, наведені положення ГПК наділяють позивача правом на повернення з держбюджету 50 відсотків від сплаченого при подачі позову судового збору у разі відмови позивача від позову до початку розгляду справи по суті.
З огляду на закриття провадження у справі господарським судом з підстав відмови позивача від позову, і з урахуванням звернення позивача до суду із заявою про відмову від позову до початку розгляду справи по суті, відповідно 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору за подання вказаної позовної заяви підлягає поверненню на підставі ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України “Про судовий збір».
Так, в якості доказів сплати судового збору за подання позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Полісан» до позову було додано платіжну інструкцію № 41967 від 03.07.2025 р. на суму 3028,00 грн.
Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає за необхідне повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Полісан» 1211,20 грн. судового збору, що дорівнює 50% від сплаченого судового збору за подачу даного позову, з урахуванням того, що позовна заява була подана в електронній формі через “Електронний суд» ЄСІТС, відповідно ставка судового збору за подачу даного позову становить 2422,40 грн. із застосуванням коефіцієнту 0,8 у відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» (3028,00 грн. х 0,8).
Стосовно іншої частини сплаченого позивачем судового збору, то в ч. 3 статті 130 ГПК України встановлено, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Зазначена норма частини третьої статті 130 ГПК України застосовується як підстава для відшкодування судових витрат лише в разі, коли позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 199/9188/16-ц.
Отже, у даному випадку з урахуванням того, що відмова позивача від заявленого позову обумовлена саме задоволенням відповідачем вимог позивача після пред'явлення позову, позивач наділений правом на відшкодування іншої частини 50% сплаченого судового збору за рахунок відповідача за відповідною заявою. Відтак, позивач не позбавлений права звернутись з відповідною заявою до суду про розподіл частини сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 130, 191, 231, 232 -235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України “Про судовий збір», суд -
1. Провадження у справі № 915/1062/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Полісан» до фізичної особи-підприємця Найдуна Володимира Вікторовича про стягнення заборгованості в загальній сумі 14653,58 грн. закрити у зв'язку з відмовою позивача від позову.
2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Полісан» (40000, м. Суми, вул. Івана Піддубного, 25; код ЄДРПОУ 32318370) з державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області (54055, м. Миколаїв, пр. Центральний, 141-В; код ЄДРПОУ 37992030) частину судового збору в сумі 1211/одна тисяча двісті одинадцять/грн. 20 коп., сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 41967 від 03.07.2025 р. на суму 3028,00 грн.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в частині закриття провадження шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Ухвалу підписано 18.08.2025 року.
Суддя Ільєва Л.М.