про залишення позовної заяви без руху
12 серпня 2025 року Справа № 915/1174/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області, вул. Центральна, 85, с-ще Доброслав, Одеський район, Одеська область, 67500 (код ЄДРПОУ/умовний код 0352855229)
в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області, просп. Григорівського Десанту, 18, м. Південне, Одеська обл., 65481 (код ЄДРПОУ 21018103)
Південного офісу Держаудитслужби, вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012 (код ЄДРПОУ 40477150)
до відповідача Комунального некомерційного підприємства «Південнівська міська лікарня» Південнівської міської ради, вул. Хіміків, 1, м. Південне, Одеська область, 65481 (код ЄДРПОУ 34592230)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», вул. Погранична, буд. 39/1, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 42129888)
про визнання недійсними додаткових угод та повернення безпідставно сплачених коштів
без повідомлення (виклику) учасників
До Господарського суду Миколаївської області звернувся керівник Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області, Південного офісу Держаудитслужби з позовною заявою до відповідача Комунального некомерційного підприємства «Південнівська міська лікарня» Південнівської міської ради, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», в якій просить суд:
1. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 30.03.2023 до Договору про постачання електричної енергії № 100/76 від 30.01.2023, укладеного між КНП «Южненська міська лікарня» Южненської міської ради (в подальшому - Комунальне некомерційне підприємство "Південнівська міська лікарня" Південнівської міської ради) та ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія».
2. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 31.07.2023 до Договору про постачання електричної енергії № 100/76 від 30.01.2023, укладеного КНП «Южненська міська лікарня» Южненської міської ради (в подальшому - Комунальне некомерційне підприємство "Південнівська міська лікарня" Південнівської міської ради) та ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія».
3. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 07.09.2023 до Договору про постачання електричної енергії № 100/76 від 30.01.2023, укладеного між КНП «Южненська міська лікарня» Южненської міської ради (в подальшому - Комунальне некомерційне підприємство "Південнівська міська лікарня" Південнівської міської ради) та ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія».
4. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 06.12.2023 до Договору про постачання електричної енергії № 100/76 від 30.01.2023, укладеного між КНП «Южненська міська лікарня» Южненської міської ради (в подальшому - Комунальне некомерційне підприємство "Південнівська міська лікарня" Південнівської міської ради) та ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія».
5. Визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 31.01.2024 до Договору про постачання електричної енергії № 100/76 від 30.01.2023, укладеного між КНП «Южненська міська лікарня» Южненської міської ради (в подальшому - Комунальне некомерційне підприємство "Південнівська міська лікарня" Південнівської міської ради) та ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія».
6. Стягнути з ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», код ЄДРПОУ 42129888 на користь бюджету Південнівської міської ради Одеського району Одеської області, код ЄДРПОУ 21018103, безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 174 733, 43 грн.
Прокуратура просить суд стягнути з відповідача ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» на користь Одеської обласної прокуратури судовий збір в сумі 18 168, 00 грн.
Підставою позову прокуратурою зазначено обставини порушення вимог законодавства у сфері закупівель за бюджетні кошти.
КНП «Южненська міська лікарня» Южненської міської ради (в подальшому змінено найменування на Комунальне некомерційне підприємство "Південнівська міська лікарня" Південнівської міської ради) за результатами проведення процедури відкритих торгів з особливостями (ідентифікаційний номер закупівлі UA-2023-01-16-008441-a) укладено договір з ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» № 100/76 від 30.01.2023 (далі - Договір). Предметом вказаного договору є: електрична енергія, ДК 021:2015 під кодом: 09310000-5 «електрична енергія», за ціною 4,56 грн за 1 кВт*год у кількості 291 100 кВт*год, загальною вартістю 1 327 416 гривень. Джерело фінансування - кошти місцевого бюджету.
В подальшому до вказаного договору укладено 9 додаткових угод, частиною з яких зменшено обсяги електричної енергії та збільшено ціну за кВт*год електричної енергії.
Прокуратура зазначає, що в результаті укладання додаткових угод загалом ціна за 1 кВт*год електричної енергії за час дії договору виросла на 31,65%.
Щодо додаткової угоди № 2 від 30.03.2023, то прокуратура зазначає, що зміна тарифів (згідно постанови НКРЕКП № 1788 від 21.12.2022) відбулась і була відома Товариству до підписання договору № 100/76 від 30.01.2023. Отже, підписання 30.03.2023 додаткової угоди № 2 з посиланням на збільшення тарифу, який був відомий і діяв на час укладення договору, не може свідчити про дотримання сторонами приписів п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та ч. 7 п. 19 Особливостей. Додаткова угода № 2 укладена з порушенням п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та ст. 652 ЦК України, є такою, що укладена без належного обґрунтування, спричинила здорожчання товару та зменшення обсягів його поставки за договором, що суперечить інтересам держави щодо належного та ефективного використання бюджетних коштів.
Прокуратура зазначає, що сторонами порушено принцип пропорційності, у зв'язку з чим, всі наступні додаткові угоди, якими збільшено вартість за одиницю продукції (додаткові угоди № 3, № 4, № 5, № 9), підлягають визнанню недійсними, оскільки кожна така додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод, тому автоматично є укладеною в порушення вимог вказаного Закону, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна, відображена у наступній, буде фактично перевищувати відсоток коливання на ринку на електричну енергію.
Оскільки вказана закупівля здійснена шляхом застосування конкурентної процедури відкритих торгів, застосування норм ст. 631 ЦК України в частині щодо виконання умов договору до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, неможливе.
Прокуратура зазначає, що внесення змін до істотних умов договору шляхом укладання зазначених додаткових угод порушують вимоги ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому вони підлягають визнанню судом недійсними як такі, що суперечать вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України.
За договором поставлено 286 721 кВт.год електричної енергії, за яку споживач перерахував постачальнику 1 482 181, 19 грн. з ПДВ. Вказаний обсяг поставленої електроенергії оплачено за ціною, визначеною у тому числі за піднятими тарифами у оспорюваній додатковій угоді № 2, а згодом за необґрунтовано піднятими тарифами за оспорюваними додатковими угодами № 3, № 4, № 5, № 9.
Недійсність додаткових угод означатиме, що зобов'язання сторін регулюватимуться умовами договору, відповідно застосуванню підлягатиме ціна за одиницю товару 4,56 грн. за 1 кВт*год. відповідно до Комерційної пропозиції (Додаток 2 до Договору). Таким чином, грошові кошти в сумі 174 733, 43 грн. є такими, що були безпідставно одержані, підстава їх набуття відпала, а тому ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" відповідно до ст. 216, 1212 ЦК України зобов'язане повернути грошові кошти до бюджету Південнівської міської ради (оскільки джерелом фінансування закупівлі були кошти місцевого бюджету).
Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 42, 44, 180, 193 ГК України, ст. 203, 215, 216, 526, 530, 629, 632, 652 ЦК України, ст. 4, 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», ст. 5, 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, судовою практикою та умовами договору.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлено ставку судового збору в розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України “Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028, 00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судом встановлено, що прокуратурою пред'явлено 5 вимог немайнового характеру та 1 вимогу майнового характеру про стягнення коштів в сумі 174 733, 43 грн. Отже, судовий збір за розгляд вимог немайнового характеру в даній справі становить 12 112, 00 грн. (3 028, 00 грн. х 1,5% х 0,8) та судовий збір за вимогу майнового характеру становить 2 422, 40 грн. (3 028,00 грн. х 0,8). Отже, судовий збір у спірному випадку становить 14 534, 40 грн.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова КГС ВС від 04.08.2021 у справі № 904/424/21; постанова КЦС ВС від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20).
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 60).
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України “Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Це означає, що суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.
Звертаючись до суду зі скаргою/заявою, скаржник зобов'язаний сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору саме у межах цієї справи. Своєю чергою механізм реалізації перевірки зарахування коштів судового збору визначений частиною другою статті 9 Законом України “Про судовий збір».
Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
Таким чином, обов'язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд (постанови ВС від 28.04.2022 у справі № 520/10006/21, від 26.07.2023 у справі № 640/3949/22, від 02.05.2024 у справі № 440/9709/23).
Обов'язок перевірити факт зарахування судового збору у конкретній справі покладається на суд (постанова КАС ВС від 26.07.2023 у справі № 640/3949/22).
Судом встановлено, що до матеріалів позовної заяви прокуратурою подано платіжну інструкцію № 167 від 03.02.2025 на суму 18 168, 00 грн. з призначенням платежу «;101;03528552;;03528552 0901010 2800 Суд.зб.за поз. Доброслав.окр.пр. Од.обл. в і/д в ос.Південнівської МР Од. рай. Од.обл. до ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ», (Госп.суд Мик.об, 22030101)».
Водночас судом встановлено, що сума судового збору згідно вищевказаної платіжної інструкції сплачена по іншій господарській справі № 915/204/25.
Враховуючи вищевикладене, подана платіжна інструкція № 167 від 03.02.2025 не є належним доказом сплати судового збору у даній справі, оскільки сплата судового збору згідно вказаного платіжного доручення здійснена по іншій господарській справі.
Отже, прокуратурою не подано суду належних доказів на підтвердження сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, прокуратуріу слід здійснити оплату судового збору за наступними реквізитами:
Платіжні реквізити для перерахування судового збору:
- Отримувач коштів: Миколаїв ГУК/тг м.Миколаїв/22030101;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030;
- Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA588999980313121206083014478;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
- Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Миколаївської області (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі Код платника платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Відповідно абз. 1, 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Враховуючи вищевказані недоліки позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення поданої позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 6, 42, 162, 164, 172, 174, 232 - 235, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву (вх. № 11536/25 від 07.08.2025) керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області, Південного офісу Держаудитслужби до відповідача Комунального некомерційного підприємства «Південнівська міська лікарня» Південнівської міської ради, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів залишити без руху.
2. Встановити прокуратурі строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити прокуратурі наступний спосіб усунення недоліків:
- прокуратурі подати суду докази сплати судового збору в розмірі 14 534, 40 грн.
4. Роз'яснити позивачу наслідки усунення недоліків:
якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу (ч. 3 ст. 174 ГПК України);
якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
На веб-сторінці господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).
Суддя Е.М. Олейняш