19.08.2025 Справа № 908/2445/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Проскуряков Кирило Валеріанович розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКА ТРЕЙД» від 25.07.2025 про видачу судового наказу
Заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКА ТРЕЙД» (вул. Василя Вишиваного, буд. 6, кім. 107/1, м. Харків, 61046; код ЄДРПОУ 45138366)
Боржник: Фізична особа-підприємець Єременко Тетяна Володимирівна ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )
про стягнення заборгованості в сумі 2 490,12 грн.
11.08.2025 до Господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКА ТРЕЙД» надійшла заява від 25.07.2025 про видачу судового наказу щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Єременко Тетяни Володимирівни про стягнення заборгованості в сумі 2 490,12 грн.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2025, вказану заяву передано для розгляду судді Проскурякову К.В.
Згідно зі ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: 1)документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Судом встановлено, що в обґрунтування видачі судового наказу заявник посилається на те, що 07.08.2023 між ТОВ «ЕКА ТРЕЙД» (далі - Постачальник) та ФОП Єременко Т.В. (далі - Покупець) укладено Договір поставки № ЕТ00142423, відповідно до умов якого здійснювались поставки Товару на підставі Замовлень Покупця. ТОВ «ЕКА ТРЕЙД» виконало свої зобов'язання, передавши Покупцю товар згідно видаткової накладної № ЕS10290394 від 29.10.2024 на суму 2 490,12 грн. Однак, Покупець станом на 25.07.2025 року оплату за поставлений товар не здійснено, у зв'язку з чим у нього перед ТОВ «ЕКА ТРЕЙД» існує заборгованість в сумі 2 490,12 грн.
На підтвердження наявності заборгованості Заявником до зави додано: договір поставки № ЕТ00142423 від 07.08.2023, Видаткову накладну № ЕS10290394 від 29.10.2024 на суму 2 490,12 грн.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
У ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Статтею 244 ЦК України передбачено, що представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Судом встановлено, що договір поставки № ЕТ00142423 від 07.08.2023 укладено між ТОВ «ЕКА ТРЕЙД» (далі - Постачальник) та ФОП Єременко Т.В. (далі - Покупець) без будь-яких посилань на особу уповноважену діяти від імені ФОП Єременко Т.В., в тому числі на підписання цього договору.
Разом з тим у розділі 12 «Реквізити сторін» договору в графі ФОП Єременко Т.В. міститься підпис невідомої особи Ямкового О., однак до заяви про видачу судового наказу Стягувачем не надано відповідної довіреності щодо уповноваження Ямкового О. на підписання договору поставки № ЕТ00142423 від 07.08.2023 від імені ФОП Єременко Т.В.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Заявником на виконання вимог ч. 3 ст. 150 ГПК України не надано копію договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, а отже заявлені вимоги не відповідають положенням ч. 1 ст. 148 ГПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу;
Згідно з ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Враховуючи викладене вище, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКА ТРЕЙД» у видачі судового наказу щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Єременко Тетяни Володимирівни заборгованості в сумі 2 490,12 грн. на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст.ст. 147, 148, ч. 3 ст. 150, п. 3 ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 153, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКА ТРЕЙД» у видачі судового наказу щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Єременко Тетяни Володимирівни заборгованості в сумі 2 490,12 грн. на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
2. Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua/fair/sud5009/. Електронна адреса Господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.
3. Ухвалу суду направити до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС Заявника.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.