номер провадження справи 5/92/25
11.08.2025 Справа № 908/1513/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи
За позовом: Публічного акціонерного товариства “Укрнафта» (пров. Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 00135390)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Деталь» (вул. Академіка Курчатова, буд. 1, м. Запоріжжя, 69013; код ЄДРПОУ 39705831)
про стягнення 5 760,00 грн.
Без участі представників сторін
22.05.2025 через підсистему “Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства “Укрнафта» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Деталь» про стягнення 5 760,00 грн.
22.05.2025 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1513/25 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Вирішено розгляд справи по суті розпочати з 26.06.2025, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії та подати усі наявні в них докази, які стосуються предмету спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Як вбачається з позовної заяви в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 20.09.2024 між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (далі - Покупець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Деталь» (далі - Постачальник, Відповідач) укладений Договір про закупівлю №13/3805-МТР від 20.09.2024 року (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався передати Покупцеві у власність Запасні частини до тракторів різні відповідно до коду ДК 021:2015:34390000-7 Приладдя до тракторів (Запасні частини до тракторів) Лот 1 - 34390000-7 Приладдя до тракторів (Запасні частини до тракторів в асортименті) Лот 2 - 34390000-7 Приладдя до тракторів (Запасні частини до тракторів різні) (далі - Товар), а Покупець - прийняти та оплатити Товар. Номенклатура, кількість, ціна, строк та умови поставки Товару, інформація про технічні якісні та кількісні характеристики, умови, гарантії, місце поставки Товару, визначені у Специфікації до даного Договору, що є Додатком №1 до цього Договору та є його невідною частиною (п. 2.1. Договору). Відповідно до Додатку 1 до Договору, Постачальник зобов'язався поставити Товар в асортименті та кількості на загальну вартість 115 200,00 грн. Пунктом 4.2 Договору встановлено, що розрахунок за кожну окрему партію Товару здійснюється протягом 30 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками відповідної видаткової накладної та акту приймання-передачі Товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень) по кожній партії Товару. Відповідно до Специфікації Додатку 1 до Договору, строк поставки встановлюється протягом 10-20 та протягом 20-30 календарних днів з дати підписання Договору. Відтак, поставка Товару мала б бути здійснена у строк до 10.10.2024 року та до 20.10.2024 року відповідно.
З огляду на зазначене, загальна вартість Товару, що поставлений з порушенням строку поставки, становить 115 200,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №УТ-1168 від 22.10.2024 року, №УТ-1169 від 23.10.2024 року, №УТ-1167 від 23.10.2024 року, №УТ-1188 від 25.10.2025 року, №УТ-1203 від 29.10.2024 року, №УТ-1193 від 25.10.2024 року, №УТ-1197 від 29.10.2024 року.
З огляду на зазначене, листом від 16.01.2025 року №01/01/13/10/28/02-02/01/600 Позивач звернувся до Відповідача з вимогою сплатити штраф у розмірі 5 760,00 грн., що еквівалентно 5% вартості непоставленого товару в строк. Однак, у встановлені строки, Відповідач оплату штрафних санкцій не здійснив. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 1162-164, 232, 238, 247, 249 Цивільного кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ТОВ «Агро-Деталь» на користь ПАТ «Укрнафта» штраф у розмірі 5 760,00 грн.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до даних “Діловодство спеціалізованого суду» Господарського суду Запорізької області у Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Деталь» (код ЄДРПОУ 39705831) наявний зареєстрований електронний кабінет в підсистемі “Електронний суд» ЄСІКС.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 09.06.2025 про відкриття провадження у справі № 908/1513/25 направлена до електронного кабінету в підсистемі “Електронний суд» ЄСІКС ТОВ “Агро Деталь» та відповідач отримав вказану ухвалу - 09.06.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 908/1513/25 в суді.
Станом на 11.08.2025 відповідач відзив на позовну заяву, запропонований надати ухвалою від 09.06.2025 до суду не направив, клопотань про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін суду не надав.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
В судовому засіданні 11.08.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши представника позивача, суд
Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2024 між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Деталь» (Постачальник) укладений Договір про закупівлю № 13/3805-МТР (Договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця у погоджені сторонами строки запасні частини до тракторів різні відповідно до коду ДК 021:2015:34390000-7 Приладдя до тракторів (Запасні частини до тракторів) Лот 1 - 34390000-7 Приладдя до тракторів (Запасні частини до тракторів в асортименті) Лот - 2 - 34390000-7 Приладдя до тракторів (Запасні частини до тракторів різні) (надалі за текстом - «Товар»), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити такий товар на умовах цього Договору. Договір укладається з учасником (Постачальником), який став переможцем за Лотом № 2 - 34390000-7 Приладдя до тракторів (Запасні частини до тракторів різні).
Пунктом 2.1. договору передбачено, що номенклатура, кількість, ціна, умови гарантії, а також строк, місце та умови поставки Товару визначені у Специфікації до даного Договору, яка підписується уповноваженими представниками Сторін, що є Додатком №1 до цього Договору та є його невід'ємною частиною (надалі - «Специфікація»).
Згідно з п. 3.1 договору, ціна товару в договорі визначається в національній валюті та вказується у специфікації до цього договору.
Загальна сума договору становить 115 200,00 грн. (сто п'ятнадцять тисяч двісті гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ (20%) - 19 200,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч двісті гривень 00 копійок) (п.3.2 договору).
Умови поставки, які встановлюються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів “ІНКОТЕРМС-2020», місце, умови та строки поставки визначаються у Специфікації до даного Договору (п.5.1. договору).
Відповідно до п. п. 5.3, 5.4. договору, приймання товару покупцем (в тому числі кожної частини/партії Товару) підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками сторін відповідної(-их) видаткової(-их) накладної(-их) та акту(-ів) приймання передачі Товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень). Датою поставки Товару та моментом отримання Покупцем Товару від Постачальника вважається дата підписання сторонами відповідної(-их) видаткової(-их) накладної(-их) та акту(-ів) приймання-передачі Товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень).
Прийом Товару Покупцем за кількістю здійснюється у відповідності до товарно-супровідних документів згідно Специфікації, за якістю у відповідності до технічної документації та інших документів, що підтверджують якість Товару (п. 5.5).
Пунктом 5.7 договору визначено, що право власності та ризики на Товар переходять від Постачальника до Покупця з моменту підписання сторонами сторін відповідної(-их) видаткової(-их) накладної(-их) та акту(-ів) приймання-передачі Товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень) згідно з умовами даного Договору. При цьому, товарно-транспортні накладні про приймання Товару не є документами, що свідчать про прийом Товару.
За змістом п.5.8 договору, Постачальник разом з Товаром (в тому числі на кожну частину/партію Товару) зобов'язується передати Покупцю документи (перелік документів є орієнтовним та залежить від умов поставки), зокрема, видаткову накладну та акт приймання-передачі Товару - оригінал, що передається в день отримання Товару (п.п. 5.8.4. п. 5.8 Договору).
Відповідно до Специфікації (Додаток 1 до Договору), строк поставки товару по всім товарним позиціям, окрім позицій 10 та 13 становить 10-20 календарних днів з моменту підписання Договору, а по позиціях 10 та 13: 20-30 календарних днів з моменту підписання Договору.
Відтак, поставка Товару мала б бути здійснена у строк до 10.10.2024 року та до 20.10.2024 року відповідно.
Цей Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін (шляхом проставлення власноручного підпису або накладення електронних підписів, у залежності від форми складання договору: паперовий чи у формі електронного документу відповідно) та діє до 31.12.2024.
Закінчення строку дії цього договору не звільняє жодну зі сторін договору від виконання своїх зобов'язань по договору та від відповідальності за його порушення (невиконання та/або неналежне виконання), яке мало місце під час дії цього договору (п. 11.2. договору).
Як свідчать матеріали справи, на підтвердження передання відповідачем та отримання позивачем товару за умовами вказаного договору та специфікації підписані видаткові накладні: № УТ-1168 від 22.10.2024 на суму 2 808,00 грн. (товар отримано покупцем 24.10.2024), № УТ-1167 від 23.10.2024 на суму 38 806,80 грн. (товар отримано покупцем 31.10.2024), ; УТ-1169 від 23.10.2024 на суму 4 212,00 грн. (товар отримано покупцем 25.10.2024), № УТ-1188 від 25.10.2024 на суму 4 346,28 грн. (товар отримано покупцем 29.10.2024), № УТ-1193 від 25.10.2024 на суму 46 594,80 грн. (товар отримано покупцем 29.10.2024), № УТ-1197 від 29.10.2024 на суму 13 213,56 грн. (товар отримано покупцем 13.11.2024), № УТ-1203 від 29.10.2024 на суму 5 218,56 грн. (товар отримано покупцем 31.10.2024), всього на загальну суму 115 200,00 грн.
Пунктом 7.1. Договору сторони визначили, що при недотриманні Постачальником строків поставки Товару, Постачальник сплачує Покупцю штраф в розмірі 5% вартості несвоєчасно поставленого Товару за прострочення до 30 днів та 10% вартості несвоєчасно поставленого Товару за прострочення 30 днів і більше. У випадку не поставки товару Постачальник сплачує Покупцю 10 % вартості непоставленого товару.
У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору в частині строків здійснення поставки товару, ПАТ «Укрнафта» на адресу ТОВ «Агро Деталь» направлено лист-вимогу вих.№ 01/01/13/10/28/02-02/01/600 від 16.01.2025 про сплату штрафу у розмірі 5 760,00 грн. у зв'язку із порушенням строків поставки товару.
Проте зазначений лист-вимога залишена ТОВ «Агро Деталь» без відповіді та задоволення.
У зв'язку з несплатою відповідачем штрафу у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Агро Деталь» штрафу на суму 5 760,00 грн., нарахованого за простроченням виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
За приписами частини першої статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Відповідно до статті 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Як встановлено судом, у додатку № 1 до договору (специфікація) сторони погодили, що строк поставки товару по всім товарним позиціям, окрім позицій 10 та 13 становить 10-20 календарних днів з моменту підписання Договору (тобто до 10.10.2024 включно), а по позиціях 10 та 13: 20-30 календарних днів з моменту підписання Договору (тобто до 20.10.2024 включно).
Доказів продовження сторонами, згідно пункту 11.3 договору, строку виконання постачальником зобов'язань щодо поставки товару, сторонами суду не надано.
Згідно з статтею 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Відповідно до частини 1 статті 255 Цивільного кодексу України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, за переліченими вище видатковими накладними на загальну суму 115 200,00 грн. відбулось прострочення строку поставки товару на строк до 30 днів.
Відповідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно ст.ст. 610-611 ЦК України, невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК).
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК).
Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У пункті 7.1 договору встановлено, що при недотриманні постачальником строків поставки, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 5% за прострочення до 30 днів та 10% - за прострочення 30 днів і більше.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу у розмірі 5 % від вартості несвоєчасно поставленого товару (115 200,00 грн.) суд встановив, що наданий позивачем розрахунок штрафу у розмірі 5 760,00 грн. є вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає стягненню з відповідача.
Відповідач проти арифметичних розрахунків не заперечив, контррозрахунку штрафу, заявленого позивачем до стягнення, суду не надав.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Деталь» (вул. Академіка Курчатова, буд. 1, м. Запоріжжя, 69013; код ЄДРПОУ 39705831) на користь Публічного акціонерного товариства “Укрнафта» (пров. Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 00135390) штраф у розмірі 5 760 (п'ять тисяч сімсот шістдесят) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору на суму 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
Повний текст рішення складено та підписано 18.08.2025.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.