Справа № 165/1058/25 Провадження №33/802/316/25 Головуючий у 1 інстанції:Василюк А. В.
Доповідач: Денісов В. П.
18 серпня 2025 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Бика О.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Нововолинського міського суду Волинської області від 07 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік,
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 03 березня 2025 року о 01 год. 37 хв. по вулиці Автобусній, 7 у місті Нововолинську керував автомобілем марки "Volkswagen Caddi", реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, тим самим порушив вимоги п.2.9а ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді незаконною. Посилається на те, що тест на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі ОСОБА_1 не здійснювався, зразки біологічного середовища - сеча для лабораторного дослідження не відібрана у дві ємності, не забезпечено зберігання вмісту другої ємності протягом 90 днів, що включає можливість перевірки результатів первинного дослідження. Вважає, що суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , який не був належним чином повідомлений, повістка на адресу взагалі не надсилалась, а діючим законодавством повідомлення через засоби електронного зв'язку не передбачені. Просить постанову судді скасувати та закрити справу за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримували апеляційну скаргу і просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП а саме, керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Так, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №275421 від 19 березня 2025 року (а.с.1), висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.3), рапортом (а.с.5), розпискою ОСОБА_1 (а.с.4), рапортом працівника поліції (а.с.5), відеофайлами, які знаходяться на DVD-диску (а.с.8), а також іншими матеріалами справи.
Суд обґрунтовано визнав належними та допустимими ці докази, оскільки ними доводиться вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке полягає у керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Наведені докази узгоджуються між собою, та в своїй сукупності дають можливість чітко відтворити обставини події, які були на момент вчинення правопорушення.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 19.03.2025 ОСОБА_1 03.03.2025 керував автомобілем марки "Volkswagen Caddi", реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння (а.с.1).
Відтак, положення ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції) визначають, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану наркотичного сп'яніння у водія транспортного засобу (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Як вбачається з відеозаписів, наявних в матеріалах справи, працівники поліції при спілкуванні з ОСОБА_1 виявили в останнього ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим запропонували водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, проїхавши до медичного закладу на що ОСОБА_1 погодився та пройшов даний огляд. Під час складання протоколу був присутній, був ознайомлений з правами та обов'язками, відмовився від копії протоколу та підписів (а.с.8).
Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Так вказані відеозаписи надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, оскільки ними зафіксовані реальні дані, які не носять суб'єктивного характеру та дозволяють відновити послідовність подій, що дійсно відбулися, не можуть бути спростовані та мають істотне значення для розгляду справи.
Крім того з відеозапису убачається, що ОСОБА_1 під час складання протоколу щодо нього, неодноразово просив поліцейського вимкнути бодікамеру та не складати протокол (а.с.8)
Про перебування в стані наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 під час керування автомобілем свідчить висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відповідно до якого ОСОБА_1 03.03.2025 перебував в стані наркотичного сп'яніння (а.с.3).
Таким чином працівниками поліції у відповідності до вказаних норм закону було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі.
Щодо доводів апелянта про те, що він не був повідомлений про дату та місце розгляду справи у місцевому суді то вони є безпідставними і голослівними, так як повністю спростовуються матеріалами справи.
Як зазначено в оскаржуваній постанові, що в судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом надсилання повідомлень на зазначений ним номер абонента мобільного зв'язку, відповідно до поданої заяви на таке інформування (а.с.6).
Вказана обставина повністю підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber» (а.с.12).
Також не підтверджуються наявними матеріалами справи і доводи апеляційної скарги про порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції при відбиранні зразки сечі, а саме про відібрання лише в одну ємність зразків замість двох ємностей та зберігання вмісту другої ємності протягом 90 днів, тому на думку апеляційного суду є необґрунтованими.
Суд апеляційної інстанції не вбачає порушень вимог ст.266 КУпАП при проведені огляду водія ОСОБА_1 на визначення стану наркотичного сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення, які могли б стати безумовною підставою для скасування судового рішення та закриття провадження у даній справі.
Крім голослівних доводів в апеляційній скарзі про порушення поліцейськими положень ст.254 КУпАП при складанні протоколу щодо ОСОБА_1 , стороною захисту не представлено жодних документальних доказів, які б підтверджували даний факт. Не надано таких доказів і під час апеляційного розгляду.
Незгода апелянта з оцінкою місцевим судом доказів у даній справі не може бути достатньою та обґрунтованою підставою для визнання їх недопустимими, а є лише способом захисту і намаганням спростувати ті докази, які об'єктивно вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Всупереч доводам апеляційної скарги, судом першої інстанції взято до уваги та надано належну оцінку всім доказам, які містяться в матеріалах справи, здобутим у відповідності до вимог закону та які є достатніми для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, поза розумним сумнівом.
Всі інші обставини, на які посилається апелянт в своїй апеляційній скарзі не впливають на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП, місцевий суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Підстави для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Жука Ю.Б. - залишити без задоволення, а постанову судді Нововолинського міського суду Волинської області від 07 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов